1

Re: Województwo wołyńskie

Пам'ятки: [археогр. щорічник]. Т. 3: Архів української церкви, вип. 1 


Документи до історії унії на Волині і Київщині кінця XVI – першої половини XVII ст. 


/ Держкомархів України, УДНДІАСД, Вищ. ін-т реліг. наук ім. св. Фоми Аквінського; упоряд. М. В. Довбищенко. – К., 2001. – 462 с.

Автори статей – історики провідних науково-дослідних установ Києва, Львова, Дрогобича та Вінниці – на основі відомих джерел, а також за допомогою нововиявлених архівних документів, висвітлюють комплекс питань, пов’язаних із діяльністю уніатів у зазначеному регіоні. Серед іншого досліджується релігійна, духовна та освітня місія ченців-василіан, фундаторська діяльність на користь унії представників світського нобілітету, досвід співіснування православних та уніатів у часи Російської імперії тощо. Особливу увагу приділено проблемам міжконфесійних конфліктів у часи Коліївщини, проаналізовано їх причини, з’ясовано позицію та політичний курс Унійної Церкви в часи державницьких змагань українського козацтва в середині XVIІ ст. 

undiasd.archives.gov.ua/doc/pamjatky/2001(2).pdf

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

2

Re: Województwo wołyńskie

Волинь в роки Визвольої війни українського народу середини XVII століття. Документи і матеріали.

Автор: Мицик Ю.Л., Цибульський В.І. 
Місце видання: Рівне 
Рік видання: 1999 
Видавництво: Перспектива 
Формат: DjVu 
Кількість сторінок: 120 
Мова: українська 

Опис: 

У збірнику вміщено документи періоду Визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, виявлені в архівах та бібліотеках України, Польщі, Росії і які стосуються безпосередньо Волині. Також використані матеріали, опубліковані раніше в збірниках протягом ХІХ-ХХ ст. («Акты ЮЗР», «Архив ЮЗР», «Жерела» та ін.), котрі є зараз бібліографічною рідкістю і недоступні не лише для студентів, але й для викладачів ВУЗів. 
Архівні джерела та документи, за винятком універсалів і листів Б.Хмельницького до московського уряду, а також матеріалів, написаних представниками московської держави, як правило, подаються українською мовою. 
Збірник розрахований на викладачів історії, наукових працівників, студентів, усіх тих, хто цікавиться минулим українського народу.

toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=40437

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

3

Re: Województwo wołyńskie

Волинь у роки Української національної революції середини XVII ст.

Автор: Ярошинський О.Б. 
Місце видання: Київ 
Видавництво: Видавничий дім «Стилос» 
Формат: DjVu 
Кількість сторінок: 460 

Опис: 

У книзі на основі аналізу комплексу наявних історичних джерел та історіографічних здобутків досліджено історію Волині в період національно-визвольної та антифеодальної боротьби її жителів - складової частини Української національної революції середини XVII ст. Автором проаналізовано зв’язок активної участі волинян у визвольних процесах з політичними, економічними, соціальними і національно-релігійними передумовами й із загальноукраїнським національним рухом. Досліджено хід, основні етапи, зміст, характерні особливості, організаційні форми, озброєння, характер і наслідки визвольної боротьби 1648-1652 рр. у Волинському воєводстві та перебіг подій на Волині в 1653-1659 рр. 
Книга розширює знання про регіональні особливості визвольних змагань українського народу й може бути корисною науковцям, викладачам, краєзнавцям, студентам, учням. 

toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=41570

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

4

Re: Województwo wołyńskie

Населення Волині в XVI-першій половині XVII ст.

Автор: Ворончук І.О. 
Місце видання: Київ 
Видавництво: Віддруковано в ППВФ 
Формат: PDF 
Кількість сторінок: 712 
Мова: українська 

Опис: 

Монографію присвячено висвітленню проблем повсякденного життя різних страт волинського соціуму XVI - першої половини XVII ст. Вперше в українській історіографії на підставі значного комплексу документальних і наративних джерел розглядається найширший спектр проблем соціальної історії ранньомодерного часу, а саме: практика укладання шлюбів, характер шлюбної моделі, типологія шлюбно-сімейних форм, їх взаємозв'язок зі шлюбною моделлю та прокреаційною поведінкою, вплив шлюбної моделі на структуру родини тощо. Розкриваються внутрішні мотивації та механізми демографічної поведінки тогочасних людей, конкретний вияв і зміст яких зумовлювалися впливом цілого комплексу об'єктивних і суб'єктивних чинників: економічних, соціальних, правових, релігійних, політичних тощо. На підставі документальних джерел зібрано статистику та обраховано дітність шляхетської родини. Застосовуючи класифікаційну схему родинних структур британського дослідника Пітера Ласлетта, визначено типологію та обчислено коефіцієнти родинних та домогосподарських структур різних соціальних верств волинського суспільства. Переглянуто загальну оцінку чисельності населення Волині середини XVII ст. в бік її збільшення. Висновки автора спираються на створені за джерелами додатки: багатошлюбності волинської шляхти, дітності шляхетських родин, схеми селянських родинних і домогосподарських структур, каталоги природних катаклізмів, татарських нападів та таблиці понесених внаслідок цих нападів втрат волинської людності.

toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=47363

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

5

Re: Województwo wołyńskie

Залюднення України перед Хмельниччиною. Волинське воєводство. (1930)

Автор: Баранович Олексій Іванович 
Місце видання: Київ 
Формат: pdf 
Кількість сторінок: 156 
Мова: українська 

Опис: 

Видання присвячене дослідженню проблем соціально-економічної історії України першої половини XVII ст. Особливо цінним є поданий О. Барановичем подимний реєстр воєводства на 1629 р.

toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=52983

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

6

Re: Województwo wołyńskie

Давні та середньовічні скарби Волині (2007)

Автор: Кучинко М.М.
Місце видання: Луцьк
Видавництво: Волинська книга
Формат: pdf
Кількість сторінок: 172
Мова: українська

Опис:

Звичай ховати коштовності в потаємних схронах чи закопувати в землю існує здавна. Але чи багато людей знає, як і де вони були знайдені? Про реальні скарби Волині, від кам'яного віку до пізнього середньовіччя, їх значення для науки і мистецтва в доступній формі розповідається в цій книзі. Читач ніби сам бере участь у пошуках скарбів, разом з авторами здійснюючи захоплюючу подорож крізь віки і тисячоліття. Це перше і поки що єдине видання про скарби Волинської землі. Книга розрахована на учнів, студентів, вчителів, науковців, краєзнавців і взагалі всіх, хто цікавиться скарбами, історією їх пошуків і знахідок.

toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=56360

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

7 (01-10-2014 22:22:51 отредактировано DVK_Dmitriy)

Re: Województwo wołyńskie

Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времён до конца XIV века.

Иванов Пётр Андреевич

Издательство: "Экономическая типография"
Место издания: Одесса
Год издания: 1895
Количество страниц: 328 с.

Волынская земля – богато одарённая природой юго-западная область Древней Руси, – древнейшее восточнославянское население которой в VII в. подверглось нашествию аваров. Но уже в X в. Волынь – в Киевском княжестве, с конца XII в. – Галицко-Волынском, а со второй половины XIV в. – в Литве и Польше.
В первых главах своей книги автор, анализируя различные доступные ему источники и данные современной науки, подробно рассуждает о появлении славян на Волыни, их территории и образе жизни и приходит к выводу о том, что вопрос о составе древнейшего славянорусского населения Волыни остаётся открытым.
Главное внимание учёный уделяет внешней и внутренней истории Волынской земли c X в. – в это время Владимир Святой покоряет волынян, строит город Владимир и создаёт в нём епископию – и до конца XIV в., когда в истории Волыни начинается коренной перелом.
По мнению автора, Волынь, находясь на окраине русского государства среди литовцев и поляков, жизненные потребности которых заставляли стремиться к захвату соседней богатой территории, должна была сделаться достоянием одного из двух этих народов. Но основная опасность исходила не от литовцев. Ставшее сильным, Литовское государство большей частью состояло из русских земель – русский язык, нравы и обычаи занимали здесь преобладающее место.
В 1386 году для Польши открывается перспектива поглотить соседнюю русскую землю, что угрожает ее народу потерей самобытности. Эта перспектива связана с великим литовским князем Ягайло, начавшим действовать в пользу поляков. Волыни навязываются чуждые западно-католическо-польские начала, и, таким образом, в будущем появляется возможность окончательного слияния с Польшей, что и происходит в 1569 году.

www.runivers.ru/lib/book3320/16992/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

8 (25-11-2014 06:41:07 отредактировано DVK_Dmitriy)

Re: Województwo wołyńskie

Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI cт. (із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві)

Андрій Блануца, Дмитро Ващук, Дмитро Вирський

Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI cт. (із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві) / Відп. ред. Г. Боряк; Підг. до др.: А. Блануца, Д. Ващук, Д. Вирський (латиномовні документи). НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2014. – 154 с.

Анотація:

У книзі досліджується комплекс документів «Акти Волинського воєводства» із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві, матеріали якого хронологічно охоплюють період із 1492 по 1565 рр. До збірника увійшло 29 документів, 16 з яких публікувалися у різних виданнях XIX ст. Це – документи великих князів литовських Олександра Ягеллончика, Сигізмунда І Старого, Сигізмунда ІІ Августа, якими вони жалували волинський нобілітет землями та маєтностями. На їх основі проаналізовано специфіку економічного розвитку Волині наприкінці XV – у першій половині XVI ст.; вивчено особливості здійснення операцій із нерухомістю; виявлено протекціоністські заходи влади щодо підтримки цивілізаційного освоєння регіону, розбудови галузевого господарства, конституювання соціальних груп і т. ін.
Документи збірника проливають світло на формування маєткових комплексів волинських шляхетських та князівських родів. Також проаналізовано господарську політику королеви Бони на Волині за період її правління. У збірнику репрезентована цінна інформація про інститути центрального й місцевого управління у ВКЛ та Волинському воєводстві зокрема.
Для істориків, мовознавців, викладачів та всіх, хто цікавиться історією України та Центрально-Східної Європи.

chtyvo.org.ua/authors/Blanutsa_A … holovnoho/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: tankist, kbg_dnepr2

Поделиться

9

Тема: Województwo wołyńskie

тема про Волинське воєводство Речі посполитої (до 1795 р.)

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/74/1597_Bielski_Volyn_Voivodship.svg/80px-1597_Bielski_Volyn_Voivodship.svg.png


https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/97/RON_wojew%C3%B3dztwo_wo%C5%82y%C5%84skie_map.svg/250px-RON_wojew%C3%B3dztwo_wo%C5%82y%C5%84skie_map.svg.png

Спасибо сказали: FazU, kbg_dnepr2

Поделиться

10 (10-01-2015 00:24:32 отредактировано DVK_Dmitriy)

Re: Województwo wołyńskie

Від коріння до крони: Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV - першої половини XVII ст.

Автор:Собчук В.
Издательство: Кременець: Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник
Год: 2014
Формат: pdf
Размер: 19.24 MB
Язык: украинский

Книжка становить спробу подивитися на знать Волині у пізньому середньовіччі та в ранній новий час крізь призму долі окремих князівських і шляхетських родів, зокрема з’ясувати, як вони з’являлися, розросталися, розпадалися на гілки, що переростали потім у нові роди, нарощували, відстоювали й утрачали свої володіння, проникали в інші регіони, нарешті, згасали й сходили з історичної арени.


mirknig.com/knigi/history/118176 … ii-st.html

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

11

Re: Województwo wołyńskie

Рибачок ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ДЕМОГРАФІЇ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

12

Re: Województwo wołyńskie

збірник документів “Українське повсякдення ранньомодерної доби. Волинь XVI ст.”.

Видання містить 320 документів з історії життя волинської спільноти XVI ст. Основою матеріалу для збірника стали актові книги ґродських і земських судів XVI ст., що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в м.Києві. Документи розкривають змістовно як матеріальний світ повсякденного людського побуту, так і найрізноманітніші сторони людського життя в усіх його проявах. Тут показано стосунки всередині станів, у тому числі родинні та сусідські, а також взаємини різних станів тогочасного українського соціуму: рядової шляхти, міщанства, селянства, духовенства та етнічних груп, що проживали на території Волині.

+ открыть текст

Збірник дозволяє під новим кутом зору поглянути на тогочасні процеси і явища буденного людського життя, які раніше залишалися поза увагою дослідників. Зокрема детальніше простежується життя соціуму у період ранньомодерної доби, що дозволяє з’ясувати устрої всередині різних спільнот, виявляючи їхні особливі риси та поділ на групи. Особливо це стосується нижчих станів суспільства, у першу чергу селянства, яке впродовж тривалого часу розглядалось у вітчизняній історіографії як одноманітна безлика і мовчазна маса.

Матеріальну площину повсякденного життя зуміли дослідити за допомогою інвентарів, іноді доволі детальних, дворів шляхетських маєтків з описом їх внутрішнього планування, будівельних матеріалів дворових споруд, виглядом господарських і житлових приміщень, інколи навіть інтер’єрів та меблювання кімнат різного призначення, господарського начиння тощо. Скарги про шляхетські наїзди на маєтки містять перелік пограбувань шляхетського, міщанського та селянського майна. Серед найцінніших речей і предметів тогочасного побуту, які зазвичай називають самі власники, виділяються коштовності, одяг, зброя, домашнє начиння та харчові припаси. Одним із найважливіших елементів повсякденної загальної культури будь-якого соціуму, що одночасно засвідчує престиж і соціальний статус власника, є, безперечно, одяг, детальні переліки якого трапляються доволі часто. Зокрема, зазначаються різні його види, як от: делія, жупан, опанча, ярмяк, кунтуш – назви використаних тканин, у тому числі імпортованих, їх колір, оздоблення, ринкова ціна тощо.

Низка документів збірника показує повсякденний устрій міського життя в його різноманітних проявах, стосунки між різними верствами, а також відносини українського населення з іншими етнічними групами. Документальний матеріал надає можливість для вивчення такого нового напрямку вітчизняної історіографії як конфліктологія. При цьому соціально-культурна серцевина українського соціуму цієї доби розкривається зсередини, очима і вчинками її реальних осіб. А це дає нам змогу наблизитись до їхнього сприйняття повсякденної реальності.

автори

+ открыть текст

ілюстрація з книги


Є великий алфавітний показчик.
___
книга є в продажу (щось до 200 грн)

Спасибо сказали: nfs79, kbg_dnepr2

Поделиться

13

Re: Województwo wołyńskie

Описи Острожчини другої половини XVI – першої половини XVII ст. / Упорядники: В. Атаманенко.
— Київ-Острог-Нью-Йорк, 2004. — 384 с. (Українське історичне товариство; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України).

До першого випуску серії включено переважну більшість відомих сьогодні джерел описово-статистичного характеру, які стосуються Острога та Острожчини другої половини XVI – першої половини XVII ст. (1542 -1654 рр.). Вони містять різноманітний матеріал, який може бути використаний при дослідженні широкого кола наукових проблем.

Спасибо сказали: nfs79, kbg_dnepr2

Поделиться

14

Re: Województwo wołyńskie

Крішан Акаш. Самоврядування волинських міст у 60–80-х рр. XVII ст. (за матеріалами Центрального державного історичного архіву України,    м. Київ)    



Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

15

Re: Województwo wołyńskie

Заяць А.Є. До історії правової локації волинських міст XVI - першої половини XVII ст.: Локаційні привілеї у Литовській і Волинській (Руській) метриках

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

16

Re: Województwo wołyńskie

Блануца А Земельні володіння волинської шляхти в другій половині XVI ст.

http://historybooks.com.ua/PicPod/6805.jpg
historybooks.com.ua/prosmotr_pod … hp?id=3320

У монографії вперше в історіографії проаналізовано особливості обігу земельних володінь волинської шляхти раннього Нового часу на прикладі Луцького повіту. В основу дослідження покладені матеріали приватно-правових документів шляхти, що відклалися в луцьких актових книгах земських та гродських судів. Автор з'ясовує правові основи шляхетського землеволодіння, практику укладання земельних контрактів, дає оцінку динаміці обігу шляхетських землеволодінь, визначає найактивніших контрактантів у межах регіону

Книга розрахована на фахівців з соціально-економічної історії України, а також викладачів, студентів і всіх шанувальників історії.

+ открыть текст

Зміст

Вступ.

Розділ І. Історіографія проблеми та джерела дослідження.

Розділ II. Луцький повіту XVI ст.

2.1. Судово-адміністративний устрій і територіальні межі: фактор реформ у ВКЛ 1564-1566 рр.

2.2. Земельні володіння та їх власники в першій половині XVI ст.

2.3. Господарство регіону.

Розділ III. Правові процедури і типи операцій із шляхетською земельною власністю.

3.1. Шляхетське землеволодіння за Другим Литовським Статутом (1566 р.).

3.2. Типи контрактів, терміни їх укладення та внесення до актових книг.

Розділ IV. Динаміка укладення контрактів та їхні суми. 4.1. Кількість укладених контрактів за 5-10-річними циклами ділової активності.

4.2. Величина та ціна обігової власності.

Розділ V. Суб'єкти угод у сфері шляхетського землеволодіння та зміни у структурі останнього.

5.1. Кількісний склад контрактантів та їх соціальна градація в межах шляхетського стану.

5.2. Найактивніші контрактанти та їхні угоди.

ВИСНОВКИ.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА.

SUMMARY.

ДОДАТКИ.

ПОКАЖЧИК.

Спасибо сказали: Оленка, kbg_dnepr2

Поделиться

17

Re: Województwo wołyńskie

Хто є хто в імперії «старого» князя. «Острозька шляхта» (є списки)

Возні на Волині в кінці ХVІ - на початку ХVІІ ст.: уряд чи панська служба?

Спасибо сказали: Оленка, kbg_dnepr2

Поделиться

18

Re: Województwo wołyńskie

Андрій Заяць. До питання про функціонування луцького війтівства у XV – п. п. XVII ст.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

19

Re: Województwo wołyńskie

Крупка Олександр. Вижі та возні у структурі і процедурах місцевого суду Волині у 1560 – 1570-х роках.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

20

Re: Województwo wołyńskie

Ол. Баранович. 3 історії заселення південної Волині // Записки історично-філологічного відділу Української Академії Наук. Книга 4 / За гол. ред. М. Грушевського. — К.: Українська Академія Наук, 1925. - С. 10-20

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

21 (03-08-2017 14:34:50 отредактировано alexkr8)

Re: Województwo wołyńskie

Виписки студентів Краківського університету 1551-1606рр з Луцької дієцезії.

Виписував тільки ті записи, де прямо вказувалося що з Луцької деєцезії, і тільки ті, що найбільш інформативні: там де є прізвище або назва населеного пункту.

Ім'я, по-батькові- транслітерація, прізвище перекладав, в дужках вказав так, як в оригіналі, назви населених пунктів- як в оригіналі.


Станіслаус Георгій Вєросемський (Wyerosemsky), 1551

Якобус Петрі Соколовський (Sokolowski), 1551

Симон Станіслай Зміченський (de Zmiczienski), 1551

Андреас Мартіні de Vegrow, 1551

Станіслаус Ніколай Требицький (Trebyczky), 1552

Симон Іоанніс Насліовський (Naslyowsky), 1553

Валентіус Феліціс Зуходоський (Zvchodosky), 1553

Іоаннес Луце (Luce) Кучинський (Kvczynsky), 1553

Іоаннес Станіслай Калуський (Kalvsky), 1553

Адам Георгій Обропальський (Obropalsky), 1553

Гіеронімус Іоанніс Мєнський (Myensky), 1553

Станіслаус Фелічіс Ницький (Nyczky), 1553

Петрус Іонніс Моссек (Mossek), 1553

Лукас Іоанніс de Voyny, 1554

Маркус Ніколай Дамбровський (Dambroffsky), 1554

Станіслаус Лауренсий а Janoff, 1554

Мартінус Якобі Суходольський (Szuchodolsky), 1554

Паулюс Том a Sokoloff, 1554

Франсіскус Лауренсій Стжедницький (Strzednyczky), 1554

Альбертус Станіслай Мукобацький (Mukobaczki), 1554

Себастіанус і Іоанніс Ніколай Калечицькі (Kaleczyczki) брати, 1554

Мартінус Овіечковський (Ovieczkowski) de Boczki, 1554

Паулюс Ніколай Гроцький (Groczki), 1555

Матіас Стефані Стіпулковський (Stipulkowsky), 1555

Каспер Бартоломей Дроздовський (Drozdowski), 1555

Адам Том a Sokolow, 1557

Йоханнес Йоханніс Бялуцький (Bialuczky), 1560

Матіас Андре Каліцький (Kaliczki), 1562

Андреас Матіа Лоніовський (Loniowski), 1563

Себастіаніус Теофілій Бржожовський (Brzozowski), 1563

Александер Іоанніс Праковський (Prakowski), 1565

Матіас Ніколай Вінський (Winski) a Troyczyn, 1566

Паулюс Іоанніс Харбешовський (Harbeszowsky) a Janow, 1566

Альбертус Андреа Каліцький (Kaliczki) a Janow, 1566

Мартінус Станіслай Винський (Wynski), 1567

Габріель Тома Карковський (Karkowski), 1568

Іоаннес Якоб Соколовський (Sokolowski) de Sokoli, 1568

Якобус Ніколай Нічицький (Niczieczki), 1570

Якобус Ніколай Крушевський (Krusewski), 1570

Матіус Паулі de Brzozow, 1571

Арнольфус Ніколай Соколовський (Sokolowski) de Sokoli, 1572

Станіслаус Маттіай Маліновський (Malinowski) de Malinowe, 1573

Херубинус Гієронім Яблонський (Iablonsky) de Jablona, 1573

Андреас Георгій Барткович (Barthkowicz) de  Franky, 1574

Якобус Станіслай de Janow, 1575

Томас Іоанніс Коссуховіус (Kossuchovius), 1575

Ніколаус Ніколай Трембіцький (Trembiczky), 1575

Філіпус Габріелес Бокєй (Bokiey), 1576

Базіліус Міхаеліс Фільхорський (Vielhorski), 1576

Станіслаус Серфіні Пліський (Pliski), 1576

Якобус Андреа Вільнович (Wilnowicz) de Szurarz, 1577

Іоаннес і Франціскус Франціск Горські (Gorsky), брати, 1578

Якобус Мартіні Чайковський (Czaykowsky), 1578

Сімон Маттіае Єзерський (Jezierski) de Kyiow, 1579

Фелікс Маттіае Войтковський (Woytkowski) de Woytkowice, 1579

Станіслаус Ніколай Пирловський (Pyrlowski) de Pierlow, 1580

Іоннес Станіслай Chechlouius, 1580

Франціскус Іоанніс Поплавський (Poplawski) de Poplaui, 1580

Альбертус Станіслай Насиловський (Nasylowski) de Nasilouo, 1580

Бернардус Теофілі Бржозовський (Brzozowski) de Zalieszi, 1581

Бальтазар, Станіслаус та Ніколаус Альберті Вишковські (Wyszkowsczy), 1582

Іоаннес Хіполіті Янковський (Iankowski), 1582

Станіслаус Іоанніс de Rokithnicza, 1582

Паулус Міхаеліс de Rokithnicza, 1582

Іоаннес Іоанніс Качинський (Kaczinski), 1582

Мартінус Іоанніс Ставський (Stawski), 1583

Іоаннес Паулі Бішевський (Biszewski), 1583

Константинус Бенедикті Іванович (Iwanowicz) de Kowno, рутенус, 1583

Еразмус Георгій Лангфельд (Langfelth), 1584

Станіслаус Бартоломей Грот (Groth) de Tokari, 1584

Іоаннес Каспаріс Папроцький (Paproczki) de Paprothno, 1584

Станіслаус Мартіні Лупінський (Lupinski), 1585

Христоферус Станіслай Дібовський (Dibowski) ex Podlachia, 1586

Альбертус Паулі Поплавський (Poplawski), 1586

Ніколаус Петрі Zbucinensis, 1587

Симон Петрі Кочовський (Koczowski) de Koczow, 1587

Стіборіус Андреае Шоколовський (Szokolowski) de Szokol, 1587

Георгіус Андрее Косірка (Kosirka) de Zamlicz, 1588

Бартоломеус Мартіні Куліковський (Kvlikowski) de Kvlikowska, 1588

Адамус Альберті Люкавський (Lukawski) de Lukawicze, 1589

Станіслаус Томае Лязовський (Lazowski) de Herniany, 1589

Міхаель Іоанніс Дубовський (Debowski) Podarilo, 1589

Матіас Ніколаус Вноровський (Wnorowski) de Thykocin, 1589

Матіас Станіслай Поплавський (Poplawski), 1589

Матіас Венцеслай Зардецький (Zardeczki), 1589

Ніколаус Петрі Карказена (Karcazena) de Tresteniecz, 1589

Грегоріус Георгій Сколмовський (Scolmowski) de Scolimow, 1590

Мартінус Станіслай Бжежніцький (Brzeznicki) de Brzeznica, 1590

Станіслаус Матіае Роля (Rola) de Role, 1590

Іоаннес Іоанніс Одимєц (Odymiecz) de Lystwin, 1591

Паулюс Іоанніс Завицький (Zawiczki) de Szawice, 1591

Станіслаус Урбані Насіловський (Nassilowski) de Nassilow, 1591

Ніколаус Матіае Соколовський (Socolowski) de Szokoli, 1591

Ніколаус Антоній Швінарський (Szwinarski) de Szwinari, 1591

Фелікс Якобі Хоєнський (Choienski), 1592

Петрус Адае Почєй (Pocziey) Lithuanus castell. Brzestensis, 1592

Ніколаус Андреа Рачинський (Raczinski), 1592

Абраам і Мартінус Мартіні Межинські (Mezinski), 1593

Гієронімус і Хрістоферус Мартіні Брозовські (Brozowski), 1593

Альбертус Петрі Кочевий (Coceuii), 1593

Паулюс Іоанніс Ізбицький (Isbiczki), 1593

Габріель Леонарді Снєчівський (Snieciuski), 1593

Іоаннес Петрі Костка (Kostka), 1593

Хрістоферус Георгій Длугопольський (Dlugopolski) Olyceusis, 1593

Матіас Станіслай Зембжицький (Zembrziczki), 1594

Андреас Себастіані Лещинський (Lesczinski), 1594

Іоаннес Сімоніс Іздебка (Izdebka), 1595

Адамус Іоанніс Санджєша (Sandziesza), 1594

Міхаель і Теодорус Іоанніс Хрініцькі (Chriniczki), 1595

Іоаннес Якобі Мосінський (Mossinski), 1595

Якобус Фелічіс Любовицький (Lubowicki), 1595

Станіслаус Андреа Савицький (Sawicki) de Podlasie, 1595

Іоаннес Симоніс Вєрчинський (Wiercinski), 1596

Гієронімус Іоанніс Олєнцький (Olienczki), 1596

Адамус Станіслай Гебултовський (Gebultowski), 1596

Мартінус Моісіс Шепіотовський (Szepiotowski), 1596

Лаурентіус Ніколай Джєршковський (Dzierszkowski), 1596

Мартінус Іоаніс Кудельський (Kudelski), 1596

Матіас Станіслай Єрусальський (Jerusalski), 1596

Стефанус Станіслай Живецький (Zywieczki), 1597

Матеус Мартіні Лопінський (Lopinsky), 1597

Валентіус Якобі Сокольницький (Sokolniczky), 1598

Іоаннес Симоніс Ратинський (Ratinsky), 1598

Самуель Іоанніс Божицький (Borzyczky), 1598

Хрістофорус Ніколай Macoriodeusis, 1598

Хрістоферус Іоанніс Моджевський (Modrzewski) de Tutkowice, 1600

Матіас Бартоломей Тарговський (Targowski) de Targowice, 1601

Адамус Теодорі Бруяка (Bruiaka) de Chorlub, 1601

Іоаннес Станіслай Громаджинський (Gromadzinski), 1602

Лаурентіус Христофорі Розбицький (Rozbicki), 1602

Реміанус Іоанніс Лібішовський (Libiszowsky), 1602

Габріель Андреа Смоньовський (Smoniowski) de Smoniewo, 1603

Мартінус Херувимі Краснодембський (Crasnodembski) de Crasnodeby, 1603

Александер Лаурентій Пясецинський (Piasecynski), 1603

Альбертус Паулі Нюінський (Niuinski) de Niuino borowe, 1603

Іоаннес Міхаеліс Воютинський (Voiutynski) de Voiutyn, 1603

Себастіаніус Александрі Бжозовський (Brzozowski), 1603

Іоаннес Іоанніс Кулеша (Culesza) de Culesze, 1603

Станіслаус Станіслай Піотровський (Piotrowski) de Siestrzytow, 1603

Адамус Якобі Кржесінський (Krzessinski), 1604

Адамус Іоанніс Рачібор (Racibor) ex Podlachia, 1604

Іоаннес Альберті Джєжек (Dzierzek), 1604

Грегоріус Лаурнетій Ломінський (Lomienski), 1604

Францискус Валентіні Менчинський (Meczynski), 1605

Мартінус Якобі Маїковський (Mauikowski), 1605

Теофіліус Ніколай Пач (Pacz), 1606

Грегоріус Іоанніс Доброгоський (Dobrogoski) districtus Podlachiensis, 1606

Петрус Андреа Осінський (Ossinski), 1606

джерело: Album studiosorum universitatis Cracoviensis. Tomus III (1551-1606), 1896

Чигиринський повіт (Журавка, Лебедин, Янопіль, Рубаний Міст), Звенигородський (Пальчик, Петриківка), Уманський (Довгеньке, Бабанка, Білашки, Гордашівка, Оксанина, Майданецьке, Підвисоке), Єлисаветградський (Кальниболота, Кучерівка, Нова Прага, Новоархангельськ, Новомиргород, Панчеве)
Спасибо сказали: kbg_dnepr, kuks70, Julia_R13

Поделиться