36

Re: Українські етногрупи та говірки

Bragida пише:
Т.В. пише:

Друзья, кто слышал такое слово "халдобрики"? В какой местности Украины оно употребляется? Это какое-то печиво, может быть с начинкой и без нее. Это все, что знаю.

             
Назва ця походить від найменування однієї із заповідей Тори, яку здійснюють при приготуванні тіста для хліба.

  Спасибо, но в данном случае семья украинская, переселенцы. И хотелось бы знать, в какой местности Украины употреблялось такое название для выпечки.  Так же известно, что конопляное масло там называли "рыжик" или очень похоже.

Share

37

Re: Українські етногрупи та говірки

Конопляна олія і є конопляна. Рижій або рижик - культурна рослина родини Капустяних, з насіння якої, як і з її родичів рапсу, гірчиці, сарзону, також били харчову олію. Раніше рижій був поширений в Україні. То була або рижієва, або гірчична олія, або у головах "перемакітрилось" і помилково так називали конопляну.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Bragida, Т.В.2

Share

38

Re: Українські етногрупи та говірки

У мене рижієва олія є завжди. Картоплю їм поливаючи тільки такою ...

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков

Share

39

Re: Українські етногрупи та говірки

gennadii5408 пише:

У мене рижієва олія є завжди. Картоплю їм поливаючи тільки такою ...

А где берете???

Share

40

Re: Українські етногрупи та говірки

Т.В. пише:

... семья украинская, переселенцы. И хотелось бы знать, в какой местности Украины употреблялось такое название для выпечки.

Не хочу Вас засмучувати, але слова з коренями хав-/хал- на позначення "ласощі" або "жадібно, багато, з задоволенням їсти" (приклади наведені в попередньому пості) поширені по всій території України.
Порівняйте також давно відоме і до євреїв не причетне хал-ва.
Тому хал-добрики ("солодкі" + "добрі", або "рясно здобрені солодощами") можуть бути зовсім навіть не регіональним, а то й вузькородинним словотвором.

Хоча всяке може статись, раптом пощастить і воно справді десь було на слуху  smile

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

41

Re: Українські етногрупи та говірки

А где берете???[/quote]

Мене привчили до цього в Прилуках. Я там відробляв три роки після інституту. Потім, коли жив в Одесі, то в ній на базарах жодного разу знайти не вдавалось. З тих, хто торгував олією ніхто про таку навіть не чув. Привозили з Прилук. Тепер в Києві нема ніяких проблем, будь ласка, вибирай. Зранку я випиваю ложку льняної, натщесерце. До картоплі, особливо в тулубцях - тільки рижжова( так кажуть в Прилуках). Але вона має дуже специфічний смак. Чи Вам сподобається ...

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков

Share

42

Re: Українські етногрупи та говірки

На Кубані відомі різні назви, що занесені з Подніпров'я - пундики, плачинди, коржі, перепічки, макогеники, медяники, мандрики, вергуни, (г)орішки, пончики, сластьони тощо. Але халдобрики вперше чую. І в українській літературі - ні в науковій, ні в художній такого не бачив. То, мабуть, дійсно, якийсь вузький новотвір. Але цікавий.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Т.В.1

Share

43

Re: Українські етногрупи та говірки

А у нас раніше били олію з "чинарьо'вих орішків" (букового насіння), кажуть, добра, але я її не бачив. Також били з "прядива" (конопель), але з часом соняшникова її витіснила.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Balymba1

Share

44 ( 19-10-2016 21:26:53 змінене Bragida )

Re: Українські етногрупи та говірки

Т.В. пише:

Так же кто скажет, где была традиция варить из сухофруктов кисель на праздники?

схоже, й тут нема за що вхопитися

Кисіль - одна з найдавніших слов'янських страв. Вівсяні зерна підсмажували, мололи, відсіювали, дрібну муку запарювали окропом, охолоджували до теплого стану, додавали шматок хліба і залишали на ніч заквашуватися у теплому місці. Саме від того, що тісто повинно було добре вкиснути перед варінням, ця страва й дістала свою назву. Подекуди на Україні за вівсяним киселем закріпилася інша назва - жур.

Свіжозварений кисіль заправляли конопляною або маковою олією, маковим або конопляним молоком. Для виготовлення цього "пісного" молока зерна маку чи конопель розтирали у макітрі до однорідної маси, яку розводили теплою водою, добре розмішували, відстоювали, переціджували. Ця рідина мала сивий колір, а на смак нагадувала молоко, розведене водою. Їли кисіль також і з хріном, цибулею, злегка підсоливши. Якщо ж хотіли зробити кисло-солодкий кисіль, до нього додавали ягоди з медом або варену й товчену сушину, розливали у миски й охолоджували. Почату миску годилося з'їсти за один раз, бо інакше кисіль підходив водою й ставав несмачним, звідки й приказка: Сьома вода на киселі. Кисіль вважався смачним, якщо він був густий.

На початку XX ст. кисіль готували вже з інших видів борошна, зокрема з картопляного крохмалю. Спосіб його виготовлення виключав ферментацію, а кислота здобувалася за допомогою варених ягід чи фруктів. Свіжі чи сушені ягоди, фрукти варили до готовності, картопляне борошно розводили у невеликій кількості холодної води й уливали у киплячий узвар. Коли рідина загусала - К. був готовий. Цей спосіб дійшов до наших днів.

На більшості території України кисіль входив і донині входить до меню урочистих трапез. Крім того, він подається, як правило, останнім і слугує своєрідним етикетним знаком закінчення застілля, за що його у народі й прозвали вишибалою, виганяйлом, розгоном. Кисіль не вважався дуже шанованою стравою, що виявлялося й у прислів'ях: Пішов за сім верст киселю їсти; Пішла по селу добувати киселю тощо.

www.interklasa.pl/portal/dokumen … a/et12.htm

Зберегти

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

45

Re: Українські етногрупи та говірки

gennadii5408 пише:

...Тепер в Києві нема ніяких проблем, будь ласка, вибирай. Зранку я випиваю ложку льняної, натщесерце. До картоплі, особливо в тулубцях - тільки рижжова( так кажуть в Прилуках). Але вона має дуже специфічний смак. Чи Вам сподобається ...

Льняную знаю, и купить можно. А рижиковая (рижжова) может имеет и др. название? Горчичная или...?
Горчичную тоже купить не проблема. А понравится ли? - так надо попробовать wink

Share

46

Re: Українські етногрупи та говірки

Bragida  Рассчитываю на личный опыт форумчан.
"Халдобрики" явно не распространенное название выпечки. Возможно, внутри семейное. А может быть, в какой-то местности, селе, семействе и сейчас употребляется.

Share

47

Re: Українські етногрупи та говірки

Раніше мало хто варив варення, ніхто не консервував соки й компоти, але сушили багато яблук, груш, слив, жердель, калини, шипшини, трохи менше - терну, вишень, глоду, аличи та ін. ягід і фруктів. Тому варили часто озвар, а з нього кисіль. Узимку кисіль можна було зварити тільки з сушених фруктів, так що, кисіль з сухофриктів до 1960-х рр. був річчю звичайною.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

48

Re: Українські етногрупи та говірки

І я їв кисіль з сухофруктів тільки у бабці (це - Донбас) в дитинстві, тобто в 60-ті роки. Потім в магазині нашому пішли брикети з киселем, муссом, ми їх купляли і гризли, було смачніше за цукерки ...

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков
Thanks: litar Л1

Share

49

Re: Українські етногрупи та говірки

На початку 80-х бабуся в Чернігові регулярно варила солодкий кисіль з власних консервованих вишень, зрідка - молочний кисіль, так само регулярно - узвар.
Але ніколи не бачив і не пробував киселю з сушені (сухофруктів).
Певні регіональні особливості мабуть таки є й у цьому питанні  smile

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

50

Re: Українські етногрупи та говірки

Ярематойсамий пише:

А у нас раніше били олію з "чинарьо'вих орішків" (букового насіння), кажуть, добра, але я її не бачив. Також били з "прядива" (конопель), але з часом соняшникова її витіснила.

До слова - у нас букове насіння називають "жир", тому не виключено, що колись теж вони використовувались з такою ціллю. Правда цікаво, чи олія не зберігає ті ж властивості - якщо з'їсти більшу кількість "жиру", то сильно болить голова.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

51 ( 20-10-2016 09:09:03 змінене Bragida )

Re: Українські етногрупи та говірки

слово на позначення букового насіння ЖИР, як і дубового ЖОлудь, офіційна наука виводить від праслов*янського жити- або жерти-

Post's attachments

zir.png
zir.png 147.9 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

52

Re: Українські етногрупи та говірки

Букові горішки взагалі сирими краще не їсти. І кликачкові також. Олію били з підсмаженого насіння. Здається, там нітрати-нітрити. Та й з іншого насіння били олію після підсмаження. Соняшникову, наприклад. І арахісова сира трохи отруйна.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Balymba1

Share

53

Re: Українські етногрупи та говірки

Bragida А там ще одного значення слова "жир(ь)" нема - картярська масть, він же "жолудь", треф. "Шо ти мене дуриш - б'єш жирьо'вою дамою винову десятку! У нас чирва козирь!"

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

54

Re: Українські етногрупи та говірки

картярский "жир" в етимологічному словнику під жир 2 (на картинці лише жир 1)
він, в свою чергу, походить саме від малюнку букових горішків
докладніше про це було в http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=53112#p53112

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

55 ( 20-10-2016 16:09:27 змінене Bragida )

Re: Українські етногрупи та говірки

Ярематойсамий пише:

Букові горішки взагалі сирими краще не їсти. І кликачкові також. Олію били з підсмаженого насіння. Здається, там нітрати-нітрити.

Плоди бука вживаються в їжу підсмаженими, але найважливіше значення мають в олійному виробництві для одержання харчової й технічної жирної букової олії.

Букова олія має солом'яно-жовте забарвлення, високі смакові властивості, належить до напіввисихаючих олій, добре зберігається; не поступається перед іншими горіховими оліями. Її застосовують у консервній промисловості. Букову макуху використовують як замінник кави.

У вареному вигляді макухою годують велику рогату худобу, свиней і курей. Горішки також є цінним кормом для великої рогатої худоби, овець і кіз.З'їдаючи велику кількість макухи і горіхів, тварини отруюються. Токсичний чинник — алкалоїд фагін, що міститься в плівочках ядра. При підсмажуванні горішків він розкладається.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1 … 0%B8%D0%B9

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

56

Re: Українські етногрупи та говірки

Позавчора ногами "намацав" під буками коробочки-їжачки, але горішків не було. В останні роки, мабуть, через спеку вони не наливаються. А жолудів дуже багато. А олію типу рижієвої-рапсової-гірчичної можна бити з насіння більшості рослин род. Капустяних - дикорослих суріпок і т.п. Якщо є чим зібрати й обмолотити. Також, кажуть, гарна олія з насіння лопуха. Дуже цінна олія з насіння томатів. Поки працювали великі плодоконсервні комбінати, на яких відмивалося насіння при переробці помидорів у великій кількості, то було реальним, а тепер томатова олія - захмарна нереальність. Кажуть, дуже смачна. У продажу в Краснодарі на Сінному базарі (крім соняшникової та маслинової) гірчична, рапсова, гарбузова, кукурудзяна, лляна, конопляна, соєва, арахісова, зрідка - рижієва, кавунова, кедрова, сафлорова. Соєва не подобається, але знавці кажуть, що вона для тіста гарна - добре підходить. В Краснодарі колишній Всесоюзний Ін-т олійних культур ім. Пустовойта та експериментальний завод (біля зал.ст. Краснодар-1), МЖК (масложиркомбинат), отже тут реально будь-яку олію купити або хоч понюхати.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

57

Re: Українські етногрупи та говірки

Григорій Померанц: кубанські школяри у 1950-х били однокласників за російську мову - gazeta.ua/articles/istoriya-movi … ent/619386

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

58

Re: Українські етногрупи та говірки

Федір Вовк «Студії з української етнографії та антропології»

Вовк Федір Студії з української етнографії та антропології : нова редакція / Федір Вовк ; передм. О. Г. Таран ; прим. О. Г. Таран, С. Л. Маховської, Ю. С. Буйських; упорядн. О. О. Савчук. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2015. — 464 с. ; 199 іл.

Книгу складають класичні праці видатного українського етнографа та антрополога Федора Кіндратовича Вовка (Хведір Вовк, Theodor Vovk, Theodor Volkov) (1847–1918): «Антропологічні особливості українського народу» (1916), «Етнографічні особливості українського народу» (1916), «Шлюбний ритуал і обряди на Україні» (1890), «Сани в похоронному ритуалі на Україні» (1896). Будучи представником французької антропологічної школи Федір Кіндратович використав новітню методологію досліджень і на свій час написав чи не перше комплексне дослідження з етнографії українців. Особливості землеробської культури, ведення господарства, одяг, житло, звичаї, обряди та вірування українців – неповний перелік тем, які Ви знайдете у виданні. Окрему, надзвичайно цікаву, працю Федір Вовк присвятив шлюбному ритуалу, детально аналізуючи всі етапи українського весілля.
Видання здійснене в новій українській редакції, адже пропоновані тексти в оригіналі були написані французькою та російською мовами. Праці супроводжені примітками сучасних фахівців (пп. Олена Таран, Світлана Маховська, Юлія Буйських). Оригінальні ілюстрації збережено, бібліографію вивірено та уточнено. Для зручності користування книгою укладено іменний та предметний покажчики.
Книга є енциклопедією української традиційної культури й буде корисним учням та вчителям загальноосвітніх шкіл, студентам та викладачам ВИШів, а також усім, хто цікавиться українською культурою. Видання також корисне з практичної точки зору для тих, хто хоче наслідувати традиційне україсньке весілля та інші обряди.

https://savchook.com/books/vovk-studiji/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: v_golub1

Share

59

Re: Українські етногрупи та говірки

Німці зняли документальний фільм про гуцулів, назвавши їх "забутим народом Європи" www.bukinfo.com.ua/show/news?lid … erm=328080

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

60

Re: Українські етногрупи та говірки

kbg_dnepr пише:

Німці зняли документальний фільм про гуцулів, назвавши їх "забутим народом Європи" www.bukinfo.com.ua/show/news?lid … erm=328080

Показують, як у нас кажуть "небелиці". Купання в воді після освячення взагалі немислимий гріх. В період до Стрітення вода в потоках вважалася священною.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

61

Re: Українські етногрупи та говірки

Несторовский, Петр Артемьевич (1870-). Бессарабские русины : историко-этнографический очерк / П. А. Несторовский. - Варшава : Тип. "Сатурн", 1905. - [4], 174, II с.
https://search.rsl.ru/ru/record/01004109782

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kuks701

Share

62 ( 21-12-2023 17:28:44 змінене oioioi )

Re: Українські етногрупи та говірки

Є класний фільм за участі Роберта Де Ніро, Крістофера Уокена, Джона Казалє та Меріл Стріп – Охота на оленя / The Deer Hunter (1978). Події відбуваються в американському містечку, яке населяють лемки. Там показані деякі обряди, церква, танці, які як я розумію вони успадкували з Батьківщини. Звідки саме вони походять – важко сказати. Але фільм вартує уваги, хоча б просто тому що він цікавий та певною мірою поширює українське у світі.

http://filmfanatic.org/wp-content/uploads/2021/05/Deer-Hunter-Wedding.png

Share