Тема: Бубна
Бу'бна. У сучасному сприйманні це картярська масть, але навряд саме в цьому значенні слово перейшло в прізвиська. Б.Грінченко дає "бубна" як "шишка, г'уля" (пор. "бубенна, бубонна чума", пошесть, при якій схоплюються набряки на тілі). Напевно, у такому значенні це слово спершу стало прізвиськом, а потім прізвищем. Можливо, також від "бубоніти" або від "бубон, бубен" (муз. інструмент) - той, що швидко й нерозбірливо говорить або грає на бубні.
..................
Ліричне відхилення-усмішка. Коли я служив (Богодухів) в учебці, у сусідньому переділі казарми розташовувалася четверта батарея, що готувала шоферів. Там був "вояк" на прізвище Бубна. Звідки - хоч убий, не пам'ятаю. здається, з Миколаївщини або Херсонщини. Коли він стояв у наряді на тумбочці при вході і коли заходив старшина прапорщик Кириченко, то той не встигав за уставом крикнути:"Дежурный по батарее, на выход!", як старшина викрикував (що аж ми через зачинені двері чули):"Сьодня у нас козирь Бубна!" І щось часто та бубна у них козирем була. А ось ще три назви картярських мастей у козаків: жирь(трефи), вино'(піки), чирва. Коли я малим чув:"Опера Чайковского "Пиковая дама", то в голові перекладав:"Вино'ва дама/краля". А спочатку й не зрозумів, що то таке, хоч за доброю козацькою традицією грати в дурня, свиню та відьму навчився раніше, ніж читати.