1 ( 31-01-2015 21:08:06 змінене zdan )

Тема: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Парадокс!
   Род моего отца - исконно казачий. Начало - во мраке Истории, середина - из Гетманщины (с первой четверти 18 века, как минимум). Затем, с 1803 года - в Черноморском/ Кубанском казачьем войске.
   А вот мама и её родственники, в том числе её мама - моя бабушка, считали, что их род крестьянский. И были они в казачьей Кубани иногородними. Тем более, что родитель деда, по преданию, был беглый, и поэтому "без роду и племени". Поэтому я и не пытался искать его истоки. Но вдруг, Божественный случай - прочёсывая МК в одном из райархивов Кубани я натолкнулся на записи, которые указывают на то, что предки этого моего иногороднего деда были из села, входящего, в своё время в состав Самарской планки Запорожской Сечи. Таким образом, этот крестьянин, на самом деле, вполне может оказаться потомком Запорожских казаков. Интересный поворот в генеалогии моей мамы!
   Я кратко изучил историю этого села. Просмотрел по Екатеринославской губернии и около неё темы на генеалогических сайтах. В результате кое-что нашёл. Но вопросов стало только больше.
   Уважаемые знатоки Екатеринославской губернии, прошу Вас разъяснить мне хотя бы часть проблем, повернуть меня в направлении правильного пути. Интересующее меня село - это:
   село  Орловщина, Знаменовской волости, Новомосковского уезда, Екатеринославской губернии.  Село известно с 1675 года. В селе - церковь во имя Покрова Божьей Матери (освящена в ноябре 1782 года). До постройки церкви сельчане окормлялись в Самарском Пустынно-Николаевском монастыре (возможно, что в главном его храме - Святителя Николая Чудотворца).
   Вопросы, которые меня интересуют в первую очередь:
   1)    В каталоге метрических книг архива Днепропетровской области в фонде 193 я нашёл 11-ть дел с  МК по этому селу. А в базе мормонов присутствуют только три дела (дд. 140, 141, 142) из этих одиннадцати.
        Что тогда содержат остальные восемь дел? Или мормоны не все дела отсканировали?
   2)    Есть ли где-либо  Ревизские сказки по  селу  Орловщина? Предполагаю, что они могут быть в фонде 70 Днепропетровского архива.
        Но есть ли они  там и за какие годы?
   3)     Сохранились ли Исповедальные ведомости  по Покровской церкви села Орловщина?
         Где они могут быть и за какие годы?
   4)   Ну и вообще, всё что мне поможет в поиске по этому селу.
___________________________________________________________ 
   Уважаемые форумчане!
   Жду Ваших подсказок.
   Отзовитесь - кто имеет возможность помочь мне, в случае необходимости, в просмотре дел, в частности, в архиве города Днепропетровска. (Хороший город, приходилось бывать на одном из его предприятий - как давно это было. И о генеалогии я тогда - ни сном ни духом. Да-а-а...)
   И, пожалуйста - расценки.
   Спасибо, что прочли!
___________________________________________________________
P.S. Жду сообщений в ЛС.

Post's attachments

3---- copy copy.jpg
3---- copy copy.jpg 74.46 kb, 4 downloads since 2015-01-31 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!
Thanks: kbg_dnepr, О.І.2

Share

2

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

zdan, мормона далеко не все відсканували.

Thanks: zdan1

Share

3

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Райське місце!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

В фондах Днепропетровского архива хранятся следующие МЕТРИЧЕСКИЕ  КНИГИ по Покровской церкви села Орловщина Новомосковського повета Знаменовской волости:

Народження:
1875-1877: ф. 193, оп. 1, спр. 278;
1878-1879: ф. 193, оп. 1, спр. 279;
1880-1885: ф. 193, оп. 4, спр. 140;
1886-1891: ф. 193, оп. 4, спр. 141;
1892-1896: ф. 193, оп. 4, спр. 142;
1898-1902, 1906: ф. 193, оп. 9, спр. 39;
1907-1909: ф. 193, оп. 9, спр. 40;
1911-1912: ф. 193, оп. 9, спр. 41;
1913-1914: ф. 193, оп. 9, спр. 42;
1915-1916: ф. 193, оп. 9, спр. 43;
1917-1919: ф. 193, оп. 9 доп., спр. 13

Брак:
1875-1877: ф. 193, оп. 1, спр. 278;
1878-1879: ф. 193, оп. 1, спр. 279;
1880-1885: ф. 193, оп. 4, спр. 140;
1886-1891: ф. 193, оп. 4, спр. 141;
1892-1896: ф. 193, оп. 4, спр. 142;
1898-1899, 1901: ф. 193, оп. 9, спр. 39;
1907, 1909: ф. 193, оп. 9, спр. 40;
1910-1912: ф. 193, оп. 9, спр. 41;
1913-1914: ф. 193, оп. 9, спр. 42;
1915-1916: ф. 193, оп. 9, спр. 43;
1917-1919: ф. 193, оп. 9 доп., спр. 13

Смерть:
1875-1877: ф. 193, оп. 1, спр. 278;
1878-1879: ф. 193, оп. 1, спр. 279;
1880-1885: ф. 193, оп. 4, спр. 140;
1886-1891: ф. 193, оп. 4, спр. 141;
1892-1896: ф. 193, оп. 4, спр. 142;
1898-1902: ф. 193, оп. 9, спр. 39;
1907-1909: ф. 193, оп. 9, спр. 40;
1910-1912: ф. 193, оп. 9, спр. 41;
1913-1914: ф. 193, оп. 9, спр. 42;
1915-1916: ф. 193, оп. 9, спр. 43;
1917-1919: ф. 193, оп. 9 доп., спр. 13

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!
Thanks: kbg_dnepr1

Share

5

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Из этих книг часть переснята мормонами. В центре семейной истории имеется 2 из 2 пленок/микрофишей. Это:

Ф. 193, о. 4, д. 140 Рождения, бракосочетания, смерти 1880-1885
2439813 Item 2

Ф. 193, о. 4, д. 141 Рождения, бракосочетания, смерти 1886-1891
2439813 Item 3

Ф. 193, о. 4, д. 142 Рождения, бракосочетания 1892
2439813 Item 4

Ф. 193, о. 4, д. 142 (продолжение) Бракосочетания, смерти 1892 -- Рождения, бракосочетания, смерти 1893-1896
2439814 Item 1

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!
Thanks: kbg_dnepr1

Share

6

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Меня продолжают беспокоить следующие вопросы:

   1)    Есть ли где-либо  Ревизские сказки по  селу  Орловщина? (Может они есть в фонде 70 Днепропетровского архива?)       
   2)     Сохранились ли хоть какие-нибудь Исповедальные ведомости  по Покровской церкви села Орловщина?

Прошу, знатоки, подскажите!

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!
Thanks: kbg_dnepr1

Share

7

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

За три прошедшие месяца мне удалось расширить познания по истории села Орловщина и его окрестностей. Это полезно при поиске архивных документов. Делюсь.
_________________________________________________________________________ 

                                 Село  ОРЛОВЩИНА  -  вехи в истории.

     1602г.(?)
Основан Самарский Свято-Николаевский пустынный мужской монастырь (Самарский Пустынно-Николаевский монастырь, Самарский монастырь) – монастырь Запорожской Сечи. Имел деревянную церковь, освящённую во имя Святителя Николая Чудотворца.
За свою историю монастырь неоднократно подвергался разрушению, в частности, был разрушен в период с 1650 по 1672 годы.

      ????г.
В монастыре построена вторая деревянная церковь - во имя свмч КИРИКА и ИУЛИТЫ.

    1670 – 1680 гг.
Упоминания о монастыре в официальных документах.

     1675г.
Упоминается урочище ОРЛОВ  КУТ, как «гостиница» Самарского монастыря.

     1690г.
Эпидемия чумы. Сожжены архивы и многие строения. Упадок монастыря.

     1735г.
Урочище ОРЛОВ КУТ получило статус слободы.

     1739г.
Возрождение Самарского монастыря, как религиозного центра региона.

     1775г.
Уничтожение Запорожской Сечи.

     1775г.
До этого времени, Самарский монастырь находится в Киевской епархии.

     1776г.
Слобода Орлов Кут  переименована в село ОРЛОВЩИНА.

     1776г.
Сёла бывшей Самарской паланки Запорожской Сечи вошли в состав Азовской губернии,    а церкви – во вновь образованную Славяно-Херсонскую епархию.

     1776 – 1786 гг.
Самарский монастырь приписан к Киево-Межигорскому Спасо-Преображенскому мужскому монастырю – главному монастырю Запорожской Сечи (находится на правом берегу Днепра у села Новые Петровцы Вышгородского р-на Киевской обл.).
В 1775 – 1783 гг. Киево-Межигорского монастыря в составе Киевской епархии НЕТ, значит, в 1775г. он переведён в подчинение Славяно-Херсонской епархии.
Киево-Межигорский монастырь упразднён в 1787 году.

     1778г.
Проведена перепись населения Азовской губернии.

     1779г.
Сёла бывшей Самарской паланки Запорожской Сечи находятся в Екатерининский уезде Азовской губернии.

     1782г.
В 1782 году в селе Орловщина построена собственная деревянная церковь Покрова Пресвятой Богородицы (Покровской).  Служба начата 14 ноября 1782 года.

     1783г.
До этого времени жители села Орловщина окормлялись в церквях Самарского монастыря.

     1784 – 1796 гг.
Село Орловщина – в составе вновь образованного Екатеринославского наместничества.

     1785 – 1918 гг.
За эти годы все документы по Екатеринославской епархии полностью УТРАЧЕНЫ.

     1786г. (декабрь)
Самарский монастырь стал САМОСТОЯТЕЛЬНЫМ.  (В 1787г. Киево-Межигорский монастырь был упразднён.)

     1787г.
В Самарском монастыре  построен новый каменный собор. Он имел три церкви:
средюю    -  Святителя Николая Чудотворца (Николаевская);
северную -  иконы Божьей  Матери «Всех Скорбящих Радость»;
южную      - свмч Кирика и Иулиты.

     1791г. (ноябрь)
Самарский монастырь стал «домом Екатеринославских архиреев».

     1794г.
До этого времени  с.Орловщина относилось к Самарскому монастырю.

    1794г.
С этого года Самарский монастырь с церквями:
Святителя Николая Чудотворца (Николаевская);
иконы Божьей  Матери «Всех Скорбящих Радость»;
свмч Кирика и Иулиты –
относилось к:
_ Екатеринославской    епархии,
_ Новомосковской (?)   протопопии,
_ Новомосковского      уезда.
   
     1796 – 1802 гг.
с.Орловщина относится к:
Новороссийская   губерния (с центром в г.Новороссийск – позже переименован в г.Екатеринославль),
Новомосковский  уезд,
Новомосковская  протопопия.

     1802г.
С этого года с.Орловщина относится к:
Екатеринославская  губерния,
Новомосковский      уезд,
Знаменовская            волость.

     1815г.
В Самарском монастыре построена церковь Преображения Господня (Преображенская).

     1837г.
В с.Орловщина старая церковь разобрана, но на другом месте построена новая каменная церковь  Покрова Пресвятой Богородицы  (Покровская).

     1838г.
В Самарском монастыре построен храм Георгия Победоносца.

     1849 – 1874 гг.
За эти годы  УТРАЧЕНЫ  четыре дела с МК с.Орловщина.

     1875 – 1919 гг.
За эти годы в Днепропетровском архиве есть МК  с.Орловщина.

     1880 – 1896 гг.
За эти годы в базе мормонов  есть МК  с.Орловщина.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!

Share

8

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Gala здесь:
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1340
сообщила о том, что в Государственном архиве Ростовской области хранятся ревизские сказки по Екатеринославской губернии. Хотелось бы надеяться, что среди них окажутся и РС по Новомосковскому уезду, а может и непосредственно по с.Орловщина.
______________________________________________________________________
376    1    18    РевСказ    1811    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    19    РевСказ    1811    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    20    РевСказ    1811    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    6    РевСказ    1811    РС Екатеринославской губернии о купцах и мещанах
376    1    8    РевСказ    1811    Ревизская сказка Екатеринославской губернии
376    1    10    РевСказ    1812    Доп. ревизские сказки по Екатеринославской губернии
376    1    34    РевСказ    1816    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    199    РевСказ    1835    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    673    РевСказ    1835    Ревизские сказки городов Екатеринославской губернии
376    1    702    РевСказ    1851    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    703    РевСказ    1851    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
_____________________________________________________________________ 

Буду работать и в этом направлении.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!
Thanks: kbg_dnepr1

Share

9

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Нынешнее поселение Орловщина, как и предшествующая ей одноименная слобода берет свое начало со знаменитого урочища «Орлов кут», которое располагалось в обширных угодьях Самарского Пустынно-Николаевского мужского монастыря. Эта местность, со своей пасекой, садами и приютом для всех паломников, странников и скитальцев известна была еще с 1675 года. «Орлов кут» был своеобразной гостиницей Самарского монастыря, где пилигримы, которые долгое время проживали в нем, могли реализовать себя в социальной деятельности – ухаживанием за больными и ранеными казаками в монастырской больнице, а также прислуживанием престарелым монахам.
Первый деревянный храм был построен в 1782 году. Немногим ранее открытия храма, в поселение, в начале 1770 года из Запорожской Сечи была переведена школа вокальной музыки и церковного пения. К началу XX века при общине действовали Церковно-приходская школа и Школа грамоты. В 60-е годы ХХ столетия первая Свято-Покровская церковь, как и многие другие храмы Днепропетровской области, была разрушена. В 1998 году храм был заново построен и освящен.
P.S. Более подробную историческую информацию о древнем поселении Орловщина и его Покровском храме читайте в статье «Покровский храм урочища «Орлов кут».

www.eparhia.dp.ua/post/494-pokro … ya/ru.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: О.І., yanko19602

Share

10

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Орловский Кут лежал у Самарского казачьего Пустынно-Николаевского монастыря. Уже в 1675 году Орловский Кут был известен "по всему степу Самарскому, по всемъ маетностямъ бритайскимъ и орельскимъ, Бахмутскимъ и Калміусскимъ". Здесь был приют для посетителей монастыря. В монастыре была казацкая больница.
В 1735 году в Орловском Куте, Орловщина постоянно проживало более 40 семей украинский. Кошевой атаман разрешил Самарском монастырю иметь 100 подданных крестьян в Орловщине и на другой стороне - 50 крестьян в монашеской. Так свободных людей поселяли и обеспечивали здесь требуя от них за собственным хозяйством, службы в монастырской казачьей больнице. Часто запорожцы отнимали захваченных татарами русских людей в посамарських, Приволчанское и присолонських степях и отводили их в Самарский монастырь, где люди восстанавливали силы. Таким героем был атаман Афанасий Федорович Ковпак, который не раз брал в плен татар, турок и ногайцев и отводил их в Самарский монастырь. Жители Орловщина должны были приглядывать за пленными.
1770 году в Орловский Кут из Сечи была переведена школа вокальной музыки и церковного пения. Это было сделано по распоряжению Коша для поднятия церковного чтения и пения в Запорожье в семейном центре казачества. Чтобы "в школі практическі приучить молодих казаків, хлопців, к церковному співу, образовать із них отличних чтеців і співців для всіх вновь відкриваємих церков і приходів запорозького краю". Считается, что действующим лицом школы был бывший дьячок Святопокровской церкви Переяслава Михаил Кафизма, любимец кошевого атамана Калнышевского. Он был переведен в 1766 году Глебовым из Переяслава в Елисаветград на певческую должность капельмейстера.
1778 и 1779 в Самарской паланке на пути из Крыма в Кальмиус пробыли осень, зиму и весну крымские греки.
При царизме Орловщина принадлежала Новомосковского уезда в 1-благочинському округе.
В 1780 году начальник Самарского монастыря иеромонах Феофан пересчитал население в округе и попросил азовского губернатора Черткова построить церковь Покрова Божией Матери (Покровская церковь) в Орловщине. Он отделил 120 десятин земли для ее построения из монастырских дач. Так в Орловщине, Песчанке, Лозоватая (Лозовая) и Хащевому было 150 дворов в которых было 963 душ. В своем письме к архиепископу Славянского и Херсонского преосвященного Никифора Азовском губернатор Чертков просит о закладке церкви в Орловщине и отмечал, что эти села заселены греко-католиками (украинцами). Решение о строительстве деревянной церкви было принято 19 декабря 1780 в Славянской духовной консистории за счет Самарского монастыря. 14 ноября 1782 Екатеринославский протопоп Алексей Хандалиив провел службу в Покровской церкви монастырской слободы Орловщина.
1886 году по переписи в слободе проживало 1984 человек, которые держали 389 дворовых хозяйств. Слобода входила в состав Знаменской волости Новомосковского уезда. Здесь было православная церковь и школа.

www.shukach.com/node/12059

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

11 ( 19-06-2015 13:06:45 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

В Орліщині є 2 школи, викладач історії однієї з них Олег Володимирович Резниченко веде велику дослідницьку й просвітницьку краєзнавчу роботу.

Цей краєзнавчий нарис розкриває  історію розвитку одного із козацьких поселень Орлів Кута. Сучасне курортне село Орлівщина, Новомосковського району Дніпропетровської області. Багато хто відпочиваючи в Орловщині і не здогадується, що це село було засновано ще наприкінці 17 ст. і було одним із перших козацьких поселень на Присамар’ї.   Саме  активне заселення та розвиток караю розпочинається з козацькою добою. На території сучасної Орлівщинської сільської ради ще наприкінці  XVI ст. виникає Самарсько-Миколаївський монастир, який став центром православної віри, святинею козаків, центром культури та освіти краю.

З розвитком монастиря відбувається і розвиток всіх населених пунктів Присамар’я. Як допоміжний, лікарський, господарський комплекс створюється з цією метою одне із перших козацьких поселень Орлів Кут, а його перші поселенці стають відомі своїми доброчинним справами. Території сучасних населених пунктів Новомосковщини – це великий край, землі якого належали Самарському монастирю. Центральна роль в розвитку краю є саме діяльність Самарсько-Миколаївського монастиря. Створення селеща Орлівщина і діяльність його жителів протягом двох з половиною століть, на користь козаків та всього Присамар’я, обумовлюють важливість історичного минуло та його краєзнавче дослідження не лише для орлівщан, а і для всього Присамар’я.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

12

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Великі степові простори Присамар’я, окраїна лісостепової зони, серед якої виділяється природний комплекс -  Новомосковський лісовий комплекс, що розміщуються по обох берегах річки Самари. Ця чарівна природа давала можливість не лише обробляти землю, випасати худобу, а у грізну годину сховатися від ворогів.

Перша згадка про річку Самару відноситься до часів грецького дослідника Геродота, який називав її Снопород, згодом за часів Київської Русі, є згадка в «Літописі Руському», що на річці Самара княжич Мстислав Ізяславич отримав перемогу над половцями. До сьогодення на території Орловщини збереглися кургани, що належать до епохи бронзи.

Знахідки, які знаходять в Новомосковському краї, відносяться до різних історичних епох та народів свідчать лише про одне, що незважаючи на близькість степу в Присамар’ї з давніх-давен кипіло життя, розвивалися  полювання, рибальство, кочове тваринництво, торгівля.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

13

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Яскравою сторінкою в історії краю є козацька доба, адже саме з нею пов’язана майже вся історія заснування та розвитку краю, формування осілого способу життя зародження та розвиток суспільних відносин.
З історичного джерела Катеринославського єпископа Феодосія  Макаревича  «Опис Катеринославської єпархії від 1880 року» стало відомим, що більшість населених пунктів Присамар’я були створені в середині XVIII ст. та історія деяких з них, таких як Орлівщина, досить є цікавою і сягає середини XVII ст.

Історія розвитку краю пов’язана з заснуванням в Присамар’ї Самарсько-Миколаївського монастиря, в першій половині XVII ст.
Монастир виконував функцію не лише релігійно-просвітню але й був центром лікування  запорозьких козаків після довгих походів, а ті із запорозьких козаків хто не мав власного житла з похилими роками йшли доживати вік у монастирі.

Самарський монастир мав у своїх володіннях велику кількість землі, де почали виникати хутори, слободи, кути. Так 1675 році, за «Матеріалами історико-статистичного опису Катеринославської губернії» виник Орлів Кут, сучасне село Орловщина.,  в якому вже на той час знаходилися монастирські пасіки та фруктові сади.
Але після Полтавської битви монастир починає занепадати, разом з ним зменшується кількість запорожців у краї, занепадають козацькі поселення і лише в 1735 році, після того як російська цариця Анна Іоанівна дозволила повернутися Запорозьким козакам на батьківщину, починається відродження краю. З 40-х років XVIII ст. збільшується чисельність монахів, зростає кількість жителів в Орлів Куті,  так на 1735 рік /за даними опису Катеринославської єпархії/ в куті проживало 40-сімей та з цього ж року Кіш на прохання монастирської братії, дозволив розмістити в Орлів Куті, ще 100 сімей, для допомоги та обслуги монастиря та навколишніх земельних угідь. Так жителі краю були особисто вільними, але повинні були постійно допомагати Самарсько-Миколаївському монастирю доглядати за тяжко хворими козаками, слідкувати за пасіками, обробляти землі, допомагати у розбудові монастиря. 

Життя в Куті тісно перепліталося з подіями, що проходили в Самарсько-Миколаївському монастирі. Розквіт монастиря припадає на діяльність російського священика Кирила Тарловського, особистого духовного наставника Єлизавети Петрівни, згодом Катерини ІІ. Та за підтримку імператора Петра ІІІ, Тарловський тікав на Запоріжжя, а згодом Катерина ІІ подарувала йому частину земель на Присамар’ї, де він, як духовна особа  продовжував свою діяльність в монастирі. За його стараннями був закладений в 1782 році кам’яний храм, збільшена чисельність нових келій, а в Орлів Куті було побудовано спеціальний заклад для догляду за тяжкохворими запорожцями. Жителі Орлового Кута займалися доброчинною справою, вони доглядали хворих та пристарілих козаків, це давало змогу жителям мати певні привілеї серед всіх на Присамар’ї, що призвело до збільшення поселенців в Орлів Куті.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

14

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

В 1769 році кошовий отаман Петро Калнишевський перебуваючи в Самарсько-Миколаївському монастирі навідався і Орлів Кут, поселенці йому приємно вразили і за його наказом в 1770 році із Запорізької Січі в Орлів Кут була переведена школа вокальної музики і церковних співів. Тут готували молодих священнослужителів, яких направляли в церкви і приходи, що відкривалися по всьому Запорозькому краю.

Із-за швидкого зростання населення, Орлів Кут в 1776 році був перейменований в село Орлівщина, а 14 листопада 1782 році тут було збудовано і освячено свій дерев’яний храм на честь Покрови Божої Матері.

Після зруйнування Запорізької Січі, монастирські землі були передані до державної скарбниці, частина запорозької старшини, що проживала в Орлівщині була засуджена, а вільні та монастирські селяни з 1786 року переведені до державних, що прикріпило їх до земель.

На початку XIX ст. Самарсько-Миколаївський монастир занепадає, отримавши нову назву Пустинно-Миколаївський разом з монастирем занепадає торгівля, зменшується кількість жителів в селі Орлівщина.

На середину XIX ст. життя в краї пожвавлюється, цьому сприяло зростання міського населення в краї, збільшується кількість жителів у губернському місті Катеринослав, в повітовому Новомосковськ, що призводить до розвитку товарно-грошових відносин в краї. В 1861 році відмінено кріпосне право, а в 1866 році указ про передачу державним селянам у безстрокове користування земельних наділів, що перед цим були за ними закріплені, дещо позитивно вплинуло на розвиток аграрних відносин в селі, хоча питання малоземелля для більшості залишалося головною проблемою протягом другої половини XIX ст.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

15 ( 27-06-2015 15:45:01 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

За даними енциклопедичного словника Російської імперії, випущеного 1867 року, в Орлівщині було 227 дворів, де мешкало 1617 жителів. В кожному дворі в середньому по 7 осіб.

Як засвідчує «Список населених мест Новомосковського уезда», в 1897 році на душу населення у нашому краї припадало по 1.4 десятин землі. Це дещо менше ніж в середньому на Подніпров’ї. На селі продовжувало відбуватися розшарування  селянської общини і значна частина селян були батраками, тобто вільнонайманими робітниками на селі, наймаючись на сільськогосподарські роботи до заможних селян.

Революція 1905-1907 років пожвавила політичний розвиток на Катеринославщині. Рапорт повітового справника, який писав Катеринославському губернатору: «…настрій селян Орлівщини, Знаменівки ….вкрай збуджений і тривожний, вельми можливо чекати серйозних ускладнень…» У зв’язку з цим він просив допомогти військовою силою. Губернатор направив загін солдат для придушення повстання с.Знеменівка, та водночас частина їх розмістилася в Орлівщині.

У зв’язку із заворушеннями Ново-московський повіт було переведено на військовий стан, який тривав майже півтора роки. В той час Столипінська реформа, яка проходила по всій Російській імперії, торкнулася і Орлівщини. Серед орлівщан з’явилися більш заможні селяни. Відбувається розвиток аграрних відносин на селі.

Жителька села поч. XX ст.

Post's attachments

orlov64.bmp 893.96 kb, 3 downloads since 2015-06-27 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

16 ( 29-06-2015 13:49:39 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

В місцевих документах згадується хутір поблизу села Орлівщина  - Хащівка, що є в сучасний час частиною села.               

Хутір Хащівка
Цікава є назва хутір Хащівка, адже це також одне із найстаріших місць заселених в селі.  Назва походить від дубового лісу з хащами та густими терниками які розміщувалися по обидва боки одного із рукавів річки Самара. Цю частину річки місцеві жителі називали Захащена, старе русло річки, яке після війни було перекрито з метою створення судноплавності річки Самара в районі села Орловщина. В даний час це заболочена місцевість але ще добре проглядається русло річки, що розходилося довгим рукавом понад хутором де оселилися жителі наприкінці 18 ст. Всі вони стали після закріпачення державними селянами і лише після реформи 1866 року були звільнені від кріпацтва.   

Хутір довгий час не входив до Орловщини. Найбільш поширені були прізвища на хуторі Кравченки, Розточили, Різниченки, Гончарі, Білі, Портні. В період колективізації в хуторі Хащівка був створений окремий колгосп  «Червоний ліс». В часи Великої Вітчизняної війни саме більша частина хутірських хат була спалена за підтримку партизанського руху, що діяв тут в дубовому лісі з вересня 1941р. по початок січня 1942 року.  Наступ радянських військ на Новомосковськ проходив через хутір Хащівку, далі через Орлівщину. В шкільному краєзнавчому музеї Орлівщинської ЗОШ І-ІІ ступеня збереглися листи з війни з адресою на хутір Хащівка. Сама назва зникла в 1953 році він був приєднаний повністю до Орлівщинської сільської ради.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

17 ( 03-07-2015 08:29:44 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Події 1917 року змінили і ситуацію у повіті в тому числі і в селі. Ситуація складалася таким чином, що селяни були налаштовані за владу Української Центральної Ради але так і не зрозумівши довго формованої політики та не вирішення  питання стосовно землі змусили селян підтримати владу більшовиків. В січня 1918 року в Орлівщині обрали волосну Раду, першим головою якої став Гнат Харитонович Біліченко.

З весною 1918 року в край прибули австро-німецькі окупанти з якими повернулися частина місцевих поміщиків, частина селян активістів переховувалася в лісі. В січні 1919 року на Новомосковщину прийшли частини Червоної армії, а 25 червня 1919 року село зайняли денікінці, з перемінним успіхом в краї йшла боротьба за владу та 29 грудня 1919 року перша бригада 14-ї армії у взаємодії з місцевими селянами відновили владу більшовиків.
Під впливом більшовицької агітації в кінці 1929 року було створено першу сільськогосподарську артіль Товариство спільного обробітку землі –ТСОЗ ім..Чубаря, головою якої став Панас Федорович Юхименко. Та більшість в селі залишалися приватними господарствами середнього селянського класу. На початку 30-х років у Новомосковському повіті розпочалася важка колективізація, яка охопила і Орлівщину, більшість не бажали йти до колгоспу їх називали кулаками, вони відчули на собі весь гніт репресій, жаху, десятки орлівщан потрапили в чорні списки і були репресовані, багато з них не повернулися в село. Лише на початку 90-х років вони були реабілітовані: В.С. Тесленко, Ю.Ф.Герасименко, І.Г.Комліченко, П.С.Коваленко, П.М.Гезенко та ін. Під тиском влади вже на 1932 рік було створено чотири артілі: «Воля»,  «Друга п’ятирічка», «Дніпрельстан», «Червоний ліс».
Їх очолили Комліченко І., Лікоть К., Левченко Р., Лікоть І. У 1932 році  за пасивну позицію в хлібозаготівлі був звинувачений секретар осередку ЛКСМУ Орлівщини Дубина, його позбавили прав вчителя та заслали до Сибіру.

Події Голодомору 1932-1933 років назавжди запам’яталися жителям села. Із свідчення про події Голодомору розповідала Резниченко Ніна Яківна, 1924 р.н. корінна мешканка Орлівщини.

«в той час у хуторі Хащівка Орлівщинської сільської ради був створений колгосп  «Червоний ліс» у батька було двоє волів та кінь, три корови, як на той час забрали в колгосп. Тато спочатку не йшов у колгосп та потім сказав, що так буде краще і вже на 1932 рік був у колгоспі разом з мамою. В той страшний рік врожай був невеликий,  ми вдома сіяли жито, та уже на початку осені до нас завітала група людей, яка оголосила що треба здати в колгосп жито бо колгосп не виконує державну норму. Батько здав, що було залишили лише небагато дрібних бурячків та трішки жита, яке добрали за наступним приходом по селу, повню вже було холодно коли приїхали знову збирати що в кого є. Люди, що були в колгоспі працювали і для них варили кожного дня з буряків та отрубів з жита такий навар, а мама Тетяна Андріївна, пекли для колгоспників хліб з жита та домішували таку потерть з трави. Ми ходили в школу нам давали всім по невеликому шматочку хліба, щоб не померли з голоду. Та однак голод вже наприкінці зими не обминув і нас, хліб стали пекти рідше, бо не було з чого, а була в нас маленька сестричка Галя вона 1931 року народження їсти не було чого і якось все з вечора вона плакала просила їсти, мама закип’ятила воду і вкинула в казанок гілки з вишні ми понапивалися тієї води та полягали спати, ранком кинулися а Галя мертва. Багато було горя. Ми, ще вижили бо батьки були в колгоспі, а в інших кого розкуркулили літом та осінню 1932 року то їх багато померло бо забрали в них все. Ховали на хутірському кладовищі, там і наша Галя похована. Отам де заросло то
стара частина кладовища,  лише є горбики бо ховали і по двоє і по четверо коли як. Особливо взимку, рити ями було важко не було сили, то ховали побагато.»

В 1938 році один з колгоспів Орлівщини «Червоний ліс», що розміщувався на хуторі Хащівка довів врожайність зернових до 13.2 це/га і став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Vlad S.1

Share

18 ( 03-07-2015 08:36:44 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Велика Вітчизняна війна обірвала мирний спокій в селі, 27 вересня 1941 року німецькі загарбники захопили село. На  роботи до Німеччини було вивезено 130 юнаків і дівчат.

63 жителі села Орлівщина на чолі з Серебиненком Р.П. утворили партизанський загін, який згодом увійшов до складу об’єднаного партизанського загону Новомосковського лісу. Найкрупніша операція партизан – це було звільнення 300 військовополонених, яких фашисти тримали в церкві с.Знаменівка. 25 грудня 1941 року два полки дивізії СС і сотні поліцейських оточили в лісі партизан і до 5 січня 1942 року оборону було знищено. Партизанський рух в Присамар’ї перестав існувати.

21 вересня 1943 року 564 мотострілковим полком Орлівщину було звільнено в напрямку з хутора Хащівка.
Хоробро воювали на фронтах війни 1932 жителі села Орлівщина, 900 з них віддали життя за Батьківщину. Наслідки були страшні в хуторі Хащівка села Орлівщина вціліло лише 7 хат.

Відразу після звільнення починається відродження сільського  господарства села. Відбувається розбудова агропромислового комплексу. В 1957 році відбулося  об’єднання сільських колективних господарств в єдиний ім..Куйбишева.    В господарстві стрімко розвивалося рослинництво і тваринництво. А з 1985 року в Орлівщині розпочали інтенсивно розвивати ще одну галузь – конярство.

Начальники колгоспів 1950 р.

Post's attachments

orlov64_1950.JPG 101.71 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

19

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Трохи критики))

kbg_dnepr пише:

Події 1917 року змінили і ситуацію у повіті в тому числі і в селі. Ситуація складалася таким чином, що селяни були налаштовані за владу Української Центральної Ради але так і не зрозумівши довго формованої політики та не вирішення  питання стосовно землі змусили селян підтримати владу більшовиків. В січня 1918 року в Орлівщині обрали волосну Раду, першим головою якої став Гнат Харитонович Біліченко.

З весною 1918 року в край прибули австро-німецькі окупанти з якими повернулися частина місцевих поміщиків, частина селян активістів переховувалася в лісі. В січні 1919 року на Новомосковщину прийшли частини Червоної армії, а 25 червня 1919 року село зайняли денікінці, з перемінним успіхом в краї йшла боротьба за владу та 29 грудня 1919 року перша бригада 14-ї армії у взаємодії з місцевими селянами відновили владу більшовиків.
Під впливом більшовицької агітації в кінці 1929 року було створено першу сільськогосподарську артіль Товариство спільного обробітку землі –ТСОЗ ім..Чубаря, головою якої став Панас Федорович Юхименко. Та більшість в селі залишалися приватними господарствами середнього селянського класу. На початку 30-х років у Новомосковському повіті розпочалася важка колективізація, яка охопила і Орлівщину, більшість не бажали йти до колгоспу їх називали кулаками, вони відчули на собі весь гніт репресій, жаху, десятки орлівщан потрапили в чорні списки і були репресовані, багато з них не повернулися в село. Лише на початку 90-х років вони були реабілітовані: В.С. Тесленко, Ю.Ф.Герасименко, І.Г.Комліченко, П.С.Коваленко, П.М.Гезенко та ін. Під тиском влади вже на 1932 рік було створено чотири артілі: «Воля»,  «Друга п’ятирічка», «Дніпрельстан», «Червоний ліс».
Їх очолили Комліченко І., Лікоть К., Левченко Р., Лікоть І. У 1932 році  за пасивну позицію в хлібозаготівлі був звинувачений секретар осередку ЛКСМУ Орлівщини Дубина, його позбавили прав вчителя та заслали до Сибіру.

Події Голодомору 1932-1933 років назавжди запам’яталися жителям села. Із свідчення про події Голодомору розповідала Резниченко Ніна Яківна, 1924 р.н. корінна мешканка Орлівщини.

«в той час у хуторі Хащівка Орлівщинської сільської ради був створений колгосп  «Червоний ліс» у батька було двоє волів та кінь, три корови, як на той час забрали в колгосп. Тато спочатку не йшов у колгосп та потім сказав, що так буде краще і вже на 1932 рік був у колгоспі разом з мамою. В той страшний рік врожай був невеликий,  ми вдома сіяли жито, та уже на початку осені до нас завітала група людей, яка оголосила що треба здати в колгосп жито бо колгосп не виконує державну норму. Батько здав, що було залишили лише небагато дрібних бурячків та трішки жита, яке добрали за наступним приходом по селу, повню вже було холодно коли приїхали знову збирати що в кого є. Люди, що були в колгоспі працювали і для них варили кожного дня з буряків та отрубів з жита такий навар, а мама Тетяна Андріївна, пекли для колгоспників хліб з жита та домішували таку потерть з трави. Ми ходили в школу нам давали всім по невеликому шматочку хліба, щоб не померли з голоду. Та однак голод вже наприкінці зими не обминув і нас, хліб стали пекти рідше, бо не було з чого, а була в нас маленька сестричка Галя вона 1931 року народження їсти не було чого і якось все з вечора вона плакала просила їсти, мама закип’ятила воду і вкинула в казанок гілки з вишні ми понапивалися тієї води та полягали спати, ранком кинулися а Галя мертва. Багато було горя. Ми, ще вижили бо батьки були в колгоспі, а в інших кого розкуркулили літом та осінню 1932 року то їх багато померло бо забрали в них все. Ховали на хутірському кладовищі, там і наша Галя похована. Отам де заросло то
стара частина кладовища,  лише є горбики бо ховали і по двоє і по четверо коли як. Особливо взимку, рити ями було важко не було сили, то ховали побагато.»

В 1938 році один з колгоспів Орлівщини «Червоний ліс», що розміщувався на хуторі Хащівка довів врожайність зернових до 13.2 це/га і став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Видно, що інформація по 20-х рр. або відсутня або не додада, бо там в ті роки тролилося теж страшне для більшості людей, особливо вчителів, лікарів, священників тощо... В Українсько-більшовітській війні жителі села не брали участь?

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

20

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

kbg_dnepr пише:

Велика Вітчизняна війна обірвала мирний спокій в селі, 27 вересня 1941 року німецькі загарбники захопили село. На  роботи до Німеччини було вивезено 130 юнаків і дівчат.

63 жителі села Орлівщина на чолі з Серебиненком Р.П. утворили партизанський загін, який згодом увійшов до складу об’єднаного партизанського загону Новомосковського лісу. Найкрупніша операція партизан – це було звільнення 300 військовополонених, яких фашисти тримали в церкві с.Знаменівка. 25 грудня 1941 року два полки дивізії СС і сотні поліцейських оточили в лісі партизан і до 5 січня 1942 року оборону було знищено. Партизанський рух в Присамар’ї перестав існувати.

21 вересня 1943 року 564 мотострілковим полком Орлівщину було звільнено в напрямку з хутора Хащівка.
Хоробро воювали на фронтах війни 1932 жителі села Орлівщина, 900 з них віддали життя за Батьківщину. Наслідки були страшні в хуторі Хащівка села Орлівщина вціліло лише 7 хат.

Відразу після звільнення починається відродження сільського  господарства села. Відбувається розбудова агропромислового комплексу. В 1957 році відбулося  об’єднання сільських колективних господарств в єдиний ім..Куйбишева.    В господарстві стрімко розвивалося рослинництво і тваринництво. А з 1985 року в Орлівщині розпочали інтенсивно розвивати ще одну галузь – конярство.

Начальники колгоспів 1950 р.

Вибачаюсь, але стаття написана за всіма законами "червоної" пропаганди. Також упущено багато чорних моментів історіїї для жителів. Репресії 1944-50 рр. Голод 1947 р. Нові гоніння на церкву. Рабська праця за трудодні тощо...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

21

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

І це цілком зрозуміло: наприклад, приїхала б я до Орлівщини вчителем. І де б я брала інформацію про історію села? Звісно, у найближчих джерелах - Історії міст і сіл УРСР та подібних. В кого спитати, як воно було у 20-30 роки? Навіть якщо в селі є люди 80-90 років, то вони народилися у 1925-1935 роках. А Ви багато в селах бачили довгожителів? І навіть як є, то що вони пам'ятають? Переконаний комуніст на кшталт моєї мами буде пам'ятати тільки самовіддану боротьбу за свободу трудящих.

Як на мене, то в тексті очевидні зусілля закрити ті "білі (або скоріше чорні) плями", про які Ви пишете. Дасть Бог, то ця тема теж цьому допоможе.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

22

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Формування культури краю протягом XVI-XVIII ст. відбувалось під впливом козацької культури.
Освіта краю була представлена приходськими школами, а в самій Орлівщині знаходилась школа вокальної музики та церковного співу, яка була збудована за наказом П.Калнишевського в 1770 році.
В приміщенні колишньої церкви в 1928 році було відкрито колбуд, в якому регулярно читалися лекції на міжнародні теми та вивчалася історія ВКП /б/. На базі колишніх хат-читалень створювалися бібліотеки. Була створена семирічна школа, яка в  1935 році переформована в Орлівщинську неповну середню школу.

Випуск учнів 1937 року

Post's attachments

orlov64_1937.JPG 166.31 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Алена1

Share

23

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

kbg_dnepr пише:

І це цілком зрозуміло: наприклад, приїхала б я до Орлівщини вчителем. І де б я брала інформацію про історію села? Звісно, у найближчих джерелах - Історії міст і сіл УРСР та подібних. В кого спитати, як воно було у 20-30 роки? Навіть якщо в селі є люди 80-90 років, то вони народилися у 1925-1935 роках. А Ви багато в селах бачили довгожителів? І навіть як є, то що вони пам'ятають? Переконаний комуніст на кшталт моєї мами буде пам'ятати тільки самовіддану боротьбу за свободу трудящих.

Як на мене, то в тексті очевидні зусілля закрити ті "білі (або скоріше чорні) плями", про які Ви пишете. Дасть Бог, то ця тема теж цьому допоможе.

Ви ж самі прекрасно знаєте, що все в наших руках. Є архіви, можливо все таки збереглись люди, які багато чого пам'ятають, особливо 50-60-ті рр.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: Алена1

Share

24 ( 05-07-2015 10:23:54 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

І що можна знайти в архівах? Спогади тих, хто боровся проти Радянської влади?

Я вже більше 10 років намагаюся шукати сліди розстріляного діда. Так, я змогла побачити обидві справи - арешт і обвинувачення в Могильові 1933 р. та розстріл у Маріїнську у 1938 р.
Так мені дуже багато допомогли на ВГД, і ми все це робили разом з двоюрідною сестрою.

І мені ще дуже пощастило, що була жива тітка, яка пам'ятала адресу табору, де був дід. В в тому селі був краєзнавчий музей! І його директорка була присутня в "Однокласниках"! І збереглися справи! І в нас обох були гроші писати запити до архівів, платити за Інтернет, а також час проводити в ньому пошук годинами й днями.
А якщо в людини немає цієї можливості?

Тому особисто я переконана, що будь-який інтерес до історії треба всіляко підтримувати. Я прожила за Радянської влади 37 років - мені що, сказати, що то було темне "середньовіччя" й там не було нічого крім застінків КДБ? Це буде неправдою!

Мені здається, що сенс генеалогії - у повазі до предків, наіть якщо їх переконання відрізнялись від наших. Тому я дуже вдячна пану Резниченку за надання його матеріалу. Саме так багато з нас думало багато років. І треба не виправляти це, а брати за нагадування, що й наші сучасні ідеї можуть не бути останньою істиною.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

25

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

К вопросу нахождения документов Самарского Николаевского монастыря.

Первый монастырь на Кубани:
     Черноморская войсковая Екатерино – Лебяженская Свято - Николаевская общежительная мужская пустынь
(он же: Екатерино – Лебяженская Николаевская пустынь).
     Высочайший Указ о создании монастыря последовал 24 июня 1794 года.
     Первым настоятелем стал бывший иеромонах Самарского Николаевского монастыря Феофан, который 24 ноября 1795 года был посвящён в сан архимандрита.
     Согласно Высочайшего Указа Черноморскому монастырю была передана библиотека Киевского Межигорского монастыря. Учитывая, что перед этим Самарский Николаевский монастырь был приписан к Киево-Межигорскому Спасо-Преображенскому мужскому монастырю – главному монастырю Запорожской Сечи, а также то, что настоятелем Черноморского Екатерино – Лебяженского Николаевского монастыря стал бывший иеромонах Самарского монастыря Феофан, с большой долей вероятности можно предположить, что на Кубань «переехал» и архив Самарского монастыря.
     В натоящее время судьба архива Черноморского войскового Екатерино – Лебяженского Свято – Николаевского монастыря неизвестна.
     В Центральном державном історичном архіве України есть фонд 132 «Киево-Межигорский монастырь», который содержит 113 ед.хр за 1737 – 1918гг. В Гос. архиве Краснодарского края также есть фонды с церковными документами (ф.801 и др.). Однако есть ли в этих фондах, какие либо документы Самарского монастыря, неизвестно.
     Этот вопрос ещё ждет своего исследователя.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!

Share

26

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

kbg_dnepr пише:

І що можна знайти в архівах? Спогади тих, хто боровся проти Радянської влади?

в тому числі і це. Якщо це архіви діаспори, наприклад. Є "літописці" і старики, є їх діти і онуки, яким вони розповідали...

А взагалі то малось на увазі, архіви СБУ та ін...

Я вже більше 10 років намагаюся шукати сліди розстріляного діда. Так, я змогла побачити обидві справи - арешт і обвинувачення в Могильові 1933 р. та розстріл у Маріїнську у 1938 р.
Так мені дуже багато допомогли на ВГД, і ми все це робили разом з двоюрідною сестрою.

І мені ще дуже пощастило, що була жива тітка, яка пам'ятала адресу табору, де був дід. В в тому селі був краєзнавчий музей! І його директорка була присутня в "Однокласниках"! І збереглися справи! І в нас обох були гроші писати запити до архівів, платити за Інтернет, а також час проводити в ньому пошук годинами й днями.
А якщо в людини немає цієї можливості?

Так ми ж взагалі про історію. Якщо у людини немає можливості, то вона нічого і не знайде)))) Про що тоді взагалі писати? У більшості ж немає бажання.

Тому особисто я переконана, що будь-який інтерес до історії треба всіляко підтримувати. Я прожила за Радянської влади 37 років - мені що, сказати, що то було темне "середньовіччя" й там не було нічого крім застінків КДБ? Це буде неправдою!

А де написано про темне "середньовічча"? здається мені, що в 20-х-30-х і КДБ не було. Мова про історичну істину. Коли пишуть про корівники і школи, клуби і свиней, а забувають про Голодомори і репресії, вбивства і винищення інтелигенції і кращих трудівників, то у мене і виникають питання.

Мені здається, що сенс генеалогії - у повазі до предків, наіть якщо їх переконання відрізнялись від наших. Тому я дуже вдячна пану Резниченку за надання його матеріалу. Саме так багато з нас думало багато років. І треба не виправляти це, а брати за нагадування, що й наші сучасні ідеї можуть не бути останньою істиною.

Я думав, що ми про історію загалом, а не про генеалогію. Однозначно, повага до пращурів понад усе, але якщо чийсь пращур розтрілював в 20-х вчителів, лікарів і священників під час "червоного" террору, то про це теж не потрібно забувати...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

27 ( 25-07-2015 14:53:23 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Після звільнення села було відкрито 4 дитячих садочки, 7 початкових шкіл, а в 1958 році у віддаленому районі села, мікрорайон «Раківка» була відкрита нова восьмирічна школа, яку очолив директор Іщенко Федір Романович.

В 1968 році в центрі села була відкрита ще одна нова двоповерхова середня школа, яку очолював понад 36 років Михайло Кіндратович Московченко. В Орлівщинській сільській раді в 70-х роках розпочала діяти сільська бібліотека. Був побудований в центрі села новий дитячий садочок на 120 місць В 1985 році в селі була відкрита музична школа на 30 учнів.  В 2000 році в Орлівщині була відкрита кінноспортивна школа.
Для культурного відпочинку жителів села відразу після війни був побудований сільський будинок культури.
Розвитку набуває і охорона здоров’я села. В 1930 році в селі була відкрита перша лікарська амбулаторія, а в 1944 році відбудовано ще одну лікарню з пологовим відділенням. В 1955 році побудовано стаціонарне відділення Орлівщинської амбулаторії.

Post's attachments

orlov64_1958.bmp 1.61 mb, 1 downloads since 2015-07-25 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

28 ( 26-07-2015 15:42:32 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Розвиток архітектури краю пов’язують з заснуванням Самарсько-Миколаївського монастиря середини 17 ст. Монастир був одним із найвідоміших в козацьку добу, розміщений на території Орлівщинської сільської ради.

В 1997 році в Орлівщині побудовано новий храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Це красивий кам’яний п’ятибаний  храм, з мармуровою підлогою, сучасним опаленням. Біля нього знаходиться однобанна дзвіниця.

Post's attachments

orlov64_monast.bmp 621.26 kb, 1 downloads since 2015-07-26 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

29

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

kbg_dnepr пише:

Розвиток архітектури краю пов’язують з заснуванням Самарсько-Миколаївського монастиря середини 17 ст. Монастир був одним із найвідоміших в козацьку добу, розміщений на території Орлівщинської сільської ради.
.

А монастир зберігся до цього часу? Діючий?

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

30

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Так:

Вікі:

У 1993 році відроджений прихід в будівлях монастиря, через два роки — знов відкритий як жіночий монастир. Зараз монастир відновлено та частково відбудовано УПЦ-МП.

12 березня 1998 Священний Синод Української Православної Церкви на підставі доповіді Ірінея, Архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського, перетворив Свято-миколаївський пустинний жіночій монастир Свято-миколаївського приходу в чоловічий Свято-миколаївський пустинний монастир і затвердив намісником ієромонаха Досифея (Савелова) із зведенням його в сан ігумена.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

31 ( 31-07-2015 18:15:53 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Цікавим у культурній спадщині нашого села є народні звичаї та традиції, що зберігаються з козацьких часів. Це проведення ритуалу самого весілля, для якого необхідною складовою треба було внести гілля прикрашеного дерева, як майбутнє життя сім’ї, яка розквітне пусте коріння і проросте, як молоде дерево. Обов’язковим було проведення весільного обряду в місцевому храмі Покрови Божої матері. Наречену проводжали дружки у вінках вишитих сорочках, з образами в руках. По переду несли гілку молодого дерева із стрічками та співали весільно-обрядові пісні поки йшли до храму.

Водночас нареченого також випроводжали і його дружки несли також гілку з дерева, що після обряду в храмі зв’язувалися воєдино і символізувало, як майбутнє дерево життя нової родини. Під час весілля всім гостям хто був присутній давали дивні /гілка з дерева чи рогозу у запеченому тісті яке мало солодко-солоний присмак /бо за повір’ям наших пращурів життя складалося із щасливих /солодких/ та негожих /солоних/ сімейних днів/  та символізувало знову таки частину того весільного дерева, що стояло під час весілля в центрі його проведення.  До сьогодення збереглися цікаві фотографії, що підтверджують ритуал проведення весілля ще в першій половині 20 ст.

Весілля 1940 р.

Post's attachments

orlov64_wedd.bmp 1.61 mb, 1 downloads since 2015-07-31 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

32

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

в  ЦГИАК  Украины имеется фонд, где хранятся документы Киевского Межигорского монастыря:
фонд 132. Киево-Межигорский монастырь. 113 ед. хр.  1737 - 1918 гг.
Есть большая вероятность того, что в этом фонде могут находиться документы Самарского Свято-Николаевского пустынного монастыря, так как этот монастырь какое то время являлся "филиалом" Межигорского монастыря, за что и пострадал.
Поэтому фонд 132 ждёт своего исследователя.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!
Thanks: kbg_dnepr1

Share

33 ( 04-08-2015 18:05:08 змінене kbg_dnepr )

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

Кожний куточок Присамар’я зберігає свої особливі перекази, легенди так і жителі села Орлівщина також передають із покоління в покоління легенду про заснування села Орлівщина.
Їх збереглося навіть дві.       

Легенди села
Згідно першої легенди в середині XVII століття із Запорізької Січі приїхав до монастиря козак якого на Січі прозивали Орел і так йому сподобалася природа краю, що вирішив він перевести своїх рідних за монастир до річки Самара і оселився тут. Так було зручно на випадок нападу ворогів можна було сховатися за стіни монастиря, а для кращого захисту своєї родини побудував свою хату  понад річкою на зливі двох її гілок в глибокому місці / Кут річки/ так поступово стало збільшуватися число мешканців у Куті, а дозвіл на переселення у Кут надавав Самарсько-Миколаївський монастир, який отримав всі навколишні землі в Присамар’ї в подарунок від Січового товариства,  з того часу стали прозивати всі цю місцевість Орлів Кут.

Згідно другої легенди назва Орлів Кут походить від того, що там де сходиться річка Самара з двох своїх рукавів в одне, саме там проживали орли на столітніх дубах і місцеві переселенці, козаки так і прозивали це місце Орлів Кут. Де поступово із другої половини 17 ст. відбувається заселення краю.

1.    Ф. Макаревський  «Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії» 1880 р. Репродуктивне видання. Дніпропетровськ 2000
2.    А. Липка «Орлівщина» Історичний нарис. Дніпропетровськ, 1997 р.
3.    Богомаз М.С. «Топонімія Дніпропетровщини» Дніпропетровськ 2006 р.
4.    Джусов А.Б. «Історія Новомосковська» Дніпропетровськ 2003 рік
5.    Харлан О. стаття «Святиня земли козацкой» Експедиція № 65 2007 р.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

34

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

zdan пише:

Gala здесь:
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1340
сообщила о том, что в Государственном архиве Ростовской области хранятся ревизские сказки по Екатеринославской губернии. Хотелось бы надеяться, что среди них окажутся и РС по Новомосковскому уезду, а может и непосредственно по с.Орловщина.
______________________________________________________________________
376    1    18    РевСказ    1811    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    19    РевСказ    1811    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    20    РевСказ    1811    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    6    РевСказ    1811    РС Екатеринославской губернии о купцах и мещанах
376    1    8    РевСказ    1811    Ревизская сказка Екатеринославской губернии
376    1    10    РевСказ    1812    Доп. ревизские сказки по Екатеринославской губернии
376    1    34    РевСказ    1816    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    199    РевСказ    1835    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    673    РевСказ    1835    Ревизские сказки городов Екатеринославской губернии
376    1    702    РевСказ    1851    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
376    1    703    РевСказ    1851    Ревизские сказки Екатеринославской губернии
_____________________________________________________________________ 

Буду работать и в этом направлении.

     Как показал просмотр, обнаруженные в ГАРО дела (перечисленные выше) к Днепропетровской области отношения не имеют, а включают РС городов Ростова н/д, Таганрога и нескольких окрестных поселений (в то время, входящих в Екатеринославскую губернию) да и то отдельные листы, каким-то чудом сохранившиеся.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!

Share

35

Re: Орловщина, село,/урочище «Орлов кут», Днепропетровская обл.

kbg_dnepr пише:

Цікавим у культурній спадщині нашого села є народні звичаї та традиції, що зберігаються з козацьких часів. Це проведення ритуалу самого весілля, для якого необхідною складовою треба було внести гілля прикрашеного дерева, як майбутнє життя сім’ї, яка розквітне пусте коріння і проросте, як молоде дерево..

А це деревце, бува, не "гільце'" називалося?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share