1

Тема: Кожум’яка

КОЖУМ’ЯКА СТЕПАН ДЕМИДОВИЧ, 1898 р.н.,
м.Новомиргород, українець, освіта вища, начальник дистанції Златопільського районного шляхового відділу. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 25.05.1928 за антирадянську агітацію засуджений до 3 років заслання у Марійську область, після відбуття покарання прикріплений на 3 роки до постійного місця проживання, проживав у м.Черкасах. Вдруге заарештований 30.11.1937 Черкаським РВ НКВС (організація повстанських контрреволюційних осередків, націоналістична агітація: “явний шовініст з петлюрівським ухилом, Кожем’якін був за диктатуру селянства, а не пролетаріату, закликав студентство до націоналізму, Центральну Раду називав революційним урядом: “Я казав, що Україна достатньо багата економічно, а тому вона має більше прав у процентному відношенні на всесоюзний бюджет в галузі народної освіти”, “будучи на засланні в Йошкар- Олі, познайомився із засланими контрреволюціонерами-націоналістами Степаном Ричком, Григорієм Топором, Василем Сиваком, почав з ними створювати повстанські осередки з метою повалення радвлади; поселившись у Черкасах після заслання, вів контрреволюційну пропаганду”, вислови Кожум’якіна із агентурних донесень: “Радянська влада із своєю національною політикою самовизначення неспроможна привести український народ до вільного життя і розквіту української культури; єдиний вихід із цього становища - організована боротьба проти русифікації і активна пропаганда українських націоналістичних ідей у свідомість українського народу через організацію повстанських осередків на місцях”, “Український народ стогне під гнітом більшовизму: нема ніякої української культури, є лиш казенна українська мова і та понівечена; національна політика партії спрямована на пригноблення національних республік; у керівництві українським народом сидить хто завгодно, тільки не українці; українців затискують, проте надіюсь, що й наша Україна із гніту й знущань скоро перетвориться в державу із справжньою українською національною культурою”, “Гітлер виступив із промовою, де сказав, що в Росії від голоду вмерли міліони людей, а в наших вистачило нахабства спростовувати це; адже ясно, що кожен, хто прочитав газету, скаже, що це нахабство, та саме завдяки цьому нахабству і насиллю радянська влада будує своє благополуччя, не рахуючися з тим, що народ пропадає з голоду”). Засуджений 4.12.1937 трійкою УНКВС Київської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. У 1946 з-під варти звільнений, проживав у м.Новомиргороді. Втретє заарештований 30.06.1949 УМДБ Кіровоградської області (належність до націоналістичної організації). Засуджений 19.11.1949 особливою нарадою МДБ СРСР до заслання у Красноярський край. 23.12.1954 дозволено повернутися у Новомиргородський район. Реабілітований 9.07.1958 Черкаським обласним судом. (П - 5194)

Share