Тема: Родовід. В пошуках смислу
Тема присвячується класичному питанню - навіщо ми досліджуємо свій родовід і, яку користь (в усіх смислах) від цього маємо.
(в продовження обговорення з іншої теми)
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Тема присвячується класичному питанню - навіщо ми досліджуємо свій родовід і, яку користь (в усіх смислах) від цього маємо.
(в продовження обговорення з іншої теми)
Незручне запитання задаю. Заздалегідь прошу вибачення за своє питання. Хто-небудь як починав досліджувати, розмірковував, сподівався над тим, що прапра..діди і так далі, може вони були кращими більш добрими та розуміючими, ніж їх нащадки, і взагалі, нинішні люди, кращими за нас? А бувало таке, що розпочинає досліджувати свій родовід, але до родичів, які поруч живуть, з якими спілкуєшся, не відчуваєш ніякої любові, ніяких почуттів?
усі однаково різні... що я знаю про своїх прапра... тільки те, що мені розповідали. Про когось розповідали добре, про деяких не дуже, але все це думки інших... у мене до "різних" родичів теж різні почуття, але найближчі з ким спілкуємося (це я про 2-, 3-, 4-юрідних), як самі рідні.
Незручне запитання задаю. Заздалегідь прошу вибачення за своє питання. Хто-небудь як починав досліджувати, розмірковував, сподівався над тим, що прапра..діди і так далі, може вони були кращими більш добрими та розуміючими, ніж їх нащадки, і взагалі, нинішні люди, кращими за нас? А бувало таке, що розпочинає досліджувати свій родовід, але до родичів, які поруч живуть, з якими спілкуєшся, не відчуваєш ніякої любові, ніяких почуттів?
Звичайно це були так само різні особистості, як і люди зараз. Не можна усіх гуртом під одну гребінку чесати. Хоча на моє переконання в загальному суспільство зараз все таки більш толерантне до особистості та відносно більш освіччене.
Все залежить від того, що саме спонукає вас до вивчення родоводу, це тільки ви самі собі можете сказати. Дуже часто це насправді неусвідомлене бажання та спосіб розібратися в самому собі, знайти щось чого бракує. Хтось шукає благородних чи героїчних предків, комусь бракує родини, коренів, традиції. Хтось хоче розібратися у власній національній самоідентифікації. Генеалогічний пошук часто один із способів відповісти на питання "хто я?", тобто це може бути досить егоїстична справа в якій інші люди не головне, а зовсім не спосіб налогодити стосунки чи згуртуватися із родичам. З людьми із плоті та крові спілкуватися буває важче, ніж із абстрактними образами предків, які можна уявно наділити виключно хорошими рисами. Чи має генеалогія сенс без реальної родини? Для багатьох не має, але тут кожен сам мусить відповідати, навіщо воно йому треба.
К этому "раньше было лучше" и прочим страдашкам, можно ответить такими же сентенциями:
Любовь лучше всего на расстоянии.
Чтобы не разочаровываться, не нужно очаровываться.
Меньше знаешь - крепче спишь.
Я почала інтенсивно займатися генеалогією 12 років тому, щоб краще зрозуміти батька та його родину, яких дуже мало знала. Допомогло
Ці розвідки допомогли й більше зрозуміти про свої відносини з рідними взагалі, та, сподіваюся, щось покращити в них.
Однією з фундаментальних причин дослідження, ймовірно, є - набуття знань. Можливість освітлити темні плями минулого - є багажем знань, а набування знань - це розвиток. Яку ж користь містять не практичні знання? Якщо людина безвиїздно мешкає в одному місці - яку користь їй може принести географія, астрономія, палеонтологія? Знання з цих наук допомагає людині упорядкувати складові всесвіту. А родовід допомагає упорядкувати складові власного "я".
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >