1

Тема: Апостолове, Дніпропетровської області

АПОСТОЛОВЕ (до 1923 року — село Покровське) — місто районного підпорядкування, адміністративний центр Апостолівського району. Розташоване за 160 км на південний захід від Дніпропетровська в межиріччі Дніпра, Інгульця та Базавлука. Одночасно є залізничним вузлом на перехресті магістралей Дніпропетровськ — Херсон, Запоріжжя — Довгинцеве. За 2 км від міста проходить автотраса Нікополь—Кривий Ріг і канал Дніпро—Кривий Ріг. Міській Раді підпорядковане також село Українка. Населення — 17,5 тис. чоловік. Відомості про перших поселенців у цій місцевості сягають у глибину століть. Поблизу міста досліджено кілька курганів доби бронзи (III—І тис. до н. е.), два скіфських кургани — Баби і Розкопана Могила (IV—III століття до н. е.) з похованнями ватажків, в яких виявлені золоті прикраси, зброя, посуд тощо. Досліджені також окремі поховання кочівників X III—XIV століть1. Територія, яку займає місто, в давнину славилася природними багатствами. Родючі землі, багаті рибою річки, велика кількість дичини приваблювали сюди втікачів, що рятувалися від феодального гніту. Запорізькі козаки які оселялися тут, створювали зимівники і хутори. Після ліквідації Запорізької Січі в цих місцях оселився правнук гетьмана Данила Апостола, відставний секунд-майор Ямбурзького кірасирського полку М. Д. Апостол. У 1793 році він одержав за указом Катерини II земельний наділ — 12 тис. десятин землі обабіч степової річки Вошивої (в ній водилася велика кількість дафній — водяних вошей). Таку ж назву спочатку дістало й село, засноване Апостолом. Після побудови у 1818 році церкви святої Покрови воно було внесено до єпархіальних реєстрів під назвою Покровське.
На 1835 рік у селі проживало 1290, а за переписом 1859 року — 2088 жителів1. Це були здебільшого казенні селяни, які платили державі великі податки і виконували різноманітні повинності. Багато жителів села наймитувало в місцевих поміщиків Корнілова і Синельникова, заробляючи за 6 місяців 20—25 крб. Жінкам платили вдвоє менше.
У 1862 році була посуха, в наступному — поширилися солончаки внаслідок зменшення зелених насаджень.
Після реформи 1861 року дальшого розвитку набули місцеві промислові підприємства. Зростала кількість населення. В 1896 році тут проживали 4419, а в 1904 році — 5581 чоловік4. У 1912 році в селі було вже 886 дворів з 6929 мешканцями. Розвиток капіталізму і велике зростання виробництва товарного зерна на продаж, а також розробка залізорудних родовищ Криворізького басейну вимагали розширення мережі шляхів сполучення. Наприкінці XIX століття почалося будівництво залізниці Довгинцеве — Олександрівськ (нині Запоріжжя). У 1904 році поблизу Покровського споруджено станцію і вокзал Апостолове. Навколо станції утворилося робітниче селище, населення якого з початком руху поїздів швидко зростало за рахунок робітників-залізничників та обслуговуючого персоналу. З'явилися будинки службовців станції, купців та торговців, які скуповували і відправляли хліб та інші сільськогосподарські продукти. На початку XX століття в Покровському, тоді волосному центрі Херсонського повіту, діяла невеличка лікарня на 10 ліжок з аптекою, яка обслуговувала населення не тільки цієї, але й сусідніх волостей. Медичну допомогу подавали один лікар та аптекар, який виконував також обов'язки фельдшера. Перший учбовий заклад відкрили тут у 1871 році. Це була трикласна церковно- парафіальна школа, до якої прийняли 131 хлопця і 32 дівчинки; з них закінчили школу тільки 7 хлопців і 3 дівчинки — діти сільських багатіїв6. У 1912 році в селі було 4 початкові школи, але вони не охоплювали навчанням і половини дітей шкільного віку. 88 проц. селян Покровського були неписьменними.
В роки першої російської буржуазно-демократичної революції населення Покровського відмовлялось працювати на поміщиків і куркулів, вимагаючи перерозподілу землі. Влада використала війська, які вчинили над селянами жорстоку розправу. Жандарми зігнали непокірних на майдан біля волосного правління і покарали їх нагаями. А жителів села П. І. Лепеху та О. С. За- лужного заарештували і засудили на 5 років каторжних робіт.
20 жовтня 1905 року справник Дніпровського повіту доповідав таврійському губернатору, що в Покровській волості селяни розгромили поміщицькі економії, і пропонував запровадити там військове становище. Налякані революційними виступами, власті направили в село військову команду. У Покровському перебувало близько 60 козаків на чолі з офіцером, які розправлялися з учасниками розгрому поміщицької економії.  Загін був у селі майже до кінця 1906 року.

скорочена стаття з
ИСТОРИЯ ГОРОДОВ И СЕЛ УССР Днепропетровская область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share