Тема: Довжиця, повіт Лісько, Польща
Довжиця — село на прадавній етнічній український території. Зараз знаходиться в ґміни Тісна, Ліського повіту Підкарпатського воєводства на південному сході Польщі. Розташоване в долині Солинка гірських пісм Західних Бещад, недалеко від кордону зі Словаччиною.
Село розташоване на березі річки Солинка, за 2 км на північний схід від Тісни, за 29 км на півдні від Лісько. Через поселення проходить залізнична колія до села Майдан.
Історичні відомості
Ймовірно, території були населені русинами ще за часів Київської Русі.
З 2-ї половини 18 ст. до 1918 року в складі Австро-Угорщини.
В 1785 р селу належало 11.07 кв. км земель.
Прізвища родин на 1787 рік згідно австрійським кадастровим записам:
Андера (Andera), Бесіда (Besyda) (2 родини), Ланник (Lannyk) (2 родини), Нестор (Nestor) (2 родини), Тарнавський (Tarnavs'kyj).
Греко-католицька дерев'яна церква Св. Миколая Чудотворця відома з 1830 р., була замінена на нову в 1907 р.
Демографія
На 1785 р. населення складалося з 150 греко-католиків, 8 римо-католиків і 5 іудеїв.
1840 - 271 греко-католик,
1859 - 262 греко-католика,
1879 - 309 греко-католиків,
1899 - 360 греко-католиків,
1921 - 325 чоловік (у 53 житлових будинках): 316 греко-католиків (українців), 5 римо-католицьків, 4 іудея,
1926 - 342 греко-католика,
1936 - 443 греко-католика.
З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка.
В період 1945 - 1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами. Українське населенння було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення - 1947 року під час Операції Вісла було вивезено на територію північної та західної Польщі.
Зараз селі мешкає 80 чоловік, переважно переселенців-поляків.