Тема: ОСТАПЬЕВСКАЯ сотня
ОСТАПІВСЬКА [ОСТАП'ЄВСЬКА] СОТНЯ
(1648-1782 pp.)
======================================
Виникла у кінці 1648 р. як військовий підрозділ Чигиринського полку. Після Зборівської угоди сформовано Остапівську сотню, як адміністративну одиницю цього ж полку, та військовий підрозділ зі 100 козаків. Перебувала у його складі до 1661 р. Потім - адмінодиниця Кременчуцького полку (1661-1663 pp.) та знову Чигиринського (1663-1667).
Після Андрусівської угоди між Польщею та Росією перейшла під юрисдикцію лівобережного гетьмана Івана Брюховецького і була включена до складу Полтавського полку. Але у зв'язку з військовими діями, які вів П. Дорошенко, обстоюючи єдність козацького гетьманату, фактично лише за І. Самойловича у кінці 1672 року включена, як територія і військовий підрозділ, до Миргородського полку. У його ж складі сотня дожила останні дні, коли 1782 р. її ліквідували, а адміністративну територію повністю включили до Голтв'янського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Остап'є [Остапів], тепер - село Остап'є Великобагачанського району Полтавської області.
Сотники: Махненко Іван (1649). Махнів Яків (1672). Карпенко Степан (1715). Данило Іванович (1715, н; 1725-1726). Юхименко Ярема (1719-1723, 1725). Базилевський Федір Васильович (1731-1738). Базилевський Григорій Федорович (1738). Базилевський Федір Федорович (1750-1772). Шишка Федір (1739, н.). Базилевський Андрій Федорович 1772-1782).
Населені пункти: Зубані, село; Каленики, село; Остап'є, місто; Трубаї, село; хутір сотника Федора Базилевського; Шилівка, село.
У даних ревізії 1723 р. до сотні зараховані село Фидрівка та присілок Запсулля, хутір же Ф. Базилевського відсутній.
В Генеральному описі 1765-1769 pp. є дані лише по містечку Остапів.
========================================