1

Тема: Яблінки (Jablonki), gmina Baligrod, powiat Lesko

Яблінки (пол. Jablonki) — село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Зараз знаходиться в ґміні Балигород, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

Нове село розташоване за 10 км на південь від м. Балигород, за 24 км на півні від м. Ліско.

Село Яблінки вперше в документах зустрічається в 1496 році, користувалось Волоським правом. До 1496 — правом руським. Ймовірно, люди жили на теренах села ще з часів Київської Руси.

З кінця 15 ст. польські королі починають «дарувати» землі простих людей своїм підданим. Яблінки подаровані роду Баль.

Згідно з реєстром власників землі за 1640 рік Адаму Балю належало м. Балигород з 9 селами, в тому числі с. Яблінки. Петро Баль отримав спадщину Адама. Петро помер в 1646 році. З цього року його син, Олександр (помер 1665 р.) отримав у спадщину 25 поселень, серед яких і с. Яблінки, про що відомо з податкового реєстру 1663 року. В 1648 році його дядько Самуель Баль побудував дорогу і проклав шлях з Балигорода через Яблінки до Тісної і далі до кордону з Угорщиною. Після смерті Олександра Баля спадок об'єднав Самуель.

В 1656–1660 землі Сяніку (с. Яблінки в складі) страждали від великих повеней. У 1672 році сталася найбільша в історії земель Саніку — навала кримських татарів. Було зруйновано 85-95% будівель. Ці лиха призвели до депопуляції цих земель, наприклад, в с. Яблінки залишилось 8 будинків.

Один з трьох синів Стефана Баля — Іоан IV — в 1690 успадкував свого батька і отримав Балигород разом з селами належних до нього, в тому числі Яблінки. Він зробив багато зусиль, щоб поліпшити економічний стан своїх володінь. У 1711 році його володіння успадкував 3-й син — Ігнатій Баль (помер 1715 р.). Після судових справ, спадкоємецею стала сестра Ігнатія — Соломія Каршницька. З чоловіком Станіславом вона мала 3-х синів — Антонія, Ігнація і Петра, які після смерті матері розділили її спадок між собою. «Ключі» Балигорода та навколишніх сел отримав старший син Антоній. Один з братів Каршницьких отримав с. Бистре з фольварком і с. Яблінки з двором і фольварком, але не зміг утримувати цей спадок і незабаром кожне з його сіл були продані різним власникам.

Село належало роду Балів до середини XVIII ст, а пізніше належало Урбанським та Солдачинським. В 1787–1799 р.р. власником Яблінок і Колониць був Каєтан Урбанський (пол. Kajetan Urbanski), генерал (роки життя — 1770–1800), згодом Ігнацію Урбанському(пол. Ignacius Urbanski).

К. Слюсарек в роботі «Дрібна шляхта Галиції 1772–1848» пише, що в 1799 році в с. Яблінки проживало 10 шляхтичів і 379 інших мешканців, в 1816 іх кількість зменшилась відповідно до 1 і 245, а в 1824 — 0 і 275.

З метричних книг Покровської церкви стає відомо, що в 80-90-х р.р. 18 ст. в с. Яблінки проживали наступні родини — Ільків, Голик, Петрик, Мусула, Рабік, Циган, Мельник, Кавчак, Дзинберів тощо.

Представники громади села Яблінки, які підписали документ 1838 року: Гриць Бенза (війт), Петро Гаврилко, Ілько Боднар, Гриць Петрик.

Черговим володарем с. Яблінки став Ігнацій Солдачинський з Подола (1820 — 7.10.1894), згодом його син — Тадеуш (1845-20.09.1921). Далі місцевість перейшла до Скарбеків (Скарбкових), Олександр Скарбек з Рудок (1918 р.), потім — Феліція Скарбек зі Львова (1938 р.).

З 1772 до 1918 року село, як і край Підкарпаття з Бескидами, входило в склад Австрійської, з 1867 року — Австро-Угорської імперій; Осадництво Сяніцьке.

Наприкінці 19 — початок 20 ст. в селі мешкало 324 жителі, в тому числі 304 греко-католиків, 12 римо-католиків і 12 іудеїв.

На початку ХХ ст. в регіоні мешкало багато українського населення (русинів). З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка.

За переписом 1921 року тут було 63 будинки і 409 жителів: 327 греко-католиків (русин-українців), 77 римо-католиків (поляків, можливо і австрійців), 5 євреїв. Діяла початкова школа окремо для дівчат, окремо для хлопців. Вчитель в 30-40-х р.р. — Гацик Володимир.

В центрі села стояла нова дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці 1902 року, поруч — церковний сільський цвинтар. Нова церква була побудована на місці старої, ймовірний рік побудови якої — перша пол. 18 ст. Церква в Яблінках почала діяти однією з перших в Бескидах.

В архіві м. Перемишль збереглись метрики с. Яблінки з 1786 по 1836 р.р., на карті Галіції 1790 року с. Яблінки відмічені з церквою.

Парохи (св'ященники) греко-католицькі в с. Яблінки:

до 1758 р. - отець Яків Баволік (Jakub Bawolik),
1758 - 1789 - отець Григорій Баволік (Баволінський) (Gregorius Bawolinski),
1789 - ? - отець Симон Баволінський (Szymon Bawolinski),
1813 - 1821† - отець Яків Іванкевич (Jacobus Jwankiewicz)
1821 - 1830 - ?
1830–1832+ — отець Теодор Криницький (Teodor Krynyćkyj),
1834–1841 — отець Іларіон Мігулевич (Ilarij Myhulewycz),
1841–1843 — отець Василь Сандович (Wasyl Sandowycz),
1843–1864± отець Іван Гутіс (Iwan Gutyś),
1865–1870 — отець Корнилій Гутіс (Kornylij Gutyś),
1879–1880 — отець Олександр Полянський (Oleksander Polianśkyj),
1880–1925± отець Юліан Вендзілович (Julijan Wendzyłowycz) (нар. 1841 р.),
1939–1946 — отець Омелян Чайківський (Omelian Czajkiwśkij) (нар. 1889 р. — пом. в м. Самбір в 1976 р.).
Кількість прихожан греко-католиків церкви в с. Яблінки:

1840 р. — 306,
1859 р. — 240,
1879 р. — 284,
1890 р. — 318,
1899 р. — 360,
1918 р. — 417,
1926 р. — 407,
1938 р. — 562 осіб.
Церква парафіяльна, з філією в Калониці, деканату Чиснянського. З 1947 року церква не діяла. Також в селі знаходилось військове кладовище 1914–1915 років.

До Другої світової війни Яблінки були відомим літнім курортним селищем, академічним курортом для студентів.

В 1939 році село було окуповане СРСР згідно пакту Молотова-Рібентропа, а вже в травні 1941 — гітлерівськими військами.

25 вересня 1944 село було окуповано радянськими військами. В період 1945–1947 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами.

В 20-40-х роках 20 століття (до виселення) в селі Яблінки проживали наступні родини (за прізвищами): Бенза, «Блажко», Вохнич, Гаврилко, Гавриляк (2 чи 3 родини, серед них «Війтові»), Галянт, Гацик, Ільків (3-4 родини, серед них «Пильові»), Келлер (2-3 родини), Кавчак, Корнілов, Коруць, Кохан, Лавринський, Левандовський, Микулич, «Маринчук», Мусула, Петрик, Рабік, Рогач, Собко, Стрижак, Сушко, Томен, Тимків, Шумейда («Крайнюк»), Шаланич, Федорко, «Циган» (оздоблював інтер'єр церкви).

Жителі села переважно займались вирощуванням сільськогосподарських культур, скотарством — тваринництвом і різноманітними промислами.

27 березня 1947 біля вже знищених і переселених Яблінок в бою з сотнею УПА «Хріна» загинув комуністичний генерал Кароль Сверчевський. Зараз на місці його смерті знаходиться меморіальний камінь.

Все українське населення Яблінок було переселене 1946 року в СРСР в Тернопільську область. Молодих чоловіків ще 1944-45 р.р. було вислано на північ СРСР в сталінські конц.табори на примусові роботи, в основному, на лісоповал. Решту незначну кількість мешканців переселено 1947 року під час «Операції Вісла» на територію північної Польщі.

Будівлі села було спалено вояками УПА (за офіційною версією), а за свідченнями очевидців — вояками війська польського.

18 вересня 1952 року місцеве населення отримало дозвіл на розбирання декількох сільських церков, в тому числі Покровської в с. Яблінки, на будівельні матеріали. Покровська церква існувала в гарному стані ще в серпні 1953 року, але згодом була розібрана. В історичному музеї міста Сянік збереглась ікона з церкви с. Яблінки 18 сторічча з зображенням Отця Церкви.

Література:
Artur Bata: Jabłonki. Miejsce śmierci generała Karola Świerczewskiego. Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987, s. 72.
Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
Przewodnik Bieszczady
Jabłonki w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag — Kępy) z 1882 r.
Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
Сердюк В.А. Історія села Яблінки (1496-1946). Київ. 2014.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: kbg_dnepr, ГіП2

Поделиться