1

Тема: Бойко

Ще 1980 року звенигородський журналіст Василь Трохименко захопився вивченням місцевого прізвища Бойко. Його носіїв у районі (а це Черкащина) налічувалося найбільше – 520; на другому місці були Поліщуки – 470. За переконливим доведенням історика Володимира Грабовецького, бойки з Покуття оселилися на Правобережній України в середині ХVII століття. Після селянських заворушень у Княжині, Крехівцях, Турці, Підгайчиках і Ключеві повстанці приєдналися до лав Богдана Хмельницького, й 1648 року "збурена чернь" на чолі з ватажком Семеном Височаном рушила на Поддніпров'я, де селяни воювали в загонах полковника Івана Богуна. Згодом частина їх пішла на Волощину, а решта осіла на Лисянщині... Десь 1665 року, коли шляхта польського гетьмана Чернецького хотіла заволодіти тамтешнім замком, її вщент розбило військо того ж таки бойківського ватажка Височана за підтримки мешканців навколишніх сіл. Отож Шевченків рід Бойків (з боку матері) здавна зачепився в Моринцях, біля Кирилівки. Тож немає жодних підстав пов'язувати цю гілку безпосередньо з опришками Довбуша, як це робить письменник Степан Пушик.
www.viche.info/journal/152/

Спасибо сказали: Оленка1

Поделиться

2

Re: Бойко

Доброго времени суток! Подскажите пожалуйста! Хотелось бы узнать о своих родстевенниках больше информации,чем имеется в данный момент! Моя прабабушка Бойко(Холод) Фиона Исаковна 1903 года рождения! есть ли какие нибудь записи про ее родителей ? откуда она? кто по национальности были родители? Знаю только ,что в 20 .06. 1919 года она вышла замуж за моего прадеда Бойко Андрея Александровича 1901 года рождения! Знаю что дед мой родился в селе Перерослое Плужняского района хмельницкой области Каменец-Подольсого района УССР! подскажите куда можно обратиться ??? в какой архив?

Поделиться

3 (02-11-2016 18:32:00 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Бойко

Аби ще той журналіст Трохименко знав, коли тих карпатських бойків бойками стали називати, а поліщуків поліщуками. І хоч би задумався трохи, чому на Подніпров'ї так багато Бойків, і нема Гуцулів та Лемків.

БОЙКО, БОЙЧЕНКО, БОЙЧУК
Это самая "вездесущая" украинская фамилия. Встречается она от Пряшевщины (у русинов Словакии) до российского Приморья (у потомков украинских поселенцев Зелёного Клина). В Краснодарском крае её носят около 7000 человек. Это седьмая по числу носителей украинская фамилия на Кубани (после Коваленко, Шевченко, Бондаренко, Кравченко, Ткаченко и Савченко). В начале списка она стоит в полном одиночестве среди -енко-вых фамилий. Она породила "Бойченко" и "Бойчук", но они сильно уступают своей родительнице. На одном из сайтов встретил такое:"Бойко, завоевавшие мир". Ну, да, эта "космополитичная" украинская фамилия притёрлась и среди повальных -енко, и там, где этих самых -енко мало - в Европе, Канаде и др. странах Нового Света. Чаще всего её этимологизируют донельзя упрощённо - "Бойки - это украинские горцы в Закарпатье". Ну, во-первых, не в Закарпатье, а в Прикарпатье - разумеется, если смотреть с нашей стороны. "Чистая" Бойковщина - это Турковский и Сколевский районы Львовской обл. и Долинский р-н Ивано-Франковской обл. Представителей этой этнографической группы прозвали так якобы за частое и нехарактерное для соседей словосочетания "бо й є"(да, именно так). В подтверждение этому приводят западных соседей бойков - лемков, которых по аналогии назвали так за свойственное только им "лем" в значении "лишь, только". Пусть было именно так. Но сразу же на поверхность всплывает несколько нестыковок. Первая и самая важная, и, уверен, неопровержимая - не могло наименование прикарпатской этногруппы так сильно повлиять на антропонимикон всей Украины, что фамилия Бойко распространена практически во всех регионах. Второе. Обычно этнонимические фамилии характерны для соседей: Волошин - это изначально украинская фамилия, а не молдавская и румынская, Унгуряну - румынско-молдавская, а не венгерская, Хорват(Горват) - венгерская (очень распространённая, если не первая), словацкая и украинско-закарпатская, но не хорватская и т.п. Но если учесть, что делопроизводство на Бойковщине во времена Габсбургов (Австрии и Австро-Венгрии) было в руках поляков, то допустить присвоение таких фамилий, как Бойко и Русин очень даже можно. Если не знали, что записать тому или иному "хлопу" и от него не могли добиться " як він ся називає"(а чаще всего прозвище у него было, но он его по какой-то причине скрывал), вот тогда появлялись нейтральные, но правдивые "Бойко" и "Русин". Но тут опять заковыка. Почему у бойковских соседей гуцулов и лемков довольно редки фамилии Лемко, Гуцул, Гуцуляк и т.п.? Этнонимичность фамилии Бойко подверг сомнению и выдающийся украинский антропонимист П.П. Чучка. В своём словаре закарпатских фамилий он более склонен трактовать её как дериватив имён, начинающихся на Бо-, как канонических церковных, так и нецерковных. Есть болгарское имя Бойко, как и в нашей фамилии, с ударением на первый слог. Оно считается производным от имени Боян. Но вряд ли болгарское влияние на Украину в 17-18 веках было столь велико, чтобы появилась фамилия с большим числом носителей. Хотя со счетов "болгарский (южнославянский) след" не стоит сбрасывать. Подведём черту под вышесказанным. Первое.Фамилия Бойко в Галичине могла появиться как этнонимическая - по названию этногруппы карпатских горцев, но сильно преувеличивать, тем более выдавать за единственную, эту версию не следует. Второе. Прозвище могло родиться как отимённое образование, и параллели с болгарским антропонимиконом логичны.Третье. Прозвище не является ни отымённым, ни этнонимическим. Четвёртое. Все эти этимологии, скорее всего, верны, и по происхождению прозвище-фамилия разнится. Теперь о востоке Украины, о Запорожской Сечи и не только. В реестре Сечи 1756 года, источнике достоверном и очень полезном в изучении украинского антропонимикона, 16 козаков имеют прозвище-фамилию Бойко. То есть, Бойко присутствовал почти в каждом втором курене (всего их было 38). для запорожцев нехарактерны отымённые прозвища, хотя встречаются. Но при этом они встречаются тут же и как имена (Супрун, например). Большинство имён записано в той форме, как они употреблялись, а не церковные ( Лесько, а не Александр или Алексий). Бойко, как и Таран, встречается только как прозвище. Поскольку эти прозвища записаны, внесены в реестр, то их можно трактовать и как фамилии. Ясно, что фамилия Бойко обязана своим появлением и таким широким распространением не только запорожцам. Она появлялась(сначала как прозвище) примерно в каждом третьем населённом пункте. То есть, до начала 19 века это было, скорее всего, нарицательное слово для обозначения... Кого? А вот сейчас наступил самый смешной момент - ведь апеллятив "бойко" можно произвести как от глаголов "бити(ся)", так и "боятися". Правда, в украинском языке "боятися" не есть полным соответствием русскому "бояться". Это и "бояться, страшиться", и "опасаться, остерегаться". Так кто такой "бойко" - "задирака, пробивной, смелый, решительный" или наоборот "нерешительный, трусливый"? И тут нас выручают реестры. Поскольку новые прозвища в обязательном порядке давались всем вновь прибывшим в Сечь, то и все 16 Бойко получили их именно здесь. Если б оно носило отрицательный, унижающий смысл, вряд ли б они прижились, тем более в таком числе. Кому бы хотелось носить прозвище "Трус" или "Бояка"? Кстати, "бояка" как производное от "боятися" сохранилось в речи кубанцев до наших дней. Факт наличия значительного количества козаков в Сечи с прозвищем "Бойко" говорит о том, что оно означало боевитого, решительного, смелого, и, если хотите, задираковатого человека. Вряд ли что-то иное оно могло означать за пределами Сечи. Видимо, не обошлось без влияния отымённых производных, о которых говорит пан проф. П. Чучка из Ужгорода, и которые наверняка имели место и на востоке. Постепенно прозвище Бойко утрачивало семантику отымённого производного таких церковного имени, как Борис, и нецерковных Богдан, Боян и др. и "делало крен" в сторону производного от "бити(ся)". БОЙЧЕНКО является достоверным "парубоцким" производным от Бойко, но примечательно, что даже в "енковой" зоне она встречается в 6 раз реже, чем Бойко. Это говорит о том, что фамилия в народном восприятии была настолько "самодостаточной", "отшлифованной", что её носители не давались переписать себя "под общую гребёнку" на Бойченко. БОЙЧУК - фамилия западных "уковых" областей (кроме Львовской и Закарпатской), хотя могла появиться и на востоке. Не обязательно, чтоб каждый Бойчук был сыном или внуком человека по фамилии или прозвищу Бойко. Он мог быть просто сыном горца-бойка и сам, разумеется, бойком.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, boda73, Оленка, kseniya784

Поделиться

4 (23-01-2015 01:00:26 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Бойко

Це позабирав свої пости з різних сайтів
.............................................

БОЙКО - "брендове" українське прізвище. Дійсно, цікаве прізвище. Зверніть увагу на такі моменти::
1) Це найпоширеніше прізвище на -ко, але наголос у ньому падає не на -ко, як майже у всіх решті - Гурко, Жмурко, Радько, Путько...Через це у білоруській передачі буде "Бойка". Відразу змішується з нашим і білоруським "Бойка". Щоправда, відмінюватися вони мають по-різному, але це вже тонкощі білор. мови.
2) Дві з кількох етимологій зовсім протилежні -від "боятись" та від "битися".
3) Повністю збігається з етнонімом  "бойко".
4) Дуже незначно перейшло у Бойченко та Бойчук.
5)Одне нагадувння про це прізвище викликає гарячі дискусії.... Мабуть, таки від "битися"!
............................................
По Бойкам у словнику п. П. Чучки написано таке: прізвище на історичному Закарпатті реєструють з 1672 р. У 17 ст. фіксується на Лемківщині, Бойківщині та у віддаленіших регіонах України, а також у Польщі, Хорватії тощо.
Від слов. здрібнілого імені Бойко, співвідносного з іменами Боян, Боя, Бойо, Богдан, Богослав, Борислав.
Болгаристи вбачають побажання батьків: "Хай бояться його хвороби і вороги!"
У словацьких говорах bojko - боягуз.
Автор русько-мадярського словника Ласло (Василь) Чопей пише що етнонім бойко - "горянин" - походить від надмірного вживання частки і сполучника "бо".
Чучка вважає, що прізвище відіменне. У Карпатах ім'я Бойко фіксується з 16 ст., у Сербії - з 14 ст., тоді як етнонім бойко - явище новіше.
Похідні прізвища: Бойкул, Бойка, Бойканич, Бойкас, Бойкенич, Бойценюк, Бойчак, Бойченюк, Бойчич, Бойчук.
(стор. 78).

Микола Дуйчак, "Антропонімія Пряшівщини" (Пряшів, 2003): Бойкас, Бойко, Бойчік. Бойко є в селах Кожухівці, Крайне Чорне, Ладомирова (останнє відоме своїм православним монастирем, з нього родом був митрополит Россійської закородонної православної церкви Лавр Шкурла). Усього 4 сім'ї
...............................................
У меня на руках только реестр Сечи 1756 г. По памяти - там где-то 18 Бойко (всего козаков более 12000). На Кубани они с первых дней, как и Тараны. Бойкив лиман на Азовском море, Бойкив куток в 6 км от меня, Бойки с первых дней в моей станице. Бойко из соседней станицы (а мать наша) - мой одноклассник, царство ему небесное! И куча Бойкив со всех сторон в армии. Так вот, был у меня сослуживец из Турки (Бойкивщина) Игорь. Отгадайте, какая у него была фамилия? Правильно. И стояли мы с ним всю ночь в наряде и обсуждали "бойковскую проблему". Парень интеллегентный, начитанный, русский язык очень хорошо знал . Украинский - от и до. Коренной житель тех мест, который помнил прадедов и прабаб. Так он сказал примерно следующее. Бойко - очень давняя их фамилия и вряд ли она имеет отношение к "бойкам". Что они бойки им втолкмачили где-то в начале 20-го века учёные, учителя, писатели и т.п. До 1930-х годов они сами себя бойками практически не называли, а "русини", "підгіряни" и всё. Но толкли, пока стали-таки они помалу называть себя бойками, таи то больше "для випендрьожу", как сказал Игорь. Видимо, тогда и начали появляться коломыйки типа " Ой віддала мене мамка за бойка, за бойка..." А теперь обратите внимание на закарпатские Воловецкий и Мижгирский районы. Ведь там живёт то же, с точки зрения этнографов. население, что и в Прикарапатье - Туркивском, Сколивском и Долинском Львов. и ИФ областей. Но им "великі пани з міста" не рассказли, что они "бойки", так как основное рассказывание шло в 1920-40 гг. Чехи со словаками и мадяри рассказывали другое. Своя интеллигенция стояла на распутье на русофильство и украинофильство. Какие там бойки с лемками! Кстати, и лемкам на Пряшевщине никто не рассказал, что они лемки. Так что я уверен, что и в карпатском регионе фамилии Бойко, Бойчук в большинстве случаев старше выдуманного довольно поздно этнонима "бойки". И, что самое интересное, они распространены примерно равно по всей Украине, и Бойкивщина не есть исключением. А носителей "гуцульских" фамилий в десятки раз меньше, хотя этот этноним намного старше. Кельтских боев притягивают сюда за уши. Всё же я верю в то, что именно русинско-украинская интеллигенция выдумал это слово от "бо й е".
Там, на Бойкивщине, хлопцы проводят слёты бойков и Бойков всего мира - ну, й нормально. Раз и они теперь тоже бойки. А если у кого есть документы об упоминании бойков раньше 1831 г. ("версия Левицкого") - скажите

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Оленка, Алёна, kbg_dnepr, kseniya784

Поделиться

5

Re: Бойко

Ярематойсамий пишет:

Аби ще той журналіст Трохименко знав, коли тих карпатських бойків бойками стали називати, а поліщуків поліщуками. І хоч би задумався трохи, чому на Подніпров'ї так багато Бойків, і нема Гуцулів та Лемків.

чому немає? не раз зустрічав на Корсунщині прізвища-Гуцал/Гуцаленко, Гуцуленко.

Поделиться

6

Re: Бойко

Гуцал, Гуцало, Гуцаленко - від "гуцати", "гоцати". Гуцуленко - то скоріше піздня підгонка під гуцулів...Такого поста зараз псові відправив - йой-йо-ой! Піду аж закурю.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

7

Re: Бойко

zasvetis71 пишет:

Доброго времени суток! Подскажите пожалуйста! Хотелось бы узнать о своих родстевенниках больше информации,чем имеется в данный момент! Моя прабабушка Бойко(Холод) Фиона Исаковна 1903 года рождения! есть ли какие нибудь записи про ее родителей ? откуда она? кто по национальности были родители? Знаю только ,что в 20 .06. 1919 года она вышла замуж за моего прадеда Бойко Андрея Александровича 1901 года рождения! Знаю что дед мой родился в селе Перерослое Плужняского района хмельницкой области Каменец-Подольсого района УССР! подскажите куда можно обратиться ??? в какой архив?

Панове, дискусія дуже цукава, дякую!

Але якось ми у травні конкретне питання продивилися. Може, хтось щось порадить?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

8

Re: Бойко

Я в архивных делах не силён, но сейчас Перерослое находится в составе Белогорского р-на Хмельницкой обл.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

9

Re: Бойко

Значит, если zasvetis71 еще сюда заглядывает, то с запросом надо обращаться в Государственный архив Хмельницкой обл.

Советы по поиску можно посмотреть здесь http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=715

По моему опыту, первым делом необходимо проверить фамилию на сайте "Мемориала" lists.memo.ru/index4.htm (жертвы политических репрессий советского периода) и на ОБД "Мемориал" obd-memorial.ru/html/default.htm (потери в ВОВ) - это своего рода переписи населения советского периода. В нашей стране трудно найти семью, которая не была бы затронута репрессиями и войной, поэтому, даже если Вы там не найдете прямых родственников, география фамилий может рассказать много интересного.
Если в Вашей семье были участники войны, то на сайте podvignaroda.ru можно найти информацию о наградах.
Колоссальное количество информации собрано на крупнейшем русскоязычном генеалогическом сайте ВГД. Вот что
Мне очень помогает дерево. Как только я начинаю заниматься какой-то фамилией, я составляю дерево, вводя всю известную мне информацию, а потом раздаю эти деревья родне с просьбой об исправлениях и дополнениях. Я пользуюсь программой Древо Жизни (5 или 6 лет назад я купила ее гривен за 100 здесь www.genery.com/ru). Бесплатно древопостроитель можно скачать здесь www.myheritage.com/family-tree-builder?lang=RU.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: ГіП, litar Л2

Поделиться

10

Re: Бойко

1784 рік. Інвентар Ключа Білоославського - село Білі Ослави (тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області):
1. Василь Гриня Бойка + господиня, 2 сини, 1 дочка
2. Демян Бойко +господиня, 1 син, 1 дочка

Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Менів (Менюк), Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut

І-Р37/ Н

Поделиться

11 (19-03-2015 18:30:11 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Бойко

Бойко з Запоріжжя:

Вікі:

Бойко Анатолій Васильович (*14 березня[1] 1960, Запоріжжя;— †27 грудня 2010, Запоріжжя) — історик. Дослідник історичних джерел та історії Південної України XVIII — початку XX ст.

Анатолій Васильович Бойко народився в Запоріжжі 14 березня 1960 р. в сім’ї робітників, родинне коріння яких – в селах Запорозького краю.

+ открыть текст

У 1981 р. після демобілізації А.В. Бойко вступив на історичний факультет Дніпропетровського державного університету, де у той час відбувалося справжнє піднесення історичної науки. Традиційно зорієнтований на фахову підготовку спеціалістів прикладного фізико-математичного напрямку, університет одним із перших в Україні створив кафедру історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, яку очолив М.П. Ковальський. Блискуча плеяда науковців виросла і здійснила свої напрацювання на історичному факультеті. У 80-х рр. тут сформувався визнаний напрямок джерелознавчих досліджень історії України, під керівництвом професора М.П. Ковальського студенти почали виїжджати на архівні та археологічні практики, залучатися до опрацювання історичних джерел. Створилися сприятливі умови для розширення проблемних і краєзнавчих досліджень, постала нова кафедра історії України з її молодим творчим науковим колективом.

Закінчивши у 1986 р. з відзнакою навчання на історичному факультеті, у тому ж році Анатолій Васильович вступив до аспірантури Дніпропетровського держуніверситету і успішно її завершив через три роки. У 1989 р. на посаді асистента він почав працювати на історичному факультеті Запорізького державного педагогічного вузу, згодом – університету. У 1991 р. блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему «Торгівля Південної України (1775 − 1825 років)». Він поєднував викладацьку роботу з науковим пошуком, і невдовзі став справжнім авторитетом, створивши осередок дослідження історії Південної України XVIII − XIX ст. Як згадував сам Анатолій Васильович певні уподобання у виборі тем для наукових студій і нахил до регіональних досліджень склалися у нього ще у студентський період навчання, проте серйозна наукова робота торкалася вже дослідження джерельної бази історії Південної України.

На початку 1992 р. в Запорізькому держуніверситеті була створена кафедра краєзнавства та історії народів Росії, через два роки до навчальних планів були внесені етнографічні студії, тож А.В. Бойко, як співробітник цієї кафедри разом із колегами і студентами теж поринув у процес організації студентських етнографічних експедицій і практик.

У 1997 році під егідою ентузіастів-істориків об’єдналися викладачі,архівісти, краєзнавці, лінгвісти, етнографи та просто шанувальники історії краю у Запорізьке наукове товариство ім. Я.П. Новицького. Одним із натхненників і втілювачів ідеї об’єднання був А.В. Бойко. Наукове товариство поставило за мету дослідження і популяризацію наукових знань не тільки з історії, але й культури краю, відновлення пам’яті відомих його дослідників, зокрема, творчої спадщини Якова Павловича Новицького − «славетного сина Запорізької землі», який на думку Анатолія Васильовича, започаткував такий напрямок дослідження як усні свідчення сучасників, зробивши їх самостійним і самодостатнім джерелом історичних знань.

Анатолій Васильович очолив правління Запорізького наукового товариства ім. Я.П. Новицького, науковий потенціал якого був досить швидко підтверджений системною роботою по проведенню кількох наукових конференцій, пошуком і оприлюдненням документальних матеріалів з історії південного краю. Разом з однодумцями А.В. Бойко наполегливо працював над формуванням нового погляду на наукову і творчу спадщину Я.П. Новицького. У 1998 р. на чолі з А.В. Бойком розпочалася археографічна діяльність з видання і упорядкування описів Степової України кінця XVIII – початку ХІХ ст., вчений розробив цілу програму публікації джерел з історії територіально- адміністративного устрою регіону, етапів залюднення та церковного життя, митної та торгівельної справи. За його безпосередньої участі були реалізовані великі археографічні проекти: «Джерела з історії Південної України», «Старожитності Південної України», які стали винятковими явищами в сучасній українській історіографії. До евристичної роботи Анатолій Васильович залучив своїх аспірантів, першими з яких стали І. Лиман, В. Мільчев, Ю. Головко, Н. Сурєва, В. Козирєв.

А.В. Бойко віддав належне своїм попередникам в історичній науці, зреалізувавши два масштабних проекти, присвячені Д.І. Яворницькому і Я.П. Новицькому. Републікація праць, фахові коментарі до них, коректне ставлення до авторських текстів, напрацьована методика і підходи до виконання подібної, досить копіткої роботи – це теж заслуга очолюваного А.В. Бойком колективу. Поява багатотомних видань наукової спадщини цих істориків сформувала новий погляд на їх місце в українській історіографії.

У 2000 році А.В. Бойко очолив кафедру краєзнавства ЗДУ, яка згодом перетворилася на кафедру історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. За своїм покликанням він завжди залишався не описувачем історії, а фахівцем, який прагне вибудувати історичну конструкцію на підставі аргументованої доказової бази. Докторська дисертація на тему «Джерела з соціально-економічної історії Південної України останньої чверті XVIII ст.» зі спеціальності історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни, успішно захищена у 2001 р., засвідчила високий професійний рівень історика.

У 1999 р. було створене Запорізьке відділення Інституту української археографії, яке очолив А.В. Бойко. У цієї структури з’явилася можливість поєднати евристичну та едиційну роботу, розробити нові напрямки досліджень, започаткувати чисельні серіальні видання, монографічні дослідження. Окрім серій наукових видань Наукового товариства ім. Я.П. Новицького – «Запорізька спадщина» та «Старожитності Степової України», окремими виданнями друкувалися збірники джерел з різноманітної проблематики. А.В. Бойко був упорядником і відповідальним редактором більшості з них. Загалом під керівництвом А.В. Бойка були підготовлені і захищені більше десятка кандидатських та три докторських дисертації, він автор понад 150-ти наукових праць, редактор багатьох популярних видань.

Джерело: Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки, 2011, вип. 8

mistaua.com/%D0%9B%D0%B8%D1%87%D … etcity=499

Також www.i-lyman.name/DoslHist1/Pers/ … ovych.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

12

Re: Бойко

Херсонский уезд

хутора Бойкова дворянин Феодор Григорьев Бойко и жена его Анна Аликсеева
дети: Михаил (1874),

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования.

https://www.youtube.com/watch?v=i33RIe4TEpE https://www.youtube.com/watch?v=srru9cQ7Eqk

Поделиться

13

Re: Бойко

початок 18 століття, Гетьманщина:

О иновѣрнои εднои пεрсонѣ мεжду мужεмъ и жεною:
то εст наприклад кгды бываεт часом мужъ ляхъ а жεна блгочстивая;
або жεна нεблгочстивая а муж блгочстивыии, а хочай и обоε блгочстивыε да нε εдныхъ людεй: сырѣчъ муж будεт москал або литвинъ або бойко або цыган, или тεж зъ жыда пεрέхрыст, іли зас жона таковых людεи, а ωн правдивыи руснакъ козакъ украи́нεцъ поро́ды малороссийской

+ открыть текст

litopys.org.ua/klyment/kly04.htm
147. Ω иновЂрнои εдно́и пε(р)со́нЂ мε(ж)ду му́жε(мъ) и жεно́ю: то ε(ст) [напри́кла(д)] 1 кгды бываε(т) часо(м) мужъ ляхъ а жεна̀ бл̃гоч(с)ти́ваA; або жεна нεбл̃гоч(с)ти́ваA а му(ж) бл̃гоч(с)ти́вы(и), а хоча(и) и обо́ε бл̃гоч(с)ти́выε да нε ε(д)ныхъ людε(и): сы́рЂчъ му(ж) будε(т) моска(л) а́бо литви́нъ або̀ бо(и)ко або цы́га(н), і́ли тε(ж) з(ъ) жы́да пεрέхры(ст), ілѝ за(с) жона̀ таковы(х) людε(и), а ω(н) правдивы(и) руснакъ козакъ украи́нεцъ поро́ды малоро(с)си(и)ско(и)


Нε ма(ш) лу́чшεго жи(т)ла̀ в малжε(н)ст†на свЂ́тЂ:

якъ εдиновЂрную жону̀ собЂ мЂти.

Бо ґды̀ εди́но будεтъ нεεдиновЂрно:

то бываε(т) другому болшε(и) и нεвЂрно.

Жε εдно̀ εдному вЂмъ можε(т) доса(ж)да́ти:

и вшεлякую распру о то́мъ справова́ти.

Zовущы гεрεтыко́мъ а нε правосла́внымъ:

або тεжъ нεчεстивы(м) и о́бε(л) sлославны(мъ).


А та(к) нε жи́εтъ та́мо любовь совε(р)шεнна:

а́лε совε(р)шεнно зостанεтъ развращε(н)на. /95/

I понεва́жъ то́ε та́къ на свЂтЂ вεдε(т)сA:

да(р)мо з нε εдновЂ(р)нымъ і́ноε бεрε(т)сA.

Тоε (ж) ε(ст) ґды̀ нε εдны(х) и людε(и) поро́ды:

нε мЂютъ и такіи мε(ж) собою зго́ды.

Жε то власнε поросÀ з(ъ) вовко(м) пробуваεтъ:

а жа́лости и ско(р)бы щодε(н) прибавля́εтъ.

Zачи́мъ то̀ подобаεтъ людε(м) хр(с)тіянски(мъ):

нε мЂт(ъ) при́чты к(ъ) дш̃а(м) инородны(м) и пога(н)ски(мъ).

Алε братисA з(ъ) такимъ я(к) само̀ ко(т)ро́ε:

да нε будε(т) мεж(ъ) ни́ми житіε лихо́ε.

А хто добры(и) куси(в)сA інородноε взя́т(ъ):

нεха(и) бг̃ъ рачи(т) жи(т)ло доброε дарова́т(ъ).

Жεбы ап(ст)лскіε з(ъ)полнили(с) словεса̀:

прε(з) нεізрεчεнныε бз̃скіε чудεса̀.

Сп̃сέт(ъ)сA му(ж) нεвЂрε(н) о жεнЂ̀ вЂрнЂ:

и жεна̀ нεвЂрнаA о мужЂ вЂрнЂ.

Спасибо сказали: ГіП, nfs79, Мариненко3

Поделиться

14

Re: Бойко

БОЙКИ, ів, мн. (одн. бойко, а, чол.; бойки́ня, і, жін.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (Іван Франко, IV, 1950, 526).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 212.

Труш cool Харченко cool Матюшко coolКикоть coolДовгаль coolПлечистий,Галаган,Кобижча,Коршок,Гусак - с.Патюти /с.Будище /с.Берков /с.Киселівка/с.Ведмедівка/с.Держанівка/с.Адамовка/с.Блудше Чернігівська обл. 
Сидорець(I-P37) cool ,Запорожець - Ніжин/Вертіївка Чернігівська обл.
Дубік,Щерба(?) - с. Кислицьке Томашпільский р-н Вінницька обл.

Поделиться

15

Re: Бойко

Один з відомих сучасних носіїв:

Володи́мир Семе́нович Бо́йко (20 вересня 1938, Маріуполь — 10 червня 2015, Маріуполь) — український підприємець і політик. Голова правління — генеральний директор ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Народний депутат України чотирьох скликань (2002–2014). Герой України (2003). Почесний президент футбольного клубу «Іллічівець» (Маріуполь).

Регулярно входив до списків найзаможніших людей України.

(Вікі)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

16

Re: Бойко

nfs79 пишет:

БОЙКИ, ів, мн. (одн. бойко, а, чол.; бойки́ня, і, жін.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (Іван Франко, IV, 1950, 526).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 212.

Справа в тому, що сучасний дослідник бойків і Бойківщини сам бойко Ігор Бойко (куди вже бойкіше! smile ) каже, що самі бойки себе так до кінця 19 ст. не називали, а термін до поч. 19 ст. був невідомий у документах і літературі. Що "бойко" походить від частого вживання "бо й є", здається, звичайна натяжка шкурки на кисіль. Чи не називали бойками когось іншого або всіх карпатських руснаків разом з закарпатцями та гуцулами з лемками? Гуцули - теж пізня при тому волоська назва. Така невелика етногрупа як бойки у сучасному розумінні (від Яремчого до Сяну) навряд би дала таку велику міграцію на Подніпров'я та Подолію, стільки козаків на Січ та "наслідити" в антропоніміконі. Те, що подав п. АррS: сырѣчъ муж будεт москал або литвинъ або бойко або цыган, или тεж зъ жыда пεрέхрыст, гідне уваги. Цікаво, кого автор називає "бо(и)ко"?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

17

Re: Бойко

Ярематойсамий пишет:
nfs79 пишет:

БОЙКИ, ів, мн. (одн. бойко, а, чол.; бойки́ня, і, жін.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (Іван Франко, IV, 1950, 526).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 212.

Справа в тому, що сучасний дослідник бойків і Бойківщини сам бойко Ігор Бойко (куди вже бойкіше! smile ) каже, що самі бойки себе так до кінця 19 ст. не називали, а термін до поч. 19 ст. був невідомий у документах і літературі. Що "бойко" походить від частого вживання "бо й є", здається, звичайна натяжка шкурки на кисіль. Чи не називали бойками когось іншого або всіх карпатських руснаків разом з закарпатцями та гуцулами з лемками? Гуцули - теж пізня при тому волоська назва. Така невелика етногрупа як бойки у сучасному розумінні (від Яремчого до Сяну) навряд би дала таку велику міграцію на Подніпров'я та Подолію, стільки козаків на Січ та "наслідити" в антропоніміконі. Те, що подав п. АррS: сырѣчъ муж будεт москал або литвинъ або бойко або цыган, или тεж зъ жыда пεрέхрыст, гідне уваги. Цікаво, кого автор називає "бо(и)ко"?

А яким це чином Яремче (долина Прута) віднесено до Бойківщини?!!

Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Менів (Менюк), Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut

І-Р37/ Н

Поделиться

18

Re: Бойко

Balymba пишет:

А яким це чином Яремче (долина Прута) віднесено до Бойківщини?!!

(На сторону) Проштрапився - украв Яремче у гуцулів! Коли тиснув на відправку, почутив, що брехонув і що п. Балимба мене схопить на гарячому. Але ж хто думав, що так оперативно! smile Ні, я хотів сказати - трохи відступивши на захід від Яремчого. Не глянув на карту. Що там - Лімниця?  Доречі, мені загальна назва на карпатців "бойки" подобається, а "гуцули" - ні в світі, бо то "бандити, злодії, грабіжники, розбишаки...опришки" по-румунському.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Balymba1

Поделиться

19

Re: Бойко

Ярематойсамий пишет:
Balymba пишет:

А яким це чином Яремче (долина Прута) віднесено до Бойківщини?!!

(На сторону) Проштрапився - украв Яремче у гуцулів! Коли тиснув на відправку, почутив, що брехонув і що п. Балимба мене схопить на гарячому. Але ж хто думав, що так оперативно! smile Ні, я хотів сказати - трохи відступивши на захід від Яремчого. Не глянув на карту. Що там - Лімниця?  Доречі, мені загальна назва на карпатців "бойки" подобається, а "гуцули" - ні в світі, бо то "бандити, злодії, грабіжники, розбишаки...опришки" по-румунському.

Між Прутом і Лімницею є ще Бистриця. Бистрицький басейн є перехідним між "гуцулами" і "бойками".
Щодо гуцулів - бандитів, грабіжників, розбишак, опришків.... тут в принципі можна і погодитися. Лише не на рахунок "злодіїв" - злодійство ще кілька десятиліть назад каралося самосудом і смертю. А от до розбишак, на відміну від злодіїв, відносились лояльно, навіть більше - заохочувалися напади і тому подібне на .... СИЛЬНІШИХ. В той час як власне бандитизмом вважалася наруга над слабшим.

Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Менів (Менюк), Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut

І-Р37/ Н
Спасибо сказали: Ярематойсамий, ГіП2

Поделиться

20 (31-08-2015 15:22:40 отредактировано AppS)

Re: Бойко

Доречі, мені загальна назва на карпатців "бойки" подобається, а "гуцули" - ні в світі, бо то "бандити, злодії, грабіжники, розбишаки...опришки" по-румунському.

не все так просто

“Бойко сидить на лаві. Смиренний, тихий бойко. Чомусь гуцули взагалі не люблять бойків і навіть вважають за лайку, коли обізвати гуцула бойком.
Франчуків підходить і штовхає у бік.
-Ано, пріч, ти бойку! Я ту сєду.
Бойко поводить по всій корчмі очима, але корчма не помічає того. Коли б що сталося – ніхто за бойком не стане. Сама гуцулія п’є.
І бойко покірно встає, пересідає на другу лаву.
-Ну, я вже й пішов. Шо з того, шо я бойко? Як бойко, то вже не людина?”

(Хоткевич "У корчмі")

Поделиться

21

Re: Бойко

smile Значить, таки гуцули - вони й є...гуцули! Нацгвардію з цих тирольців формувати. Але то тамтешнє відчуття нюансів, а дедалі на рівнину, для нас, невтаємничених, то щось близьке. Чув, як у нас гуцулами всіх не те що карпатців, а й галичан називали...Мабуть, такі часи настали, що треба бути гуцулом, а не бойком.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Balymba1

Поделиться

22

Re: Бойко

Бойко Василь. - Народився 1747 року. Військовий товариш Лубенського полку в абшиті (1787— 1790). Мешкав у Глинському повіті (1788), де мав підданих. Дружина Марія була донькою козака. Проте його рід внесли до другої частини родовідної книги дворянства Чернігівського намісництва.

Бойко Йосип Федорович. Служив значковим товаришем Полтавського полку (1760-1771). Доводився родичем Степанові Кутицькому. Дружину звали Єфросинією.

Бойко Михайло. - Роменський сотенний осавул (1780).

Бойко Федір
. - Народився 1751 року. Брат Василя Бойка. Військовий товариш Лубенського полку в абшиті (1787-1790). Внесений до другої частини родовідної книги дворянства Чернігівського намісництва. Мешкав у Роменському повіті, де мав підданих. Одружений був з донькою козака Ганною Сердюк.

Бойко Федір Пантелеймонович. - Народився 1696 року. На службі у ВЗ з 14 квітня 1718 року. Козак. З 1728 р. значковий товариш (указ дістав 2 серпня 1745 р.). У 1754 р. в поході командував сотнею виборних козаків. В абшит вийшов 1767 р. полковим хорунжим. Мешкав у Полтаві, де у нього був двір та шинок. Мав також шинок у селі Гуджоли й хутір під Полтавою. Одружений з Ганною Матвіївною (Остроградською ?). Помер перед 1771 роком.

Бойко Яків. Сотник Роменської сотні (1782).

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

23 (23-03-2016 15:21:46 отредактировано litar Л)

Re: Бойко

БОЙКО Купріян Євтропійович,
1895, с. Павлівка Букського р-ну Київської обл (старий поділ), укр, осв. сер. Проживав у  Запоріжжі (2 селище). Нормувальник відділу головного механіка коксохім з-ду ком-ту "Запоріжсталь". Звинувачення: член к-р шпіонсько-діверсіоної націоналістичної організації ПОВ (54-1а, 54-9, 54-11). На день арешту мав дружину і 4 дітей. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 30.09.38 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 31.10.38 р. Реабілітований у 1957 р.  1т
     БОЙКО Павло Пилипович,
1901, с. Білоцерківці Пирятинського р-ну Полтавської об¬л, укр. Проживав у Запоріжжі (8 селище). Госпдесятник мартенівського цеху к-ту "Запоріжсталь". Заарештован 16. 07.38 р. Звинувачення: учасник к-р шпіонсько-діверсіоної націоналістичної організації ПОВ (54-1а, 54-9, 54-11). На день арешту мав дружину і 3 дочки. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 30.09.38 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 31.10.38 р. Реабілітований у 1957 р.
                            Р - 5747, оп. 3, спр. 514-518.   1т
БОЙКО
Василь Семенович, 1906, с. Альшин (Вишневе) 6т
Василь Харитонович, 1909, с. Юрківка 3т
Григорій Захарович, 1897, с. Сисикулак (Мала Токмачка) 1т
Григорій Митрофанович, 1910, с. Копані 6т
Дем'ян Панасович, 1909 , с. Велика Білозерка, м. Нижній Тагіл 3т
Денис Гордійович, 1886, с. Олександрівка 3т
Діомид Васильович,* 1888, Смоленська губ, смт Чернігівка 2т
Захар Григорович, 1899, с. Варварівка, с. Стульневе 4т
Іван Панасович, 1900, смт Чернігівка, с. Ротфронт (Владівка) 6т
Кирило Іванович, 1896, с. Велика Знамянка 1т
Кирило Якович, 1897,  Дніпропетровська, Запоріжжя  3т
Ларіон Якович, 1872, с. Борисівка 5т
Лука Миколайович, 1901, с. Велика Білозерка 5т
Максим Никодимович, 1892, с. Воскресенка (Чапаєвка), с. Балочки  1т
Микола Харитонович, 1877, с. Велика Білозерка 5т
Митрофан Никифорович, 1893, с. Борисівка 5т
Михайло Антонович, 1866,  с. Воскресенка 5т
Михайло Іванович, 1900, м. Одеса,  м. Кам'янка-Дніпровська 5т
Михайло Іванович, 1913, с. Копані 6т
Олександр Степанович, 1886, Кіровоградська
Олександра Антонівна, 1901, м. Новоросійськ, м. Запоріжжя 3т
Олексій Єгорович, 1909, с. Чапаєвка 2т
Олексій Никифорович, 1898,  с. Борисівка 5т
Панас Платонович,* 1886, Дніпропетровська, м. Запоріжжя 2т
Петро Онисимович, 1918,  Самарська губ, с. Новоселівка 3т
Пилип Карпович, 1906, Вінницька, с. Більманка 2т
Платон Микитович,  1899, с. Орлянське 2т
Полікарп Іванович, 1894, с. Велика Знамянка 1т
Самійло Якимович, 1909, с. Велика Білозерка 4т
Семен Дмитрович, 1858, с. Комишуватка 5т
Сидір Федорович, 1886, с. Орлянське 6т
Степан Микитович, 1902, с. Орлянське 2т
Тимофій Іванович, 1891, с. Велика Знамянка 1т
Тимофій Ілліч, 1892, Житомирська, с. Вибоєве 2т
Федір Софронович,* 1904, с. Орлянське 4т
Юхим Касянович, 1893, Кіровоградська, Запоріжжя 4т
БОЙКО-ГЕСС Анна Едуардівна, 1912, м. Ногайськ (Приморськ) 4т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Поделиться

24

Re: Бойко

БОЙКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, 1912 р.н.,
с.Хмельове, українець, освіта початкова, проживав у м.Златопіль (нині у складі м.Новомиргорода), приватний фотограф. У 1936 році арештовувався за спекуляцію. Вдруге заарештований 25.05.1938 Златопільським РВ НКВС (“вів контрреволюційну агітацію, вихваляв ворогів народу, висловлював поразницькі настрої”). Засуджений 5.10.1938 особливою нарадою при НКВС СРСР до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах м.Солікамська. Реабілітований
18.07.1989    Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12018)

БОЙКО ДАНИЛО ГНАТОВИЧ, 1912 р.н.,
с.Павлівка (приєднане до с.Мар’янівка), українець, освіта середня технічна, кандидат у члени ВКП(б), проживав у м.Магнітогорськ (Росія), військовослужбовець, технік-будівельник. У 1937 році був засуджений до 2 років неволі. Вдруге заарештований 1.10.1943 контррозвідкою “Смерш” 80 морської стрілецької бригади (зрада Батьківщини, антирадянська агітація). Засуджений 19.10.1943 військовим трибуналом 32-ої армії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 2.07.1990 трибуналом Ленінградського військового округу. (П - 11980)

БОЙКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ, 1915 р.н.,
с.Хмельове, українець, освіта початкова, проживав у м.Златопіль (нині у складі м.Новомиргорода), маляр артілі “Фургон”. У 1933 році за спекуляцію був засуджений до 5 років заслання у північний край, 1937-го з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 25.05.1938    Златопільським РВ НКВС (контрреволюційна агітація: “вихваляв ворогів народу, висловлював капітулянтські думки щодо перспектив СРСР у майбутній війні”). Засуджений 5.10.1938 особливою нарадою при НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах м.Солікамська Молотовської (нині Пермської) області. Особливою нарадою при НКВС СРСР 18.07.1942 за високі виробничі показники та відмінну поведінку в побуті умовно-достроково з-під варти звільнений. Реабілітований 18.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12018)

Гербеев, Радько (Радченко), Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006

Поделиться

25

Re: Бойко

БОЙКО Євтихій Сергійович, 1888 р.н.,
с. Івангород Христинівського району Черкаської
області, проживав у с. Будилка, українець, освіта
початкова, бригадир городньої бригади радгоспу.
Арешт 27.09.1937. Особливою трійкою при
управлінні  НКВС по Харківській області
19.10.1937 за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР ув’язнений
на 10 років у ВТТ. Реабілітований 10.05.1989
прокуратурою Сумської області. (ДАСО,
ф.Р-7641, оп. 5, спр. 790).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Фесенко(с.Деркачівка)

Поделиться

26

Re: Бойко

БОЙКО ІВАН ГРИГОРОВИЧ, 1909 р.н.,
смт Новгородка, українець, освіта 2 класи, без певних занять. Заарештований 6.01.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 72-ої гвардійської стрілецької дивізії (зрада Батьківщини: “під час німецької окупації працював старшиною колгоспу ім.Леніна, ревно виконував усі вказівки щодо постачання продуктами німецької держави, у травні 1942 року завербований німцями через підписку в якості агента, мав із жандармерією 28 явок, на яких конкретних матеріалів не надавав”). Засуджений 1.04.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Особливою нарадою МВС СРСР 27.11.1946 за розповсюдження антирадянських листівок міру покарання збільшено до 8 років неволі. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (11640 - П)

БОЙКО ТАРАС КУЗЬМОВИЧ, 1895 р.н.,
смт Новгородка, українець, освіта початкова, столяр у млині. Заарештований 14.02.1938 Новгородківським РВ НКВС (антирадянська агітація проти колгоспного будівництва). Засуджений 17.07.1938 Миколаївським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 28.12.1988 Верховним судом СРСР. (8497 - П)

Гербеев, Радько (Радченко), Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006

Поделиться

27

Re: Бойко

БОЙКО Дмитро Іванович, 1903 р.н., с. Баб'янка Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Баб'янка, селянин. Заарештований 19.11.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо - Грива, господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 28.02.1946 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Реабілітований 03.11.1992. (10080 П).

БОЙКО Микола Михайлович, 1908 р.н., с. Спас Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Спас, селянин. Заарештований 26.04.1950. Звинувачення: розповсюджував біфони. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.06.1950 засуджений на 15 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Реабілітований 29.09.1993. (12516 П).

БОЙКО Степан Миколайович, 1900 р.н., с. Спас Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 29.01.1946. Звинувачення: сприяв воякам УПА у побудові криївки, допомагав їм продуктами. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 08.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 31.03.1992. (8058 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 1.

Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Менів (Менюк), Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut

І-Р37/ Н

Поделиться

28

Re: Бойко

Фамилия встречается в с. Преображенка http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=85208#p85208 Томаковского р. Днепропетровской обл. (ГАДО 193-3-762 МК Пантелеймоновской ц. 1898-1906 гг.):

л. 171 об.

27.10.02
уч. цпш с. Веселого Ал-др у. Григ. Григ. Гордиенко 1, 24
дочь свщ. Нат. Ильина Бойкова 1, 25

Священник ее "облагородил" до формы Бойков wink

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

29

Re: Бойко

БОЙКО ІВАН КАРПОВИЧ, 1896 р.н.,
с.Бугруватка, українець, освіта 2 класи, проживав у с.Недогарки Олександрійського району, скляр будвідділу шахттресту у м.Краснодоні Луганської області. Заарештований 29.01.1945 окрвідділом “Смерш” Кіровоградського гарнізону (“перед війною жив у м.Крюкове, з початком окупації німцями перебрався у Недогарки, став займатись столярством, згодом вступив до громадського двору №33, доглядав свиней; в липні 1943 року дав згоду старості сільуправи Миколі Пашенку та секретареві управи Іванові Стрижаку співпрацювати з німецькою контррозвідкою: виявляти радянських активістів; невдовзі в Недогарки прибув штатний агент СД на Олександрійщині Ніколенко, який взяв з нього підписку про співробітництво і дав йому підпільний номер 116”). Засуджений 28.03.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 18.05.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 14176)

Гербеев, Радько (Радченко), Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006

Поделиться

30

Re: Бойко

БОЙКО Василь Андрійович народився 1892 р. у с. Папірня провінції Східна Галичина Австро-Угорської імперії. Українець, із селян, освіта вища, позапарт., у 1926—1927 рр. член компартії Австрії. Проживав у Харкові. Завідувач кафедри іноземних мов, доцент Харківського аграрного інституту; заступник директора бібліотеки Всеукраїнського інституту марксизму-ленінізму. Заарештований 31 січня 1933 р. за участь у к.-р. організації УВО (ст. 5411 КК УСРР) і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 23 вересня 1933 р. (статті 544, 5411 КК УСРР) позбавлений волі у ВТТ на 5 років. Реабілітований 30 травня 1989 р.

БОЙКО Данило Пахомович народився 1909 р. на хут. Новоолександрівка Павлоградського пов. Катеринославської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Новоолександрівка Лозівського р-ну. Селянин-одноосібник і швець. У 1930 р. розкуркулений, позбавлений виборчих прав. Заарештований 1 березня 1931 р. за антирад. агітацію (5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 17 квітня 1931 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 12 вересня 1989 р.

БОЙКО Іван Іванович народився 1892 р. у с. Олексинці Прилуцького пов. Полтавської губ. Українець, походження й освіта невідомі, позапарт. Проживав у Харкові. Старший агроном Укрплодоовочтрактороцентру. Дата арешту невідома. Заарештований за к.-р. шкідницьку шпигунську діяльність (статті 544, 547, 5411 КК УСРР) і ухвалою колегії ОДПУ від 11 березня
1933 р. позбавлений волі в тюрмі на 8 років. Термін покарання відбував у Соловецькій тюрмі. Розстріляний 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох на 16-му км від м. Медвежегорськ Карельської АРСР за ухвалою особливої трійки УНКВС по Ленінградській обл. від 9 жовтня 1937 р.

БОЙКО Іван Михайлович народився 1885 р. у с. П’ятницьке Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. П’ятницьке Чугуївського р-ну Харківської обл. Без певних занять. У 1930 р. розкуркулений. Заарештований 8 грудня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 4 січня 1933 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 4 жовтня 1989 р.

БОЙКО Іван Петрович народився 1877 р. у с. Козача Лопань Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Козача Лопань Золочівського р-ну Харківської обл. Старший стрілочник ст. Харків-Сорт. Півд. залізниці. У 1932 р. розкуркулений. Заарештований 27 лютого 1933 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 27 березня 1933 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 5 грудня 1989 р.

БОЙКО Іван Петрович народився 1894 р. і проживав у м. Вовчанськ Вовчанського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Безробітний. Заарештований 16 березня 1919 р. за службу в гетьманській варті, справу закрито Вовчанською повітЧК 2 червня 1919 р. за відсутністю складу злочину зі звільненням з-під варти.

БОЙКО Йосип Петрович народився 1883 р. у с. Писарівка [Костянтиноградського пов.] Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Бойківка Малоперещепинського р-ну Полтавського окр. Контролер ст. Полтава Півд. залізниці. Заарештований 29 травня 1929 р. за антирад. агітацію (статті 544, 5410 КК УСРР), справу закрито ВДТВ ОДПУ ст. Полтава 6 червня 1929 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР) з одночасним клопотанням перед ОДПУ про визнання соціально небезпечним елементом, а ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 14 жовтня 1929 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 26 травня 1995 р.

БОЙКО Кирило Максимович народився 1879 р. у с. Ріпки Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Ріпки Вільшанського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 8 червня 1929 р. за антирад. агітацію та злісну нездачу хліба (статті 5410, 58 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 2 серпня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 20 грудня 1995 р.

БОЙКО Мирон Тихонович народився 1890 р. на хут. Макариха Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Макариха Золочівського р-ну Харківського окр. Безробітний. Заарештований КРВ ДПУ УСРР 15 вересня 1928 р. за участь у к.-р. організації, позв’язаній із закордоном, колегією ОДПУ в судовому засіданні 11 березня 1929 р. винесено ухвалу про розстріл (статті 582, 5811 КК РСФрР). Розстріляний 28 березня 1929 р. у Харкові. Реабілітований 19 липня 1993 р.

БОЙКО Михайло Іванович народився 1888 р. у с. Козача Лопань Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Уди Золочівського р-ну Харківської обл. Робітник вугільного складу Харківського депо «Жовтень». У 1932 р. розкуркулений. Заарештований 27 лютого 1933 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 27 березня 1933 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 4 жовтня 1989 р.

БОЙКО Олексій Гаврилович народився 1886 р. у с. Чепіль Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, по-запарт. Проживав у міст. Балаклія Ізюмського окр. Священик Покровської церкви. Позбавлений виборчих прав. Заарештований Ізюмським окрвідділом ДПУ 24 січня 1930 р. за антирад. агітацію з використанням релігійно-фанатичних забобонів (ст. 5410 ч. 2 КК УСРР) і судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР 19 березня 1930 р. позбавлений волі в концтаборі на 8 років. Реабілітований 25 травня 1995 р.

БОЙКО Опанас Федорович народився 1874 р. у с. Сватове Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Сватове Сватівського р-ну. Селянин-одноосібник. У 1930 р. розкуркулений. Заарештований 26 квітня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), висланий за межі сільради згідно з рішенням загальних зборів Коломичанської сільради від 3 лютого 1931р., справу закрито Сватівським райвідділком Харківського оперсектора ДПУ 25 липня 1931 р.

БОЙКО Пахом Іванович народився 1889 р. у с. Новоолександрівка Павлоградського пов. Катеринославської губ. Національність невідома, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Новоолександрівка Лозівського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 4 жовтня 1929 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 13 січня 1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 19 вересня 1995 р.

БОЙКО Петро Іванович народився 1899 р. у с. Розсохувата Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Розсохувата Кегичівського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Майно конфісковане, позбавлений виборчих прав. Заарештований 18 лютого 1930 р. за к.-р. агітацію з метою зриву кампаній рад. влади на селі (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 5 березня 1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 31 серпня 1989 р.

БОЙКО Степан Трохимович народився 1898 р. на хут. Копанки Костянтиноградсько-го пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Копанки Зачепилівського району Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 лютого 1930 р. за антирад. агітацію та к.-р. діяльність (статті 544, 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 13 березня 1930 р. позбавлений волі в концтаборі на 5 років. Реабілітований 29 червня 1989 р.

БОЙКО Терентій Євдокимович народився 1888 р. у с. Великі Бучки Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Великі Бучки. Селянин-одноосібник. Заарештований 11 грудня 1931р. за активну агітацію проти колективізації та хлібозаготівлі (ст. 5410 КК УСРР) і нарсудом Сахновщинського р-ну 25 січня 1932 р. (статті 5410, 548 ч. 2 КК УСРР) засуджений на 8 років позбавлення волі у віддалених ВТТ з обмеженням прав на 6 років та конфіскацією майна. Реабілітований 19 січня 1990 р.

БОЙКО Федір Андрійович народився 1866 р. у с. Ясинівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Арапівка Троїцького р-ну. Селянин-одноосібник. У 1930 р. позбавлений виборчих прав. У 1931 р. розкуркулений. Заарештований 27 квітня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито Троїцьким райвідділком Харківського оперсекто-ра ДПУ_18 серпня 1931 р. (ст. 197 КК УСРР).

БОЙКО Федір Іванович народився 1900 р. у с. Козача Лопань Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, малописьм., позапарт. Проживав у с. Козача Лопань Золочів-ського р-ну Харківської обл. Дезинфектор відділу постачання Тсоавіахіму. У 1932 р. майно конфісковане за несплату боргів з оподаткування. Заарештований 23 квітня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито Золо-чівським райвідділком Харківського облвідділу ДПУ 30 травня 1932 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Гербеев, Радько (Радченко), Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006

Поделиться

31

Re: Бойко

Прізвище зустрічається в с. Красносілка Олександрівського р. Кіровоградської обл.:
с. 53
Сільськогосподарська техніка та різні підприємства (млини, олійні, кузні) були в господарствах заможних і середніх селян: Галаганів, Бойка, Єгора Пустовіта, Ковбасенків та інших.
school3.net/books/selo%20nashe%20krasne.pdf

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

32 (02-11-2016 13:14:50 отредактировано Vlad S.)

Re: Бойко

1 частина. О. Роман Лукань. Прізвища й назви: Бойкевич, Бойки, Бойків, Бойківці, Бойко etc./Літопис Бойківщини. Самбір, 1934. С. 12-19.
www.elib.nplu.org/view.html?id=229

2 частина. Роман Лукань. Бойківські прізивща й назви./Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. С. 32-35.
www.elib.nplu.org/view.html?id=240

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

33

Re: Бойко

Легше перелічити населені пункти, де це прізвище не зустрічається. В бойківську версію походження прізвища, як і п. П. Чучка, не вірю.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

34

Re: Бойко

Ярематойсамий пишет:

Легше перелічити населені пункти, де це прізвище не зустрічається. В бойківську версію походження прізвища, як і п. П. Чучка, не вірю.

я теж не вірю, що прізвище Бойко від бойків пішло. Самі себе вони зовсім не так називали, та і поширення назви народності бойки відбулося вже після появи прізвищ по Україні Бойко

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

35

Re: Бойко

а ось і підтвердження щойно зустрів - Бойківські назвища - www.elib.nplu.org/view.html?id=239

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться