1

Тема: Типи населених пунктів

В России границы понятий "село"-"деревня" размыты. Самое распространённое мнение - в селе была церковь, а в деревне нет. Но было немало и больших деревень с числом дворов более 30 (с населением более 200 чел.) с церквями. Видимо, сильны региональные особенности. Недавно из Вики узнал, что в Погарском р-не Брянской обл. более 250 нас. пунктов. У нас на юге их не больше 50 в районе, а есть и по 10-12, но они большие. Не могу даже представить, как это может быть? Сегодня в Краснодарском и Ставропольском краях, Адыгее и Карачаево-Черкесии есть такие типы населённых пунктов (нп): город, посёлок городского типа (пгт) - это городские поселения; станица, село, аул, посёлок (сельский), хутор - это сельские поселения.
Станица - село, основанное как казачье поселение или казачья слобода, переведённая в разряд станиц в 1842 году. В самой маленькой станице - Кутаисской - 250 чел., в самой большой - Каневской - 44 000 чел. Средняя численность населения кубанской станицы - 6 500. В последние годы в разряд станиц переведён ряд хуторов и  пгт-бывших станиц.
Село - старое (дореволюционное) неказачье сельское поселение. В разряд сёл переводили станицы, из которых убыло казачье население или оно было переведено в крестьяне. Есть сёла, которые и основаны как сёла. Есть сёла, которые до революции были деревнями. Сейчас в данном регионе нет деревень. Но, например, в деревне Адербиевской, которая основана как станица, была церковь. Сейчас это село, под Геленджиком.
Аул - село со старожильческим коренным мусульманским населением - адыгами-черкесами, карачаевцами, абазинами и ногайцами. Туркменские то называют аулами, то сёлами. Адыги и абазины не называют свои сёла аулами. В соседней Кабардино-Балкарии все "аулы" официально именуются сёлами.
Посёлок (сельский) - это, обычно, возникшее в советские годы поселение, усадьбы совхозов и их отделений, лесных хозяйств. До революции были казачьи посёлки - "недостаницы", подчинённые соседним станицам. Их переводили туда-сюда из станиц в посёлки, а сейчас все они станицы или хутора.
Хутор . Исторически было два типа хуторов. Первый - типа прибалтийского, с одним-двумя хозяевами и с не более 5 жилых хат (хозяева и работники). Обычно это были хозяйства-фермы казаков. Они до революции не считались самостоятельными нп, так как у хозяев были дома и в станицах. Таких хуторов было очень много. В начале 20-го ст. владельцы хуторов предпочитали жить именно на хуторах, а власти запрещали это. Некоторые такие хутора разрастались за счёт подселения крестьян-неказаков (иногородних). Они получали статус самостоятельных нп, но так и назывались хуторами, в разряд сёл или деревень не переводились. На хуторе Романовском, подчинённом станице Кавказской, в 1918 г. проживало 15 000 чел. (вокруг узловой жд ст. Кавказская). Сейчас это г. Кропоткин. В 1920-е гг. раздавались паи всем желающим - изымались "излишки" у станиц. Вокруг малых казачьих хуторов выросло очень много хуторов-посёлков. Как обычно, они носили "красные революционные названия". После войны такие хутора приходили в упадок, большинство к данному времени исчезло. "Истинные" малые казачьи хутора продержались до коллективизации. Уклад и быт на этих хуторах был близок к таковым в Прибалтике и Скандинавии. Сегодня хуторами также называют малые поселения армян, эстонцев, ассирийцев (довольно крупный хутор Урмия). Греческие, немецкие и молдавские хутора исчезли. Поселения немцев до революции называли "колонка" (от "колония"). Некоторые хутора разраслись. На хут. Трудобеликовском в Красноармейском районе живёт более 10 000 чел. (по сути, пригород Славянска-на-Кубани).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: ГіП, Julia_R1, borisovichi, litar Л, gennadii54085

Поделиться

2 (04-07-2016 15:51:49 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Типи населених пунктів

У 13-ти станицях Краснодарського краю населення перевищує 20 000 чол.:
Канівська - 44 300
Ленінградська (Уманська) - 36 900
Дінська - 34 800
Павловська - 31 300
Староминська - 29 800
Кущівська - 28 400
Полтавська - 26 500
Тбіліська (Тифліська) - 25 300
Сіверська - 24 800
Новотитарівська (не райцентр) - 24 800
Єлизаветинська (не райцентр) - 24 800
Отрадна - 23 200
Брюховецька - 22 100
У 30-ти станицях краю населення від 10 000 до 20 000 (райцентри виділено): Анапська, Анастасіївська, Варениківська, Васюринська, Ведмідівська, Висілки, Кавказька, Казанська,  Калінінська (Поповичівська), Криловська (Катеринівська), Мар'янська, Ладозька,  Новоминська, Новомишастівська, Новопокровська, Октябрська (Новомихайлівська), Петровська,  Пластунівська, Платнирівська, Раєвська,
Совєтська (Урупська), Старовеличківська, Стародерев'янківська, Старокорсунська, Старомишастівська, Старонищестебліївська, Старотитарівська, Старощербинівська, Тамань, Холмська.
Приблизно у 50-ти станицях населення від 5 000 до 10 000.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii5408, ГіП, borisovichi3

Поделиться

3 (08-07-2016 05:02:17 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Типи населених пунктів

Найбільші села Краснодарського края: Біла Глина (Белая Глина, це історично Ставропольська губ.) - 16 800 чол., райцентр
Успенське (Успенское) - 12 600, райцентр
Київське (Киевское) - 9800, Кримський р-н
Вітязеве (Витязево) - 8000, Анапа
Архипо-Осиповка - 7900, Геленджик
Конокове (Коноково) - 7900, Успенський район
Кабардинка - 7600, Геленджик
Гайдук - 7500, Новоросійськ, Приморський район
Супсех - 6700, Анапа
Дивноморське (Дивноморское) - 6400, Геленджик
Великовічне (Великовечное) - 6300, Білореченський р-н
Новоукраїнське (Новоукраинское) - 5700, Гулькевицький р-н
Львовське (Львовское) - 5200, Сіверський р-н
Джигинка - 4400, Анапа
Майкопське (Майкопское) - 4100, Гулькевицький р-н
Небуг - 4000, Туапсинський р-н
Отрадо-Кубанське (Отрадо-Кубанское) - 3600, Гулькевицький р-н
Абрау-Дюрсо - 3500, Новоросійськ, Приморський район
Вольне (Вольное) - 3500, Успенський р-н
Отрадо-Ольгинське (Отрадо-Ольгинское) - 3500, Гулькевицький р-н
Красне (Красное) - 3500, Кущівський р-н
Юровка - 3500, Анапа
Молдаванське (Молдаванское) - 3300, Кримський р-н
Борисівка (Борисовка) - 3200, Новоросійськ, Приморський район
Ковалівське (Ковалевское) - 3200, Новокубанський р-н
Сукко - 3200, Анапа
Шепсі (Шепси) - 3200, Туапсинський р-н
Красносельське (Красносельское) - 3100, Дінський р-н
Гайкадзор (Гай-Кодзор) - 3000, Анапа
Соколовське (Соколовское) - 3 000, Гулькевицький р-н
Шедок - 2900, Мостовський р-н
Пшада - 2700, Геленджик
Катеринівка (Екатериновка) - 2700, Щербинівський р-н
Суворовське (Суворовское) - 2700, Усть-Лабинський р-н
Кривенковське (Кривенковское) - 2600, Туапсинський р-н
Чернігівське (Черниговское) - 2600, Апшеронський р-н
Новопавлівка (Новопавловка) - 2500, Білоглинський р-н
Шабельське (Шабельское) - 2400, Щербинівський р-н
Ольгинка - 2300, Туапсинский р-н
Олександрівка (Александровка) - 2300, Єйський р-н
Тенгинка - 2300, Туапсинський р-н
Єйське Укріплення (Ейское Укрепление) - 2200, Щербинівський р-н
Мар'їне (Марьино) - 2200, Успенський р-н
Николенське (Николенское) - 2200, Гулькевицький р-н
Кухарівка (Кухаривка) - 2000, Єйський р-н

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

4

Re: Типи населених пунктів

Серед перелічених сіл багато "фальшивих". Насамперед, це Архипо-Осиповка, Кабардинка, Гайдук, Абрау-Дюрсо, Вітязеве. Це смт (селища міського типу), переведені у розряд сіл недавно, тому, що вони підпорядковані містам крайового підпорядкування. Якісь нові "хитрища-мудрощі" сучасного нашого адміністрування. А такі ж самі Джубга та Новомихайлівка так і залишилися смт, бо вони у районі і є самостійними муніціпальними одиницями. При цьому "села" платять за комуналку за сільськими таріфами, а смт - міськими. Можна тільки уявити, скільки втрачає курортний бізнес Туапсинського р-ну порівняно с "селами" Геленджику та Анапи. Звичайне порушення Конституції. Фактично смт - курортними - є й такі села, як Сукко, Супсех, Дивноморське (кол. Фальшивий Геленджик), Тенгинка (з її передмістям Лермонтовим), Ольгинка, Небуг, Шепсі.  С. Кривенковське теж більш підходить під смт зі своїми вузловою зал. ст-ю та будівельними заводами. Те ж саме можна сказати й про Шедок.
Небуг, Архипо-Осиповку й Вітязеве засновано як станиці. Гайкадзор та Тенгинка (вірм. Шапшука)- вірменські села від заснування. Чернігівське засноване вихідцями з України, але згодом туди з'їхалися вірмени-гамшенці з навколишніх вимираючих хуторів, там зараз до 70 % вірменів. Молдаванське (Молдаванка) від початку "руське" село, але через кілька років після заснування туди переселилося багато молдаван з-під Бендер. "Руські" виселилися на захід, заснувавши село Руське (Русское), у якому до останніх часів "почему-то" говорили українською мовою. Молдавани старшого віку теж всі так вміють говорити. Зараз у Молдаванці прибл. 75 % населення молдавани. Вітязеве засноване як ст-ця Вітязівська по прізв. одного з засновників Вітязь. Але вскорости туди стали переселятися понтійські греки з Туреччини і станиця стала селом. Зараз там до 35 % населення греки, які з'їхалися туди з різних регіонів депортації, переважно ті, які раніше жили на Кубані, але чимало й їнших, у т.ч. й урумів різного походження. Олександрівка (Александерфельд), Мар'їне (Марієнфельд),  Джигинка (Михаельсдорф, Михаельсфельд) та Юровка (Пиленкове, Пиленкофельд) засновані німцями, які тут жили до ДСВ. Найбільше село краю - Біла Глина - раніше входило у Ставропольську губернію. Воно засноване українцями Воронежчини, але основний потік переселенців йшов з етнічно російських повітів цієї губернії. Це досі видно на деяких особливостях говірки білоглинців. Шабельське, Єйукріплення, Катеринівка, Красне входили в Азовський повіт Ростовської губернії або в Область Війська Донського. Це етнічно українські села, які до революції конфліктували з донськими козаками й симпатизували кубанцям-чорноморцям, які жили поряд, за річкою Єя. Решта сіл засновано переселенцями з України.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

5

Re: Типи населених пунктів

Черкеські (адигейські) аули на території Краснодарського краю.
Сочі, Лазаревський р-н:
Великий Кичмай - Большой Кичмай
Малий Кичмай - Малый Кичмай
Тхагапш
Наджиго
Лиготх
Ходжико
Калеж
Туапсинський р-н:
Агуй-Шапсуг
Псебе
Велике Псеушхо - Большое Псеушхо
Мале Псеушхо - Малое Псеушхо
У всіх цих аулах або селах (адиг. къоджэ) живуть черкеси племені (етногрупи) шапсугів.
Успенський р-н:
Урупський - Урупский (адиг. літ. Шъхьащэфыжь, місц. гов. Щхьэщэхужь)
Кургоківський, Кургокай - Кургоковский (адиг. Къургъокъуай, кабард.-черк. Къургъокъуей )
В аулі Урупському живуть звільнені або самовикуплені кріпаки помішиків-уорків черкесогаїв, які заснували Армавір і перевели сюди з різних районів Черкесії своїх підлеглих. Черкесогаї (черкесовірмени) - це вірмени, які жили давно в Черкесії, забули свою мову, але займалися вірменським бізнесом та трохи зберегли християнство. Шхачефиж (Шьхачехужь) - "викуплені голови". Мова мешканців аулу змішана з різних західночеркеських говірок. В аулі Кургокай живуть бесленеї - представники перехідної між західними і східними (кабардинцями) черкесами етногрупи.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: litar Л, gennadii54082

Поделиться

6 (14-07-2016 11:48:15 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Типи населених пунктів

Історико-етнографічні групи станиць Краснодарського краю і Адигеї

ЧОРНОМОРСЬКІ СТАНИЦІ
1. Старокурінні станиці
а) колишні запорізькі курені:
Брюховецька
Васюринська
Ведмідівська
Вищостебліївська
Дядьківська
Іванівська (Івонівська)
Іркліївська
Калінінська (Поповичівська)
Кальниболотська
Канівська
Кисляківська
Конелівська
Кри'лівська
Кущівська
Ленінградська (Уманська)
Незамаївська
Переяслівська
Пластунівська
Платнирівська
Полтавська
Рогівська
Се'ргіївська
Старовеличківська
Стародерев'янківська
Староджереліївська
Старокорсунська
Старолеушківська
Старомишастівська
Старомінська (Староменська)
Старонищостебліївська
Старотитарівська
Старощербинівська
Шкуринська
Прим. У 1932 р. все населення станиць Ведмідівської, Полтавської та Уманської було депортовано на схід, а замісць нього населено "надійний елемент" з центру Росії. Після смерті Сталіна депортоване населення частково вернулося.
б) станиці, створені з нових чорноморських куренів:
Березанська
Криловська' (Катеринівська)
в) станіці, створені з куренних поселень (слобід), яким було присвоєно назви зниклих у перші роки існування на Кубані старозапорізьких куренів:
Батуринська
Дінська
Прим. Населення Батуринського куреня після пошесті через малочисленність було зселено у Березанський курінь. Було переведено у козаки населення Великобейсузької слободи й названо її Батуринським курінним поселенням. Населення Дінського куреня також після пошесті було переселено у Пластунівський курінь, а слободу на річці Кочети переведено у козаки і названо Дінським курінним поселенням.
г) Тамань.
Прим. Ст-ця Пашківська (кол. запорізький курінь) у 1957 р. була переведена у розряд селищ міського типу, а в 2008 році приєднана до м. Краснодар. Колишні станиці Тимошівська й Коренівська (старі запорізькі курені) тепер міста районного підпорядкування.
2. Новокурінні станиці:
Гривенська (Гривенна)
Єлизаветинська
Мар'янська
Нововеличківська
Новодерев'янківська
Новоджереліївська
Новоіванівська (Новоівонівська)
Новокорсунська
Новолеушківська
Новоминська
Новомишастівська
Новопашківська
Новопластунівська
Новоплатнирівська
Новосергіївська
Новотитарівська
Новощербинівська
Охтанизівська
Павловська
Петровська
3. Новочорноморські станиці
Анастасіївська
Андріївська
Атаманська
Бородинська
Бриньківська
Весела
Голубицька
Дніпровська
Довжанська
Журавська
Запорізька
Комишуватська
Копанська
Кугоєйська
Курчанська
Новомиколаївська
Новопетровська
Новоясенська
Октябрська (Новомихайлівська)
Олександрівська
Ольгинська
Плоська
Приазовська
Привольна
Придорожна
Роздольна
Українська
Фонталовська
Чепігінська
Чолбаська
Чорноєрківська
Ясенська
4. Закубансько-чорноморські станиці
Азовська
Анапська
Бакинська (Батинська)
Благовіщенська
Варениківська
Гладківська
Гостагаївська
Григорівська
Де'рбентська
Еріванська
Калузька
Кріпосна
Кутаїська (Кутаїчеська)
Мингрельська
Натухаївська
Неберджаївська
Нижньобаканська
Новодмитрівська
Раєвська
Саратовська
Сіверська
Смоленська
Ставропольська
Суздальська
Троїцька
Фьодоровська
Холмська
Чорноморська
Шапсузька

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: ГіП, gennadii54082

Поделиться

7

Re: Типи населених пунктів

Чорноморські станиці, які зникли після 1920 р.

Абинська - тепер м. Абінськ
Абхазька - "роз'їхалася" у 1972 р.
Афіпська (Георгіє-Афіпська) - тепер смт Афіпський
Ахтирська - у 1960-х рр. приєднана до смт Ахтирський
Верхньобаканська - спочатку переведена у розряд смт, а зараз сільський посьолок Верхньобаканський
Ільська - тепер смт Ільський
Ключова - з'єднана з смт Гарячий Ключ у місто Г. Ключ у 1965 р.
Коренівська - тепер м. Кореновськ
Кримська - тепер м. Кримськ
Пашківська - у 1957 р. переведена у смт, а потім приєднана до м. Краснодар
Пензенська - виселена у 1929 р. у зв'язку з будівництвом військового полігону, переведена у хутори, а у 1960-х рр. зник і хутір
Приморсько-Ахтарська - тепер м. Приморсько-Ахтарськ
Сла'в'янська - тепер м. Слав'янськ-на-Кубані
Тимошівська - з 1965 р. м. Тимашовськ
Хмельницька - "роз'халася" у 1960-х рр.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: ГіП, gennadii54082

Поделиться

8 (11-07-2016 22:44:52 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Типи населених пунктів

Старолінійні станиці у межах сучасного Краснодарського краю:
Воронезька
Кавказька
Казанська
Ладозька (Ладовська)
Прочноокопська
Стара Станиця
Тбіліська (Тифліська)
Теміжбекська
Прим. Станиця Прочноокопська була заснована 1794 р. й населена примусово переселеними донськими козаками ( як і більшість старолінійних станиць). Оскільки її часто топила Кубань, 1817 р. її переселено на високий правий берег. Те поселення, що залишилося на старому місці, стало називатися Стара Станиця.
Старолінійна станиця Усть-Лабинська у 1958 р. переведена у розряд міст районного підпорядкування, Усть- Лабинськ.

Новолінійні станиці (рос. написання):
Алексеетенгинская
Бесстрашная
Владимирская
Воздвиженская
Вознесенская
Геймановская
Ерёминская
Зассовская
Каладжинская
Константиновская
Малотенгинская
Михайловская
Надёжная
Некрасовская
Новоалексеевская
Новолабинская
Отважная
Отрадная
Передовая
Подгорная
Подгорная Синюха
Петропавловская
Попутная
Родниковская
Скобелевская
Советская (Урупская)
Спокойная
Спокойная Синюха
Темиргоевская
Тенгинская
Удобная
Упорная
Чамлыкская
Чернореченская

Новолінійні станиці з українським козацьким елементом:

Ахметовська
Безскорбна
......................................................
Прим. Новолінійні станиці Лабинська та Курганна у 1950-х рр. були переведені у розряд міст - Лабинськ та Курганинськ.
Нові станиці на Старій Лінії:
Косякинская
Убеженская
Николаевская

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

9

Re: Типи населених пунктів

Закубанські станиці, засновані між 1862 та 1864 рр. між річками Пшиш та Лаба, переважно лінійні, з російським етнічним елементом:
Абадзехская
Андрюки
Баговская
Баракаевская
Бесленеевская
Безводная
Гиагинская
Губская
Гурийская
Даховская
Дондуковская
Кабардинская
Келермесская
Костромская
Кубанская
Кужорская
Куринская
Лесогорская
Мартанская
Махошевская
Нефтяная
Нижегородская
Новосвободная
Октябрьская (Княземихайловская)
Переправная
Пшехская
Самурская
Севастопольская
Тверская
Хамкетинская
Ханская
Черниговская
Ширванская
Ярославская
Станиці даного регіону з українським етнічним козацьким населенням:

Бжедухівська
Дагестанська
Курджипська
Лінєйна
Рязанська
..............................................
За радянські часи станиці Білореченську, Апшеронську, Хадиженську перетворено в міста. Білореченськ тепер місто крайового підпорядкування, Апшеронськ і Хадиженськ - районного. Станицю Псебайську перетворено в селище міського типу. Станиці Тульську й Каменномостську спочатку було перетворено на смт, а в 2011 році переведено у розряд сільських посьолків (селищ).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

10

Re: Типи населених пунктів

Станиці Тихорецького клину
Між Чорноморією, областю поселення козаків-чорноморців та Старою Кавказькою Лінією утворився клин, який розходився від півд. заходу на півн. схід. Туди від кінця 18 ст. переселялися селяни з різних українських та південноросійських губерній і засновували нові села. У сер. 19 ст. ці села було переведено в станиці, селян покозачено, переселено козаків з Ставропілля, де, навпаки іх переводили в селян або з бідних на землю станиць, козаків з України та ін. Крім того, на цій території - у сучасних Тихорецькому та Виселківському р-нах був прецендент переводити великі хутори, деякі навіть засновані в 1920-х рр. у розряд станиць (Новогражданська, Краснооктябрська, Юго-Сєвєрна, Єремизино-Борисівська). Таке за всю історію повторилося тільки в Красноармєйському (Полтавському) р-ні, коли у станиці самостійно перевили хутори Протічка й Чебурголь (Протічкинська й Чебургольська). Тому ця територія має картате мішане населення. Ось ці станиці:
Архангельська - Архангельская
Балковська - Балковская
Бузиновська - Бузиновская
Висілки - Выселки - райцентр
Восточна - Восточная
Дмитровська - Дмитриевская
Єремизино-Борисівська - Еремизино-Борисовская
Іллінська - Ильинская
Кирпильська - Кирпильская
Краснооктябрська - Краснооктябрьская
Крупська (Донохоперська) - Крупская (Донохопёрская)
Ловлинська - Ловлинская
Новоархангельська - Новоархангельская
Новобейсузька - Новобейсугская
Новобекешевська - Новобекешевская
Нововладімірська - Нововладимировская
Новогражданська - Новогражданская
Новодонецька - Новодонецкая
Новолокинська - Новолокинская
Новомалоросійська - Новомалороссийская
Новопокровська - Новопокровская - райцентр
Новорождественська - Новорождественская
Новоромановська - Новоромановская
Олександроневська - Александроневская
Олексіївська - Алексеевская
Отрадна - Отрадная
Терновська - Терновская
Успенська - Успенская
Фастовецька (Тихорецька) - Фастовецкая (Тихорецкая)
Хоперська - Хопёрская
Юго-Сєвєрна - Юго-Северная

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

11

Re: Типи населених пунктів

Знайшов сайт, який вперто українські села називає "деревнями" - www.ukraine123.ru/regions/sumy-r … blya-22081

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

12 (12-11-2017 23:08:21 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Типи населених пунктів

Ніде не знайду списку кубанських станиць з чисельністю населення. Збираю докупи в інтернеті. У дужках - рік статистики, де нема - 2010 р. Від більшої станиці Канівської до найменшої - Кутаїської. Список буде розширюватися.
Каневская / Канівська' - 44 386
Ленинградская / У'манська - 36 940
Динская / Дінська' - 34 848
Павловская / Па'вловська, Па'влівка - 31 327
Староминская / Старомінська' - 29 809
Кущевская / Кущі'вська - 29 241 (2016)
Полтавская / Полта'вська - 26 490
Тбилисская / Тбілі'ська - 25 317
Северская / Сі'верська - 24 867
Елизаветинская / Єлизаве'тинська - 24 755 smile
Новотитаровская / Новоти'тарівська - 24 754 smile
Отрадная / Отра'дна - 23 204
Брюховецкая / Брюхове'цька - 22 139 - 23 800 (2016)
Новопокровская / Новопокро'вська - 19 684
Выселки / Ви'сілки - 19 426
Холмская / Хо'лмська, Хо'мська - 17 585
Старощербиновская / Старощерби'нівська - 17 427
Медведовская / Ведмі'дівська, Ведме'довка, Ведмі'довка - 16 793
Анапская / Ана'пська - 16 107
Варениковская / Вареникі'вська - 14 881
Ладожская / Ла'дозька - 14 828
Калининская / Калі'нінська, Поповичі'вка - 13 885 (2017)
Крыловская / Крило'вська', Катери'нівка - 13 621
Петровкая / Петро'вська - 13 554
Старовеличковская / Старовели'чківська - 13 459
Васюринская / Васю'ринська - 13 329
Стародеревянковская / Стародерев'я'нківка - 12 998
Старотитаровская / Старотитарівська - 12 955
Новоминская / Новомінська' - 11 971
Марьянская / Ма'р'янська - 11 772
Октябрская / Октя'брська, Новомиха'йлівка - 11 252
Казанская / Каза'нська - 10 991
Кавказская / Кавка'зька - 10 627
Старонижестеблиевская / Старонижчестеблі'ївська - 10 260
Новомышастовская / Новомиша'стівська - 10 032
Ивановская / Івон'івська, Іво'нівка - 9 473
Советская / Совє'тська, Уру'пська - 9 021
Переясловская / Перея'слівська - 8 424
Роговская / Рогівська' - 7 866
Должанская / Довжа'нська - 7 019
Челбасская / Чолба'ська - 6 930
Новодеревянковская / Новодерев'я'нківська - 6 795
Крыловская / Крилівська' - 6 615
Привольная / Приво'льна - 6 506
Новолеушковская / Новолевушкі'вська - 6 452
Новощербиновская / Новощерби'нівська - 6 190
Старолеушковская / Старолевушкі'вська - 5 251
Кисляковская / Кислякі'вська - 5 145
Бриньковская / Бри'ньківська - 5 109
Камышеватская / Комишува'тська - 5 029
Новоджерелиевская / Новоджерелі'ївська - 5 020
Новокорсунская / Новоко'рсунська - 4 945
Ольгинская / О'льгинська - 4 934
Ясенская / Ясе'нська - 4 751
Гривенская / Гри'венська, Гри'венна - 4 723
Шкуринская / Шку'ринська - 4 597
Канеловская / Коне'лівська - 4 305
Копанская / Копанська' - 3 965
Атаманская / Отама'нська - 3 952
Новониколаевская / Новомикола'ївська - 3 622
Новоплатнировская / Новоплатнирівська - 3 369
Батуринская / Бату'ринська - 3 264
Днепровская / Дніпро'вська - 3 165
Староджерелиевская / Староджерелі'ївська - 2 937
Незамаевская / Незама'ївська, Незайма'нівка - 2 744
Чебургольская / Чубурго'льська, Чубурго'ль - 2 447
Степная / Степна' - 2 439
Новопластуновская / Новопластуні'вська - 2 290
Новосергиевская / Новосе'ргіївська - 2 163
Веселая / Весе'ла - 2 110
Чепигинская / Чепі'гинська - 2 037
Бородинская / Бороди'нська - 1 786
Андреевская / Андре'ївська - 1 747
Придорожная / При'дорожня - 1742
Новопашковская / Новопа'шківська - 1730 (2012)
Приазовская / Приазо'вська - 1 701
Кугоейская / Кугоє'йська - 1635
Новопетровская / Новопетро'вська - 1 477 (2017)
Александровская / Олекса'ндрівська - 652
Украинская / Укра'їнська - 645
Новоясенская / Новоя'сенська - 599

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться