1 (23-11-2015 21:57:09 отредактировано D_i_V_a)

Тема: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Костьол святого Миколая
Розташування:  Київ
Архітектор:     С. В. Валовський, Владислав Городецький
Скульптор:    Еліо Саля
Початок будівництва: 1899
Кінець будівництва: 1909
Стиль: неоготика
Конфесійна належність:    Римо-Католицька Церква

Церква Святого Миколая[1] — одна з двох римо-Католицьких церков, що побудовані в Києві до 1917 року. Розташована у самому центрі міста на Червоноармійській вулиці. Церква була сконструйована в 1899—1909 роках і побудована в неоґотичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким, за проектом С. В. Валовського.
У 1936 році Церква Святого Миколая була закрита радянською владою і використовувалася як господарське приміщення.
У 1978 за наказом Ради Міністрів Української РСР будівля церкви була віддана Будинку органної музики, для цього в Чехословаччині був замовлений орган компанії «Riger-Kloss», в 1981 була закінчена реставрація і з того ж року церква почала працювати як концертний зал.
Наразі Церкву Святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні, яка проводить в ній служби для релігійної громади. Київська влада відмовляється передати приміщення Римо-Католицькій Церкві повністю до вирішення питання що до нового місця розташування Органного залу. Приміщення костелу (станом на кінець 2009 року) перебуває в аварійному стані[2].
У наш час в костелі служать священики зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії.
Розклад Служб Божих
Українською мовою:
    Неділя 8.45 10.00 13.15 18.00
    Понеділок 18.30
    Вівторок 7.00 18.30
    Середа 7.00
    Четвер 7.00
    П’ятниця 7.00 18.30
    Субота 7.00

Латинською мовою:
    Четвер 18.30

W języku polskim:
    Niedziela 11.45
    Piątek 8.00

Misa en español:
    Domingos 11.00
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0 … 7%D0%B2%29

Post's attachments

Миколаївський Костел.jpg
Миколаївський Костел.jpg 84.25 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

2 (23-11-2015 21:19:07 отредактировано D_i_V_a)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Костел у Фастові - костел Воздвиження Святого Хреста
Розташування - Фастів
Архітектор - В.Домбровський, Ф.А.Троупянський
Будівництво - 1903-1911
Стиль: неоготика
Єпархія: Києво-Житомирська
Парафія: Воздвиження св. Хреста
Філіали: Попільня, Жовтнево, Тараща.

История строительства и восстановления костела
Первый римско-католический храм в Фастове появился в конце XVI века. Тогда, в 1593 году, Иосиф Верещинский, первый латинский епископ Киева, построил в Фастове замок и костел, а вскоре открыл типографию.

В XVII ст. в Фастове существовали также католические ордена: иезуиты и бернардинцы. Иезуиты занимались образованием - в городе ими была открыта гимназия, а также пасторской деятельностью в парафии. Бернардинцы вели проповедническую деятельность.

В «Словаре географическом Королевства Польского и иных земель славянских» (Варшава, 1880 г.) указаны следующие сведения о первых фастовских костелах. В 1723 году бискуп Самуэль Орга построил новый костел на месте старого. В 1768 году отряды гайдамак, возглавляемые Швачкой и Бондаренко, ограбили и сожгли его. Новый костел, построили только в 1793 году.

В начале 1902 года в канцелярию Киево-Печерского и Волынского генерал-губернатора поступило письмо от Киевского губернатора, в котором сообщалось: «…существующий ныне в городе Фастове костел -деревянный, очень ветхий и недостаточно вместительный… Костел расположен позади строений обывателей г. Фастова на расстоянии нескольких верст от Фастовской Воскресенской церкви и около 1 версты от Фастовской Покровской церкви… Ввиду недостаточной вместительности и ветхости существующего костела в постройке вместо него нового костела с увеличением размеров такового, в действительности встречается надобность».

Рассмотрев письмо и прилагающиеся к нему три проекта нового строения, генерал-губернатор ответил: «… со стороны главного начальника края не встречается препятствий к удовлетворению настоящего ходатайства просителей».
Какие проекты рассматривал генерал-губернатор, кто были их авторы - об этом документы умалчивают. Сохранился только утвержденный проект - архитектора В.Домбровского, по которому и начали в 1903 году строительство костела. Некоторые документы (проект, план) сохранились в фондах архива Киевской области.

В 1906-1908 гг. в строительстве костела принимал участие украинский архитектор Ф. А. Троупянский (1874-1949 гг.) - соавтор проекта и руководитель строительных работ.
В 1909 г. основные строительные работы были завершены, однако собранных общиной средств не хватало на украшение фасадов и интерьера храма. Ксендз костела С.Шептицкий почти два года был вынужден рассылать прошения и «ходатайства» губернским властям о денежной субсидии, которая дала бы возможность завершить строительство храма.
В августе 1911 года киевский губернатор снова пишет письмо губернатору области: «Бывший настоятель Фастовского, ныне настоятель Киевского св. Александра римско-католического прихода, ксендз Шептицкий, ввиду недостатка средств для окончания постройки нового костела в Фастове, обратился ко мне с ходатайством о разрешении устроить в здании того же костела будущего сентября религиозный концерт при участии Суржинского, Боронат, Барцевича и ксендза Павловича с тем, чтобы чистый доход от этого концерта был обращен на окончание постройки костела». В программу были включены произведения Баха, Генделя, Рейбера, Корелли, Шумана. Ответ пришел из Министерства внутренних дел: «… разрешить устроить 11 будущего сентября в Фастовском костеле религиозный концерт… с обращением дохода от означенного концерта на окончание постройки костела в Фастове…»
В том же году строительство костела было завершено, и он предстал во всей своей красе и величии.

Архитектура реликвии
Построен костел в романо-готических формах, характерных для архитектурных сооружений последней четверти XIX века. На фундаменте из бутового камня возведены стены из желтого кирпича. Конструкции крыши были изготовлены из сосны и покрыты зеленой и красной черепицей. Цоколь обложили плитами неполированного гранита. Оконные проемы украсили цветными витражами, а стены - барельефами из песчаного бетона. В интерьере храма сразу привлекают внимание галерея, хор, пол, выполненный узорчатой метлахской плиткой, стройные пилястры и колонны с пышными капителями.

+ открыть текст

Традиционная тринефная базилика с трансептом вытянута с запада на восток и имеет форму креста (базилика - прямоугольное строение, разделенное колоннами на ряд продольных галерей (нефов). В середине XIX века этот тип строений начали использовать под церкви. Трансепт - поперечная часть (или поперечный неф) базиликального сооружения.
Главный, западный, фасад привлекает наибольшее внимание. Его венчают две башни, между которыми расположен центральный вход в костел. Над входом - большое круглое окно («роза»), традиционный элемент готических храмов.
Венчает фасад фронтон.
Костел имеет существенную особенность. Западный фасад сооружения асимметричный. Асимметрия проявляется во всем, начиная с архитектурных объемов и заканчивая деталями: элементами декора, формами оконных проемов и т. д. Две его башни одинаковы в плане, внешне абсолютно различны. Южная почти вдвое выше северной, четырехугольная по всей высоте, со сквозными спаренными арками в верхней части. Северная башня на уровне первого яруса повторяет внешне контуры южной, но выше ее конструкция усложняется. Это уже практически две башни - стройная круглая и приземистая граненная.

Такой непривычный прием строения фасада - прежде всего, дань модерну, стилю, занимающему в то время одно из главных мест в европейской архитектуре. Влияние модерна было настолько сильным, что меняли внешний вид не только жилые дома и общественные здания, но и такие стабильные и традиционные сооружения, как культовые.
В художественной манере исполнения барельефов также выразительно ощущается влияние модерна. На главном фасаде размещена скульптура епископа и сюжетная композиция «Христос благословляет детей». В тимпане фронтона северной ветви трансепта - барельеф «Несение креста» и скульптура Богоматери с младенцем над боковым входом; в тимпане фронтона северной ветви трансепта - барельеф «Моление о чаше». По мнению Е. В. Тимановича, известного специалиста по истории и теории архитектуры, эти сюжетные композиции выполнены скульптором итальянского происхождения Элио Саля, который приехал в Киев в конце 90-х гг. XIX века по приглашению В. Городецкого, для того чтобы создать скульптуры для Музея древностей и искусств (сегодня - Государственный музей Украинского изобразительного искусства). Кроме того, им выполнены скульптурные украшения «дома с химерами» на Банковой 10, Николаевского костела, банка.
Фастовский костел с его подчеркнутой асимметрией в решении архитектурных форм и модернистским трактованием сюжетов барельефов -показательное сооружение, так как отражает процесс формирования в архитектуре Украины художественных принципов нового стиля - модерна. Не все архитекторы воспринимали его и внедряли в свои произведения, тем более - в культовых сооружениях, где должны быть выдержаны устоявшиеся нормы и каноны. Поэтому костел, созданный В. Домбровским и Ф. Троупянским - это результат оригинального мировосприятия зодчих, которые, объединив традиции и новаторство, сумели создать выдающееся произведение.

Разруха и упадок

Во времена СССР костел переоборудовали в складское помещение. Потянулись серые, пустые, однообразные годы разрухи. Храм тихо умирал.
В начале 80-х гг. XX века в костеле решили разместить краеведческий музей. Институт «Укрпроектре-ставрация» провел необходимые исследования, разработал проект реставрации здания. Но все осталось на бумаге.
В 1988 году Фастовский горисполком обратился в этот же институт с просьбой изменить проект: вместо музея костел решили переоборудовать под органно-концертный зал. К тому времени сооружение уже дошло до полного запустения: был полностью разрушен пол, выбиты двери, уничтожены оконные витражи и часть черепичного покрытия крыши, разрушены ступени и даже местами разобран цоколь из бутового камня. Фасады были покрыты многочисленными трещинами, элементы архитектурного декора казались безнадежно испорченными.

Возрождение традиций

В 1991 году костел передали законному владельцу - римско-католической громаде, которой попечительствует орден доминиканцев. Настоятелем парафин и приором монастыря стал отец Зигмунд Козар. По его инициативе в костеле начались реставрационные работы по проекту киевского архитектора Юрия Дмитриевича.
Реставрационные аботы выполнили польские фирмы «Будимекс», «Будополь» и «Энергополь». Последние годы над реставрацией храма работал Леонид Бентя, фастовский инженер, а также польская фирма «Тарбуд». 20 сентября 2003 года состоялась торжественная месса, посвященная 100-летию фастовского костела.

remontinfo.org.ua/32
________________________________________

Освящение. (рус)

18 сентября 2004г. после возвращения римско-католической общине и завершения в нем ремонта был торжественно освящен храм Воздвижения Святого Креста.

Торжественную Святую мессу возглавил секретарь Апостольской нунциатуры в Киеве о. Войцех Залуский, а проповедь во время службы прочитал киевский декан о. Юзеф Червонка. Участниками богослужения были также Генеральный викарий России и Украины Ордена отцов-доминиканцев (а именно они служат в фастовском приходе) о. Андрей Каменский (ОР), священники киевского деканата, представители местных властей.
Во время торжественной литургии состоялось освящение списка с иконы Иисуса Фастовского, которая была привезена из Рима в 1620 году, но уничтожена в тридцатые годы прошлого века. Список с иконы выполнен художницей из польского города Катовицы госпожой Александрой Залитач, а все расходы, связанные с восстановлением образа, взял на себя бизнесмен из этого же города господин Чеслав Зогала.

Первый римско-католический храм в Фастове, о котором сохранились документальные свидетельства, был возведен в 1593 году епископом Иосифом Верещинским (1592-1598 гг.). С 1620 года в Фастове работали иезуиты, с 1638 – бернардины. В смутные времена XVII века храм был разрушен. В 1791 году был построен новый деревянный храм Святого Креста. В то время фастовский приход насчитывал 1 580 верующих. В 1903 году, когда в Фастове насчитывалось 2 075 католиков, старый костел уже не мог вместить всех, кто приходил на литургию и тогдашний настоятель о. Станислав Шептицкий приступил к возведению нового здания храма. Закладка краеугольного камня в основание новой святыни прошла 8 мая 1903 года, а 18 сентября 1911 года новый храм был освящен.

В 1934 году советская власть закрыла храм, а многие его прихожане, среди них и настоятель о. Франтишек Андрусевич, были репрессированы. После окончания войны в здание храма было передано Православной Церкви.

В 1989 году после настойчивых требований католиков Фастова им возвратили святыню, а в июне следующего года о. Ян Крапан повторно освятил возвращенный храм. В 1991 году начался ремонт храма, опеку надкоторым приняли священники-доминиканцы. Первый настоятель храма отец-доминиканец Зигмунд Козар, который скончался 2 октября 2003 года, решением городского совета был посмертно удостоен звания Почетного Гражданина Фастова. Комплекс работ по восстановлению фастовского храма был выполнен благодаря помощи Апостольской Столицы, благотворительных фондов и частных лиц из Польши и других стран.

В связи с торжеством повторного освящения римско-католического храма Воздвижение Святого Креста в Фастове, Государственный Секретариат Ватикана направил на имя его настоятеля о. Яна Пионтковского телеграмму, в которой говорится, в частности, следующее:

«Его Святейшество Иоанн Павел II пребывает в духовном единении с пастырями и верными фастовской общины, которые собрались рядом со своим епископом на торжестве освящения возрожденной святыни. Святейший Отец желает, чтоб этот храм стал для верующих особенным местом встречи с Богом и возрастания в вере, надежде и любви. В знак духовной близости Его Святейшество жертвует фастовской общине литургическую чашу, которая будет передана через Апостольского нунция. Вместе с этим подарком Святейший Отец предает свое Апостольское благословение».

katolik.ru
________________________________________

Отец ЗИГМУНД ЯН КОЗАР ОР

Отец Зигмунд Ян Козар ОР родился в Майдане Скербешевском вблизи Замостя в Польше 8 февраля 1937 года в семье Бронислава и Брониславы Козар. Рукоположен в сан священника 2 июня 1964 года. 3 года исполнял обязанности лечащего капеллана и обучал детей основам веры в начальной школе Пруднинского доминиканского монастыря, где одновременно был заместителем настоятеля. Несколько лет жил во Вроцлаве, затем вернулся в Прудник.

Во время пастырских визит о.Зигмунд познакомился с переселенцами с восточных территорий. Это дало возможность в 70-х годах получить приглашение в Белоруссию. Отец Зшмунд несколько раз приезжал в Белоруссию, Литву, вел там тайно пастырскую деятельность, в Сковородах, Жирунах, поблизости Лиды, в Вильнюсе.

Отец Зигмунд проповедовал в Ленинграде; Москве, Ростове-на-Дону, Львове, Дрогобыче, Летичеве, привозя из Польши религиозную литературу, а также из Бельгии “Foyer Oriental”.

Помогали ему в этом сестры - доминиканки - миссионерки Иисуса и Марии. Одна из сестер с.Казимира Морка стала впоследствии первой настоятельницей женского Доминиканского монастыря в Фастове.

В июле 1990 года о.Зигмунд приехал с Летичева в Фастов, киевской обл. Сначала как делегат на освящение Храма и прилегающей территории, а уже 8 сентября прибыл в Фастов, чтобы тут начать свою работу. И уже 9 сентября 1990 года в разрушенном Храме о.Зигмунд отправлял первую службу Божию.

Поселился недалеко от храма у госпожи Юзефы Францевны Третяк, где уже жили два священника храма. Отец Зигмунд вместе с местными прихожанами вычистил мусор в подвалах храма и устроил там часовню.

Из многотысячного населения Фастова в к храм приходило только 10 пожилых женщин, но уже через 6 лет в обычную неделю на Службе Божией было около 250 верующих.

Храм находился в очень разрушенном состоянии, через уничтоженное черепичное покрытие дождь заливал храм. Несмотря на это о.Зигмунд смело принял на свои плечи титанический труд по восстановлению храма.

Люди, которые приходили к о.Зигмунду, никогда не слышали от него: "Нет времени". Даже во время болезни, когда он лежал в госпитале, думал о тех, кто просил его помощи в разных жизненных ситуациях и мерой своих возможностей старался их поддержать.
fastiv.com.ua/10597-dim-vozdvizh … ostel.html

Post's attachments

Костел у Хвастові.jpg
Костел у Хвастові.jpg 49.67 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

3

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Костел у Харкові - Собор Успіння Пресвятої Діви Марії
Розташування - Харків
Інженер - Болеслав Михайловський
Початок будівництва - 1887
Кінець будівництва - 1892
Архітектурний стиль - псевдоготика

(пол. Katedra Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny) — католицький собор в Харкові, названий в пам'ять про Успіння Діви Марії. Розташований за адресою: Харків, вул. Гоголя 4. Катедральний собор дієцезії Харкова-Запоріжжя.

Історія
Перша будівля собору (в ім'я Вервиці Пречистої Діви Марії; арх. Верещинський, 1831 р.) знаходилася дещо південніше, на розі з пров. Мар'яненка (б. Харчовим) і була зруйнована під час німецько-радянської війни.
Інтер'єр собору

Новий храм на честь Успіння Пресвятої Діви Марії побудований в 1887–1892 рр. за проектом Харківського міського інженера Б. Г. Михайловського. Собор є пам'яткою архітектури Харкова, охорон. №209. Будівля має базилікальну форму, високу готичну дзвіницю з круглим вікном-розеткою в другому ярусі, увінчану шпилем.

26 липня 1892 р. храм був освячений єпископом Франциском Симоном. Орган, виготовлений на Етгітонській фабриці в Баварії, встановлений в квітні 1901 р.

Були відкриті богадільня для нужденних, притулок для дітей-сиріт, парафіяльна школа, каплиця на цвинтарі. В 1906–1914 рр.. відбувається часта зміна священиків, активно ремонтується і облаштовується храм.

Прихід становили римокатолики різних національностей. Передплатні листки для запису пожертвувань на будівництво храму були віддруковані російською, польською, французькою та німецькою мовами. З міграцією населення в роки першої світової війни в приході особливо виділяється польська група. При храмі починає діяти громадські збори «Польський дім», де розміщувалися бюро з працевлаштування біженців, харківське відділення Товариства допомоги бідним сім'ям поляків, які брали участь у війні, і потерпілому від військових дій польському населенню, гімнастична секція у старому церковному будинку. З цього часу серед харків'ян закріплюється польська термінологія — «костел», «ксьондз». З 1915 р. у Харкові з'являється багато біженців-вірмен з території Отоманською імперії, в тому числі і вірмен-католиків, що вплинули на національний склад приходу.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0 … 6%D0%B2%29

Post's attachments

Собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg
Собор Успіння Пресвятої Діви Марії.jpg 76.01 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

4

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Костел у Дніпропетровську - Костел святого Йосипа
Розташування - Дніпропетровськ
Проектувальники - А. Бродницький і П. Меркулов.
Побудован - 1877
Архітектурний стиль - неоготика

Історія
У 1877 році на центральному проспекті Катеринослава з'явилася нова споруда, яка стала прикрасою міста – римо-католицький костьол. Зараз фахівці його називають унікальним для всього сходу України. Храм був розписаний фресками, частина яких збереглася до нашого часу, в тому числі і написи на стінах, зроблені польською мовою. Над проектом храму працювали А. Бродницький і П. Меркулов. Побудований у неоготичному стилі, із застосуванням елементів романського стилю, а в інтер'єрі – двох потужних стрільчастих арок. Освячення костьолу в ім’я святого Йосипа відбулося у 1878 році. На початку ХХ ст. кількість римо-католиків була такою, що костьол не міг вмістити всіх парафіян. Це вимагало розширення храму, що і було зроблено. У 1905 р. відбулося урочисте освячення храму, яке провів тираспольський єпископ-ординарій Йосип Алоїз Кесслер.
Римо-католицька парафія св. Йосипа в радянські часи
30 липня 1948 р. обласна рада передала будівлю костьолу міськвиконкому, мотивуючи це рішення тим, що культова споруда не отримує належного ремонту. Спочатку будівлю костьолу було переданопід бібліотеку, а 12 лютого 1949 р. – міському комітету фізкультури для його подальшого переобладнання в спортивну залу. У 1984 р. будівлю, в якій колись відбувалися Служби Божі, був орган і промовлялись молитви, передали Зональному управлінню спортивних лотерей, а у 1990-х роках тут було розміщено Українське товариство спортивних лотерей «Ніка» та інформаційний центр «Україна».
В часи незалежності України
Римо-католицька парафія Дніпропетровська була зареєстрована у березні 1992 р. З перших днів реєстрації громади було підняте питання про повернення храму, парафія вела листування з цього приводу з владними структурами Дніпропетровська, але у 1998 р. обласна рада продала костьол приватній фірмі. Це було зроблено незаконно, всупереч Указу Президента України 1997 р. «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна» та розпорядженню «Про повернення релігійним організаціям культового майна». Будівля храму перепродавалася неодноразово приватним фірмам. Останнім власником його була каліфорнійська компанія «Dugsbery, Inc». Римо-Католицький храм був предметом багаторічних судових розглядів, переговорів на різних рівнях, справою його повернення опікувався Папа Іван Павло ІІ в 2001 р. під час свого візиту в Україну.
Влітку 2007 р. фірма намагаючись перебудувати храм для використання за іншим призначенням, частково зруйнувала його дах і склепіння, після чого дощі нищили стіни будівлі. Цей акт зустрів активний протест римо-католиків, які разом зі священиками вирішили боронити костьол. Майже місяць (липень 2007 р.) біля храму відбувались цілодобові молебни, в яких брали участь віряни не тільки Дніпропетровська, а і інших міст України. Навіть після припинення цілодобових акцій на центральному проспекті міста, Богослужіння проводились перед храмом щосереди і щонеділі, а з 25 січня 2009 р. всі Меси проводились на вулиці біля будівлі костьолу. Католики також висловлювали свої вимоги біля міськради та облради, пікетували офіс корпорації «Dugsbery, Inc». Доленосна для дніпропетровських католиків подія відбулася у серпні 2009 р. – рішенням суду власником багатостраждальної культової споруди визнана парафія св. Йосипа. Рішення суду на користь римо-католицької парафії дозволило розпочати у 2011 р. відбудову храму. За особливого покровителя цього процесу, поряд зі св. Йосипом, було обрано св. о. Піо.
Зараз продовжуються ремонтні роботи всередині храму, але незважаючи на це, тут щодня відбуваються Богослужіння.

Post's attachments

Костел у Дніпропетровську.jpg
Костел у Дніпропетровську.jpg 93.1 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

5

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

D_i_V_a
В начале 1902 года в канцелярию Киево-Печерского и Волынского генерал-губернатора поступило письмо от Киевского губернатора,
Було таке генерал-губернаторство?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

6

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:

D_i_V_a
В начале 1902 года в канцелярию Киево-Печерского и Волынского генерал-губернатора поступило письмо от Киевского губернатора,
Було таке генерал-губернаторство?

Такі пісатєлі...
Моєю метою було знайти щось не з вікі, бо там описана більше проблєматіка сучасна, але загалом інтернет забитий сьогоденням. Може знайдеться хтось, кому історія церкви цікава, та викладе ще щось цікавеньке.
Обидві католицькі церкви за радянського часу зазнали ще більшого утиску ніж православні - сьогодні панує таке відчуття, що католиків зовсім на цих теренах і не було... хибна думка... у цій темі тому буде багато доказів...

Поделиться

7

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Там, мабуть, повинно бути не "генерал-губернатора", а якийсь єпархіальний сан.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

8 (26-11-2015 13:45:36 отредактировано D_i_V_a)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:

Там, мабуть, повинно бути не "генерал-губернатора", а якийсь єпархіальний сан.

то можливо була канцелярія Київськ. Подільск. та Волинськ. генерал-губернатора

Поделиться

9

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Тоді до чого тут "Киево-Печерский"?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

10

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:

Тоді до чого тут "Киево-Печерский"?

Про це треба питаться тих що знають про структуру римо-католицької церкви... та мабуть не тільки ХІХ ст...
З того небагатого, що вже про р-к ц читала, одного разу вразило що щось там було таке що називалось "Києво-Печерська"... може діоцеза, може ще щось, але то було не про ХІХ ст, а про пару століть раніше... тоді я подумала, що мабуть у той час Лавра була католицькою... але прошу вибачення, передивилась вже декілька збережених статей, та нічого не знайшла - може я щось недопоняла? smile

Поделиться

11

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

http://ukrainaincognita.com/sites/default/files/u587/13_0.jpg
У селі Зеленівка Бахмацького району Чернігівської області зберігся дерев'яний німецький костел 18 століття - єдиний на всій Лівобережній Україні! Він збудований у 1771 році в німецькому поселенні Грос-Вердер.  Маленьке село Зеленівка лежіть на південний схід від Бахмачу, посеред історичної місцевості Біловезькі степи. Біловезькими вони названі на честь давньоруського містечка Біла Вежа, яке розташовувалось колись у цих степах. Згідно літописних свідоцтв, Біла Вежа була заснована ще князем київським Святославом Ігоревичем Хоробрим у 10 столітті. У 956 році він захопив  хазарську столицю Саркел ( Біла Вежа) на Дону. Легенда говорить, що полонених хазарів Святослав поселив у верхів'ях річки Остер і заснував тут фортецю.  Хазари-поселенці , на згадку про Батьківщину, назвали цю фортецю Біла Вежа...  Городище літописного міста-фортеці знаходиться в 7 км від Зеленівки, біля села Біловежі Другі.

     4 грудня 1762 року Катерина II опублікувала Маніфест, згідно якого у Російську Імперію запрошувались переселенці з Європи. Їм гарантувались - звільнення від податків, свобода віросповідання, звільнення від військової служби та наділ землі у вічне користування. З Європи потягнулись шукачі кращої долі.... У 1766 році фельдмаршал Петро Рум'янцев-Задунайський  надав переселенцям з Німеччини землі біля Бахмача - Біловезькі степи. Вже в  березні 1767 року до Біловезьких степів прибули 583 переселенця (173 родини), переважно з Пруссії. Були засновані поселення Грос-Вердер та Кляйн-Вердер.... У своїх дослідженнях я спирався, переважно, на роботу виконану нащадками цих переселенців - дослідниками Я. та В. Райт, яким дивом вдалось врятуватись від сталінських катів. Згідно їх даних, костьол Божої Матері  Ружанецької збудовано у 1771 році, тобто, в перші роки існування Великого Вердера. Зустрічається  інша  дата - 1796 рік, але вона мало імовірна... 

       У книзі А. М. Лазаревського "Описание Старой Малороссии" 1892 р. є розділ "Беловежская степь и немецкие на ней колонии". Читаем: " К с. Хвастовцам принадлежала обширная степь, ограниченная почти мсчезнувшими ніне речками - Зарукавною ( повидимому, приток Ромна) и Уткою (приток Остра). Степь эта называлась Беловежскою по древнерусскому городку Белой Веже, остатки которого находятся будто-бы у теперешней колонии Городка".  Подальший текст підтверджує датування костела 1771 роком, а не 1796-м..  Опис поселення Грос-Вердер від 1781 року: " Вердер ( Большой) водою пользуеться из колодцев, здесь церковь католицкая и пастор католицкий. Колонистских дворов 38 и в них хат 38, бездворных хат 3".

      Архітектура костелу дуже цікава - це однонефна зальна базиліка, довжиною близько 18 м. Головний вхід, орієнтований на захід, був прикрашений восьмигранною баштою з куполом та декоративною главкою над ним.  Із заходу башта спиралась на дві  масивні  цегляні  колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше була  розташована світлова двозаломна баня з хрестом.  Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів 17-18 століть. Взагалі, архітектура костелу поєднує німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.  Костел будувала артіль місцевих будівничих під керівництвом німців-замовників.  Храм багато разів ремонтували  - у 1827, 1857, 1868, 1883-85 та 1904 роках.  А  у 1914 році вирішили замінити новим просторішим костелом. Цьому  завадила Перша Світова Війна.  За костелом розташовувалось католицьке кладовище, яке зараз повністю зруйноване.

        Станом на 1897 рік, у Великому та Малому Вердерах мешкало 1165 осіб, переважно німецької національності. Після Жовтневої революції, ці  німецькі колонії пережили низку  трагічних подій.  У 1929-32 рр. розгорнулись Колективізація та Розкуркулення. У 1937 році було розстріляно 20 чоловік, в тому числі директор школи  Р. М. Міллер. У серпні 1943 року відступаючі німецько-фашистські війська почали примусову евакуацію старих німецьких поселень. Біля 60 % населення Великого та Малого Вердерів були вивезені у Західну Польщу.  Інші сховались у полях та уникнули евакуації.  Участь і тих і інших була гіркою. Німці, що не відступили з гітлерівською армією, були вислані  у Сибір . Сім'ї примусово розділили - чоловіків  заслали у Челябінську область, жінок, стариків та дітей - у Кіровську область. Мешканців Вердерів, примусово  вивезених у Польщу, радянські війська знайшли в районі річки Варта. Більшість повернули на Батьківщину і, також,  заслали у Сибір... На щастя, частина колишніх мешканців Вердерів все ж залишилась в живих. Доля розкидала їх по Євразії - кого у Німеччину, кого у Сибір.  Вже в 1990-х роках у Зеленівку почали відвідувати пани і пані похилого віку... Ті, що покинули українську Батьківщину ще дітьми...

      У  1945 році радянська влада об'єднала Грос-Вердер і Кляйн-Вердер у одне село з новою нейтральною назвою - Зеленівка.  А у залишені німецькими господарями будинки були організовано заселені вихідцями з Росії. При чому, з кожної сім'ї нових переселенців вимагали 1500 рублів за право вселитися у будинок...  Від старих німецьких поселень вцілів тільки дерев'яний костьол  1771 року.  У 1930 році його закрили комуністи, у 1931 р. зняли хрести і дзвони та переобладнали будівлю під зерносховище.  В 1934 році знесли купола, прибудували з півдня приміщення котельної .  У будівлі розмістили клуб та кінотеатр.  Саме у якості сільського клуба давній костел дожив до наших днів.
       Короткий архітектурний опис будівлі  у його нинішньому стані.  Костьол Божої Матері Ружанецької -  це  однонефна зальна базиліка, довжиною близько 18 м. та завширшки 9 м. Збудований у 1771 році у симбіозі німецького та українського бароко. Цоколь - цегляний.  Стіни - дерев'яні, з фактурною вертикальною шалівкою.  Перекритий двоскатним дахом по дерев'яних кроквах. Незважаючи на довгі роки поневірянь, костьол зберіг багато старовинних елементів зовнішнього декору.   Будівля має накладну вертикальну шалівку, характерну для храмів 18 століття. Шалівка завершується аркадкою. Стіни вінчає багатозаломний карниз складного малюнка. У цьому карнизі присутні елементи класичного декору, такі, як стилізовані модульйони та  невеличкі прямокутні виступи - гути.  Головний, західний  фасад підкреслений прямокутним портиком з двома масивними цегляними колонами.  Східна, вівтарна частина позначена гранчатою абсидою. Над портиком та абсидою,під дахом збереглись залишки стін башти та купола. Північний та південий фасади мають по декілька асиметрично розташованих вікон та двері бічних входів. Вікна в апсиді розміщені дуже оригінально - по осі бічних заломів між гранями апсиди. Вікна прикрашені різьбленими лиштвами "єпархіального" стиля, характерного для архітектури кінця 19-поч. 20 ст. Вірогідно, нові лиштви були встановлені під час одного з останніх  ремонтів.  До південного фасаду  у 1934 р.  прибудоване цегляне технічне приміщення. Дерев'яний костьол Божої Матері Ружанецької - єдина подібна споруда не тільки у Чернігівський області, але  і у всій Лівобережній Україні. Становить значну архітектурні та історичну цінність.  Унікальна пам'ятка потребує взяття на обік, реставрації та охорони.

      У 1971 році біля костьолу споруджено пам'ятник на братський могилі трьох танкістів, які  загинули у вересні 1943 року, при звільненні села від німців. Ця могила є пам'яткою історії місцевого значення №194. Два кургани біля села 2-1 тисячоліть до н.є також є пам'ятками археології місцевого значення. І тільки рідкісний  німецький  костел  Божої Матері Ружанецької, збудований у 18 столітті, офіційно - не пам'ятка... Я спробую виправити це непорозуміння і розроблю облікову документацію, з метою присвоєння пам' ятці охоронного статусу.

      Крім того,  враховуючи нинішню малу чисельність населення Зеленівки  ( 280 чол.), існування клубу в стінах унікальної будівлі - під великим питанням.  Православну церкву в костелі розміщувати не хочуть, кажучи: "бо то не наше". Тому, костел бажано перенести у державний чи приватний музей народної архітектури,  реставрувати та відновити чудові барокові вежі....
Текст і фото - архітектор Іван Биков ( матеріали майбутьої книги) ukrainaincognita.com/ru/chernigi … -kostel-bo
http://ukrainaincognita.com/sites/default/files/u587/%201942.jpg
http://ukrainaincognita.com/sites/default/files/u587/15.jpg

Спасибо сказали: Ярематойсамий, Алёна, DmitroR-24

Поделиться

12

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

ZORRO пишет:

...Крім того,  враховуючи нинішню малу чисельність населення Зеленівки  ( 280 чол.), існування клубу в стінах унікальної будівлі - під великим питанням.  Православну церкву в костелі розміщувати не хочуть, кажучи: "бо то не наше". Тому, костел бажано перенести у державний чи приватний музей народної архітектури,  реставрувати та відновити чудові барокові вежі....
Текст і фото - архітектор Іван Биков ( матеріали майбутьої книги) ukrainaincognita.com/ru/chernigi … -kostel-bo

Дуже дякую за розповідь.
Із свого досвіду скажу, що без державної допомоги, або меценатської тут дійсно не обійтись. Дякувать Богу, що зберегли хочаб це.
Можу дать пораду - робіть по аналогії з нашим проектом zolotoustivska-zerkva-pivni.com/ … index.html - створіть спочатку сайт, наповнюйте інформацією, та шукайте однодумців. Та головне - ходіть та обивайте пороги. Наш досвід показує, що це працює. Спочатку туго, а потім все легше та легше. Може получиться навіть не переносити церкву до музею (під відкритим небом), а залишить її на історичному місці спочатку як церкву-музей, а з часом може й інколи із службами. Може сама римо-католицька церква також зможе щось підказать та порадить... хто зна...?
До появи постійного священика, у нашій церкві були тільки недільні служби з приїжджаючим священиком... роками...
Для Вас навіть служба 1 раз на рік - це вже буде щось...

Поделиться

13

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Цікаво, що прусаки, а католики.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

14

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:

Цікаво, що прусаки, а католики.

Нічого дивного. Після Мартіна Лютера (1517) у тих краях панувало правило CUIUS REGIO - EIUS RELIGIO (куюс регіо - еюс релігіо) хто править - того й релігія.
Місцева знать попереходила до нової течії, а з ними повинні були змінювати віру й їх піддані. Ніякого дуже жорстокого примусу не було, хто не хотів міг залишаться католиком. Але... це цікаве але яке було і в Речі Посполитій, а потім і в Росйській імперії - утиски по відношенню представників других релігій...
Мабуть то були сильно пручасті Пруські католики smile...посиділи півтора століття, та втекли...

Поделиться

15

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

D_i_V_a пишет:


Мабуть то були сильно пручасті Пруські католики smile...посиділи півтора століття, та втекли...

Я теж так подумав. Можливо, то було щось не німецьке, кашуби, жмудини або поляки, або справжні щойно понімечені прусаки. У таких спільнот був виражений релігійний спротив.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

16

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:

... Можливо, то було щось не німецьке, кашуби, жмудини або поляки, або справжні щойно понімечені прусаки. У таких спільнот був виражений релігійний спротив.

З того часу, як у приватній розмові, один німець сказав мені, що пруси - це славяни yikes ... я потроху відслідковую це питання...
Як і з нами українцями та нашою руською історією, доказів дуже мало - зховано - але то тут то там, навіть для мене не фахівця щось вискакує.
Ось з німецької вікіпедії https://de.wikipedia.org/wiki/Pru%C3%9Fen

Eigenname der Prußen
In altprußischen Texten wurde das Adjektiv prūsiskan Akk.Sg. f. „prußisch“ überliefert, woraus der Volksname *Prūsas „der Pruße“, *Prūsai „Prußen“ (lit. Prūsai, mit Stoßton auf dem langen /u/) erschlossen werden kann.[1] Der Name leitet sich vermutlich von einem Gewässernamen ab und kann dann zu lit. praūsti ‚(das Gesicht) waschen‘ gestellt werden; hierzu vergleicht sich noch apruß. prusnas Gen.Sg.f. ‚Gesicht‘.[2] Eine alternative Etymologie stellt den Namen zu litauisch prusti ‚anwachsen‘, also etwa „Volksmenge“.[3]

Der Eigenname erscheint erstmals im 9. Jahrhundert beim anonymen Geographus Bavarus als Bruzi. Der arabische Geograph al-Idrisi nennt um 956 die Burūs (بروس). Im Mittelniederdeutschen lautete der Name Prûsse und im Mittelhochdeutschen Priuzen, woraus der deutsche Name Preußen wurde. Geläufige latinisierte Formen waren Pruzi, Prutheni oder Borussi; der latinisierte Landesname lautet gewöhnlich Prussia oder Borussia.

Die in der Literatur manchmal noch heute verwendete Form Pruzzen stammt aus einer Zeit, als der Buchstabe /z/ intervokalisch oft zur Bezeichnung des stimmlosen scharfen /ß/ benutzt wurde. Daher wird die Aussprache mit der Schreibweise Prußen korrekter wiedergegeben.

Перше синім коліром виділені так звані народні назви. Друга синя групка - це латинська, третя - італійська. Червоним пишеться, що вперше цей народ під назвою Бруц(с)і згадується в 9-му ст. Останній абзац каже що у минулому буква Z вимовлялась як С.
У 10-му ст. як Борусь з'являється у арабського географа Аль-Лдрізі.

Головним є то Русь, що сидить у середені слів.

Може то є генетичним у русів пручаться? smile

Поделиться

17 (18-12-2015 20:55:07 отредактировано Дробний)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Кірха в ім’я святого Антуана(Антонія) Падуанського село Новоселівка Миколаївського района Миклолаївської області.  Побудований храм у 1893 році.За спогадами місцевих жителів архітектор який керував будівництвом  храму наказав викопати яму під фундамент заповнити її негашеним вапном та від кожного двору приносити щонеділі десяток яєць та всі кістки які назбираються за тиждень та кидати це все до ями. Потім на цьому розчині звели церкву і досі він тримає каміння так  що їх не можна розділити. Каміння ламається але розчин тримається. Побудований костел із пиляного вапняку.  Як уже було сказано вище церкву освятили у 1893 році . Спочатку храм належав до приходу Карлсруе(Степове) ,а з 1915 року до приходу Шенфельд(Кринички).
Церква діяла безперервно до 1929 року коли була закрита за рішенням ВУЦВКу. І почала використовуватися як склад місцевим колгоспом імені Е. Тельмана. Через пил від зерна та дію атмосферних явищ в церкві майже повністю стерлися розписи. Залишки їх можна бачити лише в кількох місцях,і лише у верхній частині церкви.
 Зараз храм знаходиться в стані руйнації . Майже знищена покрівля, замуровані вікна та вхід яким користувалися при проведенні служб, натепер входом служать ворота які мабуть видовбали та встановили ще в ті далекі 30 роки.
Храм занесений до переліку архітектурних пам’яток Миколаївського району. Автор внесення  костелу до списку  О.І. Тищенко.

Post's attachments

95970_original.jpg
95970_original.jpg 77.94 Кб, 2 скачиваний с 2015-12-18 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Спасибо сказали: Т.В., Алёна3

Поделиться

18

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Костьол святого Миколая
Розташування:  Дніпродзержинськ
Архітектор:   Маріан Хорманский
Початок будівництва: ?
Кінець будівництва: 1897
Стиль: неоготика
Конфесійна належність:    Римо-Католицька Церква

Костел святого Миколая — один з небагатьох уцілілих римо-католицьких храмів у східних областях України. Побудований у 1895-97 роках. Прихожанами тоді були поляки-працівники заводу. Місто в той час називалося Кам'янське. Проектувати костел директор заводу Ігнаціо Ясюкович запросив Маріана Хорманского.
Будівництво велося на кошти робітників і службовців Дніпровського заводу за участю Металургійного Товариства.
Кількість парафіян: до 1917 р. — 7 тис. чоловік, 1923 р. — 427, 1924 р. — 518 (поляки, росіяни, білоруси, прибалти, чехи). У 1928 році кількість парафіян Каменського костелу впало до 118 чоловік. Костел був відібраний у католиків, а майно вивезено рано вранці 12 грудня 1929.
У радянські часи в костелі розміщувалися військкомат і автомийка.
У 1990 році в Дніпродзержинській міськраді створена ініціативна група з порятунку костелу. У 1991 році відновлені богослужіння. У 1992–1999 році настоятелем костелу був ксьондз Мартін Янкевич. Костел відреставрований до 100-річчя в 1997 році році за сприяння Дніпродзержинського міськвиконкому та Дніпровського металургійного комбінату. З 1999 року настоятель костелу — чернець-капуцин Блажей Суска.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0 … C%D0%BA%29

Post's attachments

Дніпродзержинський Костел.jpg
Дніпродзержинський Костел.jpg 56.34 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

19 (17-01-2016 15:01:37 отредактировано D_i_V_a)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Трохи не до теми, але у впродовження дискусії...

D_i_V_a пишет:
Ярематойсамий пишет:

Тоді до чого тут "Киево-Печерский"?

Про це треба питаться тих що знають про структуру римо-католицької церкви... та мабуть не тільки ХІХ ст...
З того небагатого, що вже про р-к ц читала, одного разу вразило що щось там було таке що називалось "Києво-Печерська"... може діоцеза, може ще щось, але то було не про ХІХ ст, а про пару століть раніше... тоді я подумала, що мабуть у той час Лавра була католицькою... але прошу вибачення, передивилась вже декілька збережених статей, та нічого не знайшла - може я щось недопоняла? smile

Мабуть я мала рацію говорячи, що були часи, коли йшлося про належність/підпорядкованість (можливо часткову) Лаври (києво-печерського монастиря) до риму. Ось що стосовно цієї теми нещодавно потрапило у вічі -

РГИА-823/1/599, стор.118(221) - 9 января 1632 - Випись из гродских книг воеводства киевскаго записанной в оныя выписи из гродских книг воеводства новогрудскаго, от 5 октября 1605 года (?), с листом короля Сигизмунда ІІІ, от 20 февраля 1605 года, о присоединении к владениям киевской униатской митрополии имений киево-печерского монастыря вместе с передачею митрополиту киевопечерской архимандрии. - Р. - 2Л(6Л)
rgia.su/imageViewer/img?url=nouL … 2Qio/Czw==

Поделиться

20

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Дробний пишет:

Кірха в ім’я святого Антуана(Антонія) Падуанського ............... Автор внесення  костелу до списку  О.І. Тищенко.

Так то кирха чи костел? Лютеранська (менонітська) чи католицька церква?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

21

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:
Дробний пишет:

Кірха в ім’я святого Антуана(Антонія) Падуанського ............... Автор внесення  костелу до списку  О.І. Тищенко.

Так то кирха чи костел? Лютеранська (менонітська) чи католицька церква?

То католицька кірха.)

Поделиться

22

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Дробний пишет:

То католицька кірха.)

О! А я думав, що лютеранський костел. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Дробний1

Поделиться

23 (19-01-2016 18:39:56 отредактировано Дробний)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Ярематойсамий пишет:

То католицька кірха.)

О! А я думав, що лютеранський костел. smile

То друга за рахунком кірха нині не існуючого приходу Шенфельд. Кірха в самому Шенфельді (нині Кринички Миколаївського району Миколаївської області) зруйнована в кінці 1950-х,від неї зосталися лиш залишки фундаменту. Також до приходу відносилися два молитовних будинки в Штейнберзі(Кір`яківка Миколаївського району Миколаївської області)та Петрівка. До наших днів вони не достояли. smile

Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

24

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Всем привет! Нет ли у кого либо фото (рисунков, проектных чертежей) первоначального вида данной церкви. Находится на территории села Марьяновка Бильмацкого (бывш. Куйбышевский) района Запорожской области. Церковь римо-католическая. Построена по некоторым данным примерно 1875 году, по другим на рубеже ХІХ-го - ХХ-х веков.
http://forum.vgd.ru/file.php?fid=277860&key=8612290

Поделиться

25

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

Покинуті муровані костели і каплиці Львівщини

Каминские, Домбровские, Перинские (Пержинские), Калетинские, Токарские, Духновские, Шмигержевские (Шмигеровские), Круликовские, Березницкие, Войновские
с.Юзефовка, Соколовка, Гребенки, Пологи, Янковка (Лопатынщина), Лосятын, Белая Церковь, Роток, Марьяновка
Киевская губ. Васильковский уезд
Спасибо сказали: kuks701

Поделиться

26 (05-02-2018 17:54:51 отредактировано Walentyna)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

м. Біла Церква
Доля парафії св. Іоанна Хрестителя
(деканальний контекст-нарис до 1900 р.)

rcatholics-bc.net/2015/12/10/dekanatbc-1900/

"1850 р.
Київсько-Васильківському деканату підпорядковувалися костьоли у Києві (два), Макарові, Ржищеві, Бишові, Білій Церкві, Мотовилівці, Василькові, Рокитному та Фастові."

у Василькові костела не було, був у містечку Василів (с.Василів Білоцерківський р-н)

Похилевич 1864г.: 
«Римских католиков в городе Василькове  только 36 обоего пола и притом неоседлых. 
Однако единоверцы их, помещики Васильковского уезда предполагают построить для них каменный костел, на что уже испрошено надлежащее разрешение. 
В прежнее время в Василькове никогда не было   латинского храма и в настоящее время потребность в нем сомнительна.»

Каминские, Домбровские, Перинские (Пержинские), Калетинские, Токарские, Духновские, Шмигержевские (Шмигеровские), Круликовские, Березницкие, Войновские
с.Юзефовка, Соколовка, Гребенки, Пологи, Янковка (Лопатынщина), Лосятын, Белая Церковь, Роток, Марьяновка
Киевская губ. Васильковский уезд

Поделиться

27

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

здравствуйте . в поисках метрической книги Волочиска  Каменец-подольского за 1887 года   рождения. не нашла в православии, бабушка была полячкой, вероятнее -мне нужна католические метрические книги( дата, год рождения, именна все данные есть, кроме документов). помогите пожалуйста.

Поделиться

28

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

lianada234

это этот город? Волочиськ, м-ко 
Старокостянтинівського пов. Волинської губ.
cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_ … lo_003.xml

Каминские, Домбровские, Перинские (Пержинские), Калетинские, Токарские, Духновские, Шмигержевские (Шмигеровские), Круликовские, Березницкие, Войновские
с.Юзефовка, Соколовка, Гребенки, Пологи, Янковка (Лопатынщина), Лосятын, Белая Церковь, Роток, Марьяновка
Киевская губ. Васильковский уезд

Поделиться

29 (07-02-2018 13:58:23 отредактировано Siberian)

Re: Римо-католицькі церкви (збережені та відновлені)

С сайта мормонов
Пленка
# 007470078



С кадра 286
Ф. 527 оп.1 д. 165
МК 1885

Томская римско-католическая церковь


Если не по теме, подскажите куда перепостить

Поделиться