1 ( 04-03-2017 15:57:56 змінене kbg_dnepr )

Тема: Театри та актори, кіно / Театры и актеры, кино

У жовтні відзначає потрійний ювілей Київський театр імені Лесі Українки: 120 років тому цей театр став "стаціонарним", 90 років — як став "державним" і 75 років минуло відтоді, як він став носити ім'я великої Лесі.

Свій прийдешній ювілейний вечір театр назвав "Суміш небес і балагану", скориставшись образністю Д.Самойлова. Оскільки ж балагану нам і так не бракує, то, скориставшись нагодою, кину погляд на піднебесся. Туди, де ширяють у різних світах і на різних широтах (в осяяннях і спогадах) — прекрасні голубки, "колишні" акторки цього театру. 

І, оскільки Російську драму, за давньою традицією, називають "жіночим театром" (пам'ятаючи про зоряну збірку акторок під однією "обкладинкою"), то лише про декого з них це елегійне ревю. 

36 театральних сезонів — не жарт. Рівно стільки пропрацювала в Театрі імені Лесі Українки Ада Миколаївна Роговцева.

Найдовше у трупі протрималася Анастасія Сердюк, яка грала Ніну Зарічну. "Чайка" у 1990-х вплинула на особисте життя актриси, її чоловіком став Георгій Дрозд (що грав після Євгена Паперного Тригоріна).

Ірина Буніна — мати Анастасії Сердюк.

Стиль, краса, аристократизм, гідність — усі ці риси завжди вирізняли із загального ряду актрису Мирославу Резніченко. У 1970—1980-ті вона багато й успішно грала на сцені Театру імені Лесі Українки

Емілія Мільтон. Справді велика актриса. Одна з легендарних, але маловідомих постатей радянського мистецтва, що кануло в лету.

Любов Добржанська — одна з найбільших актрис ХХ ст.

dt.ua/columnists/golubki-221253_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

2

Re: Театри та актори, кіно / Театры и актеры, кино

Українське кіновиробництво у 20-х роках: конкуренція і антагонізм

Лариса Брюховецька
17 лютого 2017

Двадцяті роки ХХ століття були тим коротким періодом автономії, коли кіновиробництво і кінопрокат в Україні були незалежними від Москви. 

Талановите господарювання українців у кіноіндустрії дало хороші плоди. Вміло організований прокат приносив прибутки, яких вистачало не тільки на виробництво фільмів, а й на закупівлю за кордоном необхідної техніки і плівки, на будівництво великої, на сорока гектарах, кінофабрики в Києві. 

Прибутки з прокату дозволили бути незалежними і від свого уряду: кіногалузь була повністю на самоокупності. Однак цих успіхів у Москві не оцінили. Навпаки, "Совкіно" запроваджує 1923 року блокаду українських фільмів, а фільми Всеукраїнського кінофотоуправління (ВУФКУ), що виходять у прокат іноземних країн, видає за російські. Таких фактів, що зафіксовані на сторінках тогочасної преси, є чимало, і вони показують справжню, а не декларовану політику Москви стосовно України в короткий період українізації та економічної автономії. Доки в більшовицькій верхівці точилася боротьба за владу, Україна мала відносну свободу, принаймні для самостійного господарювання та авангардистських експериментів. Та коли на владному олімпі переміг єдиний вождь, настав час непорушної догми. Кіногалузь мусила злитися із загальносоюзною, а митці-авангардисти, які не зуміли адаптуватися до нових вимог, зазнавали нищівної критики, а досить скоро й репресій. 

1926 року Микола Бажан, поет, сценарист, редактор журналу "Кіно", писав, що за той рік випущено понад 30 художніх фільмів і що досить скоро Україна зможе задовольнити 40% усієї потреби Союзу в кінофільмах. Це була реальність, а не самовдоволене вихваляння, однак "Совкіно" — монополіст прокату в РСФРР — не пускало фільмів ВУФКУ в Росію. "Хто не пам'ятає, — продовжує Бажан, — який галас зчинився в пресі, коли "Броненосець "Потьомкін" аж ніяк не міг доплисти до берегів України? Зараз теж настав час здійняти такий галас, але вже з іншого приводу: коли ж, нарешті, Росія побачить останні українські фільми? Совкіно досі не показало трудящим Росії ані "Боротьби велетнів", ані "Аліма", ані "Гамбурга", ані одного з останніх випусків ВУФКУ. Всі ж кращі картини Союзу на Україні йшли і йдуть".

gazeta.dt.ua/CULTURE/ukrayinske- … izm-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Ann1

Share