1 (29-01-2015 22:25:13 отредактировано Мариненко)

Тема: Корсунське староство

населення на 7 грудня 1714 року:

Населення Корсунського староства після повернення  людей,у  кінці 1714 році становило 567 хат.
у 10 містах та містечках була 451 хата,
у 22 селах було 116 хат,
9 сіл були безлюдні.
До згону 1711-1712 років було 4884 димів.


Connotatia wszytkich dobr w starostwie Korsunskim Jasnie Wielmożnego JMci Pana Chorążego Koronnego, które przez woysko Naiasnieyszego Cara JMci zostaiace pod komenda Pana Pułkownika Tanskiego zrujnowane y spalone y za Dniepr ludzi zagnano y bydła także y wszytkie dobytki zabrano w roku Pańskim tysiącznym siedmsetnym Jedenastym, gdzie uczyniono słuszna inquisycya, przez ordynowanych na JMciow Panów Commissarzow od Wielmoynego JMci Pana de Boyen Brygadyera woysk JKMci y Rzpltey Guwerniera fortec Ukrainskich a Komendanta Białocerkiewskiego, na co Jch Mosc Panowie Commisarze na to ordynowani nizey podpisują. Datt. w Korsuniu d. 7. lObris 1714 anno.
1. Miasto Korsun. W nim było ludzi 600 podymia, to wszytko spalono y zamek, Cerkwi Bozych piec, szósty manaster, dzwonow 16 do Trypola zabrano y apperaty wszytkie należące do Chwały Bozey, ludzi za Dniepr zagnano, bydła zabrano sztuk 1000 rogatego, koni 200, kramy pozabierano, pasieki powybiiano, zboza z iam pozabierano.
2. Miasteczko Horodyszcze. Spalono, było w nim podymia 400 y dwie Cerkwi, ludzi za Dniepr zagnano, wzięto wołow 700, koni 70, bydła sztuk 2000, pasieki powybiiano, zboza z iam po wybierano, nowo osiadłych chat iest 12.
3. Pałanka Lebedyn. Spalono, było podymia 50, ludzi za Dniepr zagnano, bydła zabrano sztuk 300, nowoosiadłych chat 20.
4. Jagicz wies. Spalono, było podymia 500, ludzi za Dniepr zabrano y bydła sztuk 1000, pasieki powybiiano y zboża z iam pozabierano, nowoosiadłych podymia 15.
5. Miasteczko Derenkowiec. Spalono 100 podymia, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto sztuk 150, pasieki powybiiano, nowoosadnych chat trzy.
6. Miasteczko Drabowka. Spalono 90 podymia, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto sztuk 150, pasieki powybiiano y zboże z iam zabrano, nowoosiadłych chat 12.
7. Wies Nieterebki. Pustinia, podymia było 47, ludzi za Dniepr zabrano y bydła wzięto sztuk 60.
8. Wies Nabutow. Puste, podymia było 12, wszytkich za Dniepr zabrano y bydła wzięto sztuk 30.
9. Wies Szenderowka. Podymia było 100, ludzi za Dniepr zabrano y bydła wzięto sztuk 150, pasieki wybito, zboże z iam powybierano, nowoosiadłych chat 15.
10. Miasto Lisianka. Podymia było 1000, spalono y Cerkwi dwie, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto sztuk 1500, pasieki powybiiano, zboze z iam zabrano, nowoosiadłych podymia 100.
11. Miasto Samowka. Było podymia 30, spalono, ludzi za Dniepr zabrano, pasieki powybiiano, zboże zabrano, nowoosiadłych chat 5. //
12. Wies Orobiiowka. Było podymia 100, spalono y ludzi za Dniepr zabrano ze wszytkim, ktora y teraz pusta.
13. Wies Korniłowka. Było podymia 60, spalono, ludzi za Dniepr zabrano ze wszytkim, nowoosiadłych chat 7.
14. Wies Kiczyncy y Holanki. Było podymia 40, spalono, ludzi ze wszytkim zabrano za Dniepr.
15. Wies Kwitki. Było podymia 150, ludzi zabrano za Dniepr, bydła wzięto 1500 sztuk, pasieki powybiiano, zboże z iam zabrano, nowoosiadłych chat 10.
16. Wies Browachy. Było podymia 70, tych za Dniepr ze wszystkim zabrano, pasieki powybiiano, zboże z iam zabrano, nowoosiadłych chat 10.
17. Wies Hnoianki. Było podymia 40, zabrano ze wszytkim za Dniepr, teraz pusta.
18. Miasto Kalne Błota. Było podymia 500, spalono, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wszystkiego y z końmi wzieł (!) sztuk 4000, pasieki powybiiano, nowoosiadłych chat 50.
19. Wies Suchyny. Było podymia 30, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto sztuk dwieście, nowoosiadłych chat 10.
20. Wies Hłuszki. Było podymia 30, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto y z końmi sztuk 150, pasieki powybiiano.
21. Wies Petruszki. Było chat 25, ludzi za Dniepr zagnano, bydła wzięto 100 sztuk, nowoosiadłych chat 4.
22. Wies Turkince, wies Zuie, wies Prutylce. Puste wszytkie, ludzi za Dniepr zagnano, bydła wzięto sztuk 300, w tych wsiach było chat 70.
23. Wies Kosmak y Czerepin. Pustynia, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto sztuk 200, pasieki powybiiano, było w tych wsiach chat 40.
24. Miasto Zwinohorodka. Było podymia 200, ludzi za Dniepr zabrano, bydła wzięto sztuk 300, nowoosiadłych chat 40.
25. Miasto Olchowiec. Było podymia 300, ludzi za Dniepr zagnano y bydła wzięto z konmi sztuk 200, pasieki powybiiano, zboze z iam pobrano, nowoosiadłych chat 40.
26. Miasto Tarasowka. Było podymia 150, ludzi za Dniepr zagnano, bydła wzięła Moskwa sztuk 200, nowoosiadłych chat 25.
27. Miasto Steblow. Było podymia 200, ludzi za Dniepr zagnano, bydła wzięto sztuk 400, zboze z iam zabrano, nowoosiadłych chat 200.
28. Wies Sydorowka. Było podymia 100, ludzi za Dniepr zagnano, bydła wzięto sztuk 150, pasieki powybiiano, zboże z iam zabrano, nowoosiadłych chat 8.//
29. Wies Chylki, Szczerbaszyncy y Skrypczyncy. Było podymia 90, za Dniepr ludzi zagnano, bydła wzięto sztuk 150, nowoosiadłych chat 10.
30. Wies Taraszczy. Było podymia 30, ludzi za Dniepr zagnano, bydła wzięto sztuk 60, pasieki powybiiano, zboże z iam pobrano, nowoosiadłych chat 7. To wszystko pod przysięga zeznali atamani starostwa Korsunskiego. Alfonsus de Cloos Major JKMci Boiasławski pierwszy Commissarz Paweł Kopycki Rotmisrz (!) JKMci Wawrzeniec Niesłuchowski Kapitan JKMci Joseph Dorion Leytmant F.Konnadi Leytmant
Lubo w tey inquisytyi nie dołożono, ze J.P. Pułkownik Tanski nie tylko raz te dobra ruinował y palił, ale y powtórnie naiechawszy gdziekolwiek sie było ludzi zebrano y osiadło, odzierał, zabierał y męczył ludzi, czego ia mam pewna wiadomosc z Białey Cerkwi.

Спасибо сказали: alexkr8, zasoba2

Поделиться

2

Re: Корсунське староство

Корсунське староство — адміністативно-територіальна одиниця на території Речі Посполитої, з центром у місті Корсунь. Було утворене у 1585 році на основі території міста Корсуня, яке входило до Канівського староства. До нього увійшли і землі навколо міст Стеблева, Чигирина, Крилова і Данилової Слободи (нині — Медведівка).

Східними кордонами староства були річки Тясмин та Дніпро (у районі Бужина і Крилова). Крайніми містами на сході були Сахнів Міст (нині — Сахнівка), Сміла, Данилова Слобода, Крилів і Чигирин. На півдні Корсунське староство межувало з “Диким Полем” і сягало річок Синьої Води (Синюхи), Південного Бугу, Висі та Тясмину. Крайніми населеними пунктами були Чигирин, Данилова Слобода і Торговиця. Західний кордон староства пролягав по річках Синиці і Гірського Тікичу. Крайніми містами на заході були Торговиця, Звенигородка (до 1634 р.), Вільшанка та Лисянка. Північна межа Корсунського староства перетинала велику луку річки Росі. Крайніми межами були Стеблів, Корсунь та Сахнів Міст.

Корсунське староство було одним із найбагатших на Пороссі. У 1616 р. воно давало прибутку 5400 флоринів, у 1622 році — 4998 флоринів, у 1629 і у 1636 роках — 6861 флоринів.

Люстрація 1765 року в Корсунському старостві налічувала 88 господарств козаків. Люстрація 1789 року про них взагалі не згадує.

12 травня 1780 року воєвода К.Рогалинський передав володіння Корсунським староством племіннику польського короля — князю С. Понятовському, який відновив край протягом 1785 — 1789 років збудував на високому березі Росі пишний палац.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0% … 0%B2%D0%BE

Спасибо сказали: alexkr8, kravets2

Поделиться

3

Re: Корсунське староство

Через Чигиринські походи турків,  що відбулися влітку 1677 та влітку-восени 1678 років, у березні 1679 року, гетьман І.Самойлович приймає рішення виселити місцевих
жителів у Лівобережну Україну.

У березні 1679 p. він повідомляв, що "всі жителі ржиіцівські, канівські, корсунські, староборські, мошенські, дроб'ївські, білозерські, таганковські, черкаські на сю сторону
(Лівобережжя ) зігнані, і від неприятеля відсторонені, а город і села і містечка і селища їх, де вони раніше жили в тій стороні (на Правобережжі) всі без остатку спалені".

Так як наприкінці XVII - в першій половині XVIII ст. у Правобережній Україні відчувалася значна нестача селянських робочих рук,
магнати та власники сіл звільняли нових поселенців від майже всіх повинностей і податків на певний термін. 
У різних регіонах він становив від 1 до 30 років. Передбачалося, що протягом даного періоду поселенець збудує собі якесь житло, обробить певну кількість землі, придбає робочу
худобу і реманент. Для пришвидшення цього процесу окремі пани надавали "слобожанам" своєрідний кредит у вигляді посівного зерна,
волів тощо.
Період "пільгових років" розпочався на Правобережжі ще у 80-х pp. XVII ст., однак найбільшого розмаху набув уже в наступному столітті. Щоб заселити спустошені війнами землі, магнати стали закликати сюди селян із різних областей Корони Польської, Великого князівства Литовського, а також Лівобережної України. Були випадки заснування слобід переселенцями з Молдавії та Волощини.

Одночасно відбувався процес "самовільного", з погляду владних структур Польщі, заселення правобережних українських земель. Він проходив під контролем і захистом козацької адміністрації Правобережжя. У 1684 р. в Корсуні було відновлено козацький полк як військову та адміністративно-територіальну одиницю. Його очолив виходець із
Полтавщини Захарій Іскра. За його наказами розпочалося знову заселення цих земель.
У 1704 році, Правобережжя приєднав до Гетьманщини Іван Мазепа. До 1714 року, Правобережжя знаходилося під козацькою адміністрацією.
Масове заселення почалося після другого згону населення з цих земель, що відбувся у грудні 1711-січні та лютому 1712-х  роках.
З осени 1712 року почалося заселення цих місць з Руського воєводства, де Корсунський староста А. Яблоновський мав приватні володіння.

Наявність вільних земель спричинила масовий наплив сюди селян із Лівобережжя, Польщі, Литви, Галичини.
У цьому краю створювалися, нехай і тимчасові, осередки селянської та козацької власності.
Джерела свідчать, що селяни вільно продавали й дарували свої "дідичні" поля, луки, ліси, ставки й хутори іншим селянам та міщанам.

Спасибо сказали: alexkr81

Поделиться

4

Re: Корсунське староство

Судячи з прізвищ у 18-19 ст., заселяти Корсунське староство крім українців могли:
з московії-москаль, москаленко.
з білорусі-литвин, литвиненко.
з литви-литовець, литовка.
з польщі-багато польських прізвищ+католиків.
валахія-волох, волошенко, гайдай, басараб, молдован.
з криму-татарин, татаренко.
роми-циган, циганенко.
євреї-у містах були кагали+прізвища перехрист, перехрестенко.

Поделиться