1

Тема: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА Адам Трохимович. -    Народився у 1727 р. Займав уряд сотенного хорунжого Уцтивицької сотні. 1786 р. Жив у Уцтивиці у відставці.

КАНДИБА Андрій Данилович. -    Син Д. А. Кандиби. Освіту здобув у Московському університеті. Від З жовтня 1772 року - військовий товариш (1772-1781). Брав участь на чолі команди з 1000 козаків Стародубського полку в придушенні повстання Омеляна Пугачова (1773-1775). 10 серпня 1781 р. дістав чин полкового хорунжого (1781-1783). Жив у Конотопі, де й помер у 1810 році. Першим шлюбом був одружений з донькою бунчукового товариша Івана Івановича Піроцького Вассою (померла до 1803 р.). Другим - з Параскою Степанівною Лук’янович.

КАНДИБА Андрій Константійович [Костянтинович]. - Компанійський сотник (1700). Знатний військовий товариш Миргородського полку (1707). Миргородський полковий обозний (1708). Миргородський сотник (Перша полкова сотня) (1713— 1715).

КАНДИБА Андрій Павлович. - Небіж Ф. А. Кандиби. Служив старшиною в Ніжинському полку. У 1707 р. призначений Петром І кор-сунським полковником (1707-1711). Брав участь у каральних акціях проти запорожців у 1709 році, у штурмі та руйнації Чортомлицької Січі. Разом з князем Г. С. Волконським і бригадиром Г. І. Кропотовим переслідував Карла XII та І. Мазепу після Полтавської битви. Під час Прутського походу у 1711 р. був на боці росіян і загинув у боях.

КАНДИБА Андроник [Андрій] Федорович. - Син полковника Федора Андрійовича Кандиби. Народився в Корсуні наприкінці 1660-х рр. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі. На службі у ВЗ з 18 років. Військовий товариш. Займав уряди Конотопського сотника (1693-1708), уманського полковника (1708 1711), наказного богуславського полковника (1709). У 1711р. приєднався до П. Орлика під час його походу на Правобережжя. За доносом сотника Василя Ждановича, запідозрений у неблагонадійності, викликаний до Москви у 1711 р. і там затриманий до 1715 р. (За іншими даними потрапив до московського полону ще під час Полтавської битви). Після відпуску в Гетьманщину - бунчуковий товариш (1716-1728) та знатний військовий товариш (1719). Знатний бунчуковий товариш (1724). Учасник Гілянського походу (1725-1728), командир корпусу бунчукового товариства. Другий генеральний суддя за гетьмана Д. Апостола (1728-1730). У 1730 р. приїхав з Д. Апостолом до Москви з візитом і там у травні 1730 р. раптово помер. Був одружений з донькою
чернігівського полковника Якова Лизогуба Домникією (померла в 1749). Сват Якими Горленка. Значний землевласник. Тримав на відкупі торгівлю горілкою, тютюном та дьогтем у Конотопі.

КАНДИБА Василь Андроникович [Андрійович]. - Бунчуковий товариш (1736-1737). Жив у Конотопі.

КАНДИБА Данило Андроникович [Андрійович]. - Син А. Ф. Кандиби та Д. Я. Лизогуб. Народився у 1708 році. З 1733 р. служив у ВЗ бунчуковим товаришем (1733-1761). Склав детальний реєстр («сказку») своїх служб, які полягали в інтендантських, слідчих та фінансових функціях. Учасник російсько-турецької війни 1735-1739 рр. 16 березня 1761 р. абшитований за станом здоров’я, але служив аж до 27 червня 1772 року, коли звільнився остаточно. На свої кошти побудував церкву в Конотопі (1755 р., святої Варвари) і в селі Курилівка (1771 р., Різдва Богородиці). Власник 400 душ та значних земельних угідь. Постійно клопотав про повернення корсунських маєтків своїх предків, які полишили їх, втікши від П. Дорошенка. Помер 8 липня 1780 р. в селі Курилівка, де й похований у збудованій ним церкві. Був одружений з донькою остзейського німця генерал-майора Юрія фон Вейсбаха (управителя маєтків Анни Іоанівни в Україні). Сват Івана Піроцького, Лаврентія Селецького, тесть Данила Петровича Юркевича.

КАНДИБА Іван Андрійович. -Син Андрія Константійовича Кандиби. Значний військовий товариш Миргородського полку (1720-1730-ті роки). Згодом - священик села Богданівка Хорольської сотні.

КАНДИБА Іван Семенович. - Піщанський сотник (1731, н.). Піщанський городовий отаман (1732).

КАНДИБА Константій (Костянтин) Фодосійович. - Небіж Ф. А. Кандиби. Миргородський полковий обозний (1708).

КАНДИБА Корнило Федорович. Яготинський сотенний отаман (1750).

КАНДИБА Михайло [Леонтійович]. - Піщанський сотник (1733— 1749). Брат Семена Кандиби. Одружений з Марією Іванівною Якубович.

КАНДИБА Петро Семенович-    Син піщанського сотника Семена Кандиби. Значковий товариш Переяславського полку (1741-1749). Сотник Піщанської сотні (1749-24 жовтня 1757) після дядька Михайла. Одружився (1751) з донькою баришівського сотника Ганною Ісаївною Ісаєвич. Переяславський полковий комісар (1746). Військовий товариш. Родич Пелехів та Покорських (сват). Помер 1760 р.

КАНДИБА Семен [Леонтійович]. -    Піщанський сотник (1710-1732). Брат Михайла Кандиби. Сват І. Ісаєвича.

КАНДИБА Федір [Федорович]. -    Запорозький козак. Значковий товариш Яготинської сотні (1765-1773). Сотник Яготинської сотні (1773— 1775). Дружина: Павлова Ганна Давидівна, донька значкового товариша.

КАНДИБА Федір Андрійович. -Шляхтич («славетний пан»). У 1670 році купив маєтності в селах Кіки. Гноєнки та Старосілля на Корсунщині. Корсунський полковник у П. Дорошенка (1669-1672;    1674-1675). У 1675 р., здавши Канів Г. Ромодановському, втік від П. Дорошенка та його погоні і перейшов на службу до І. Самойловича. Втікав так швидко, що встиг взяти лише дітей та домочадців, погубивши королівські привілеї на шляхетство, герб і маєтки. Поселився в Ніжинському полку. Значний військовий товариш (1679) і корсунський полковник, призначений І. Самойловичем 18 вересня 1675 року (1675-1681 - формально). Дістав 29 липня 1681 року універсал на уряд конотопського сотника (1681-1698). За І. Мазепи, з яким служив у П. Дорошенка, - значний військовий товариш, наказний ніжинський полковник (1693), ніжинський полковий обозний (1698-1701). Брав участь у Чигиринських та Кримських походах. Посол І. Мазепи на Січ у серпні 1697 р. Мав герб і печатку. Один з ймовірних авторів «Літопису Самовидця». Помер на початку 1701 року. Сват Я. Ю. Лизогуба, тесть С. К. Карпеки.

КАНДИБА Федір Андроникович [Андрійович]. - Син конотопського сотника і генерального судді А. Ф. Кандиби та Домни Яківни Лизогуб. У ВЗ служив військовим товаришем. Але, головним чином, займався відкупною торгівлею горілкою та тютюном. Був одружений (1719) з донькою генерального судді Якима Горленка Єфросинісю. Помер у 1728 році в дорозі, везучи до Астрахані на продаж горілку. Його вдова вийшла вдруге заміж за Антона Гавриловича Милорадовича, а доньки стали дружинами А. Д. Мазаракія (Ганна) та П. Л. Латинського (Анастасія).


В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Post's attachments

Кандиби 1.JPG 118.23 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

2

Re: Кандиба / Кандыба

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Post's attachments

Кандиби 2.JPG
Кандиби 2.JPG 34.35 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

3

Re: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА СПИРИДОН СЕМЕНОВИЧ, 1879 р.н.,
с.Софіївка (нині у складі м.Новомиргорода), українець, письменний, проживав у м.Новомиргороді, працював у власному господарстві. Заарештований 12.04.1937    Новомиргородським РВ НКВС (“антирадянська агітація, спрямована проти вождя трудящих”). Засуджений 22.05.1938 трибуналом в/ч 4341 Київського військового округу до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 6.12.1991 Генеральною прокуратурою України. (П - 12881)

Share

4

Re: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА Віра Петрівна, 1906 р.н.,
м. Білопілля, проживала в м. Київ, українка,
освіта середня медична, член ВКП(б), без
визначених занять. У 1941 р. – начальник медичної
служби батальйону 96 СП 9 армії, згодом – у
німецькому полоні. Під час німецької окупації
(1942-1943) проживала в с. Миропілля. Арешт
8.04.1943. У зв’язку з бойовими діями евакуйо-
вана до м. Саратов (Росія). Особливою нарадою
при НКВС СРСР 10.11.1943 за ст. 54-1 „б” КК
УРСР ув’язнена на 5 років у ВТТ. Термін
покарання відбувала в Карагандинському ВТТ
(Казахстан). Комісією згаданого ВТТ 31.05.1948
заслана на поселення в м. Каркаралінськ
Карагандинської області. Реабілітована 26.02.1958
військовим трибуналом Київського ВО. (ДАСО,
ф.Р-7641, оп. 1, спр. 945).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

5

Re: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА Віра Петрівна, 1906 р.н.,
м. Білопілля, проживала в м. Київ, українка,
освіта середня медична, член ВКП(б), без
визначених занять. У 1941 р. – начальник медичної
служби батальйону 96 СП 9 армії, згодом – у
німецькому полоні. Під час німецької окупації
(1942-1943) проживала в с. Миропілля. Арешт
8.04.1943. У зв’язку з бойовими діями евакуйо-
вана до м. Саратов (Росія). Особливою нарадою
при НКВС СРСР 10.11.1943 за ст. 54-1 „б” КК
УРСР ув’язнена на 5 років у ВТТ. Термін
покарання відбувала в Карагандинському ВТТ
(Казахстан). Комісією згаданого ВТТ 31.05.1948
заслана на поселення в м. Каркаралінськ
Карагандинської області. Реабілітована 26.02.1958
військовим трибуналом Київського ВО. (ДАСО,
ф.Р-7641, оп. 1, спр. 945).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

6

Re: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА Павло Омелянович народився 1880 р. у с. Морозівка Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Морозівка Балаклійського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 серпня 1931 р. за підготовку збройного повстання (статті 5410, 5411 КК УСРР), справу закрито Ізюмським дільничним прокурором 22 листопада 1931 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Thanks: kbg_dnepr1

Share

7

Re: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА Дмитро Федорович, 1917 р. народження с. Олександрівка Миколаївського району Миколаївської області, українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Миколаєві. Червоноармієць. Заарештований 27.04.1938 року. Вироком Військового трибуналу Київського військового округу 02.07.1939 року справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1997 р.

КАНДИБА Федот Климович, 1873 р. народження с. Олександрівка Миколаївського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Олександрівка Миколаївського району Одеської області. Хлібороб. Заарештований 11.04.1933 р. Постановою Особливої Наради при Колегії ДПУ УРСР від 10.06.1933 р. з-під варти звільнений. Подальша доля невідома. Відомості про реабілітацію відсутні.

Share

8 ( 29-01-2017 22:52:22 змінене gusew )

Re: Кандиба / Кандыба

http://reviewnews.net/images/1-1-17/LAZ_4981.jpgВ Киеве перезахоронили поэта Александра Олеся (Александра Ивановича Кандыбу)

Сегодня, 29 ноября, на Лукьяновском кладбище в Киеве перезахоронили прах украинского писателя Александра Олеся и его жены Веры, которые ранее были эксгумированы в Чехии.

reviewnews.net/ukraine-1/5780-v- … zhenu-foto

Шукаю родичів: Шуневич (Радомишльський район)
Лехуша (с. Карпівці, Чуднівський район)
Гусєв (Гусев) Омська область, Тюкалінський район.
Гласс (Glass) - німецькі колоністи

Share

9

Re: Кандиба / Кандыба

Оле́г О́льжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба), (8 (21) липня 1907, Житомир — 10 червня 1944, концтабір Заксенгаузен) — український поет, політичний діяч, археолог. Син відомого українського поета Олександра Олеся.

Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939—1941). Заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з 05.1942), Голова ПУН ОУН (01.1944—†10.06.1944).

Вікі

Олег Ольжич: поет, що обрав солдатську долю www.bbc.com/ukrainian/blogs-40496260

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: marickad1

Share

10

Re: Кандиба / Кандыба

ГАДонецкойО, фонд Ф-332, опись 1, дело 37, разворот 48, запись 111


8 марта (рождение), 9 марта (крещение) 1914 года Павелъ    Въ честь мученика - 10 марта
Полтавской губерніи, Миргородскаго уезда, Устивицкой волости казакъ Михаилъ Павловичъ Кандыба и законная жена его Анастасія Діонисіева, оба православные.
Воспріемники: Белянской волости, деревни Николаевки крестьянинъ Андрей Ивановичъ Друзяка и Херсонской губерніи, Елизаветградскаго уезда, Владиміровской волости крестьянка-девица Юлія Тихонова Гончаренко.
Священникъ Димитрій Навродскій. Діаконъ Jоаннъ Рубинскій. Псаломщикъ Николай Безрукъ.

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Thanks: marickad1

Share

11

Re: Кандиба / Кандыба

Кандиба Григорій Іванович, 1914 року народження, х. Привілля Слов’янського району Донецької області, українець, освіта вища, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 20 січня 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС Краснодарського краю засуджений на 6 років ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1994 році.

Кандиба Іван Денисович, 1882 року народження, с. Грозівка Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: х. Сухий Яр Артемівського району Донецької області. Заарештований 30 травня 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 29 червня 1930 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Кандиба Олександр Савелійович, 1911 року народження, с. Привілля Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Привілля Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Молотобоєць ВРП. Заарештований 22 вересня 1940 року. Лінійним судом Південнодонецької (Донецької) залізниці засуджений на 7 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1922 році.

Кандиба Павло Ісидорович, 1894 року народження, с. Привілля Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Привілля Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Провідник на залізниці. Заарештований 4 березня 1942 року. Даних про вирок немає. Вмер 20 квітня 1942 року у в’язниці. Реабілітований у 1997 році.

Кандиба Родіон Опанасович, 1898 року народження, с. Привілля Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 3 листопада 1942 року. Військовим трибуналом військ 9-ї армії Закавказького фронту засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1994 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга четверта.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: marickad1

Share

12 ( 22-12-2018 23:00:28 змінене mark1979 )

Re: Кандиба / Кандыба

Щодо Білопільських Кандиб:

У ревізьких казках по заштатному місту Білопілля Харьківської губернії за 1850 та 1858 роки є дані про 3 родини купців, 8 родин міщан та  2 родини державних селян.


Родинну гілку українського письменника, поета та драматурга Олександра Олеся (Олекса́ндра Іва́новича Канди́би), батька поета та політичного діяча Олега Ольжича, станом на 1858 рік відслідковуємо в купечеському стані.  Головою "купців" значиться Тимофій Павлов Кандиба (1818 р.н.) з сім'єю, також наявні  брат Віктор (1828 р.н.) з сім'єю, та діти брата Федора: сини Василь (1830), Федор (1833), Констянтин (1837), Іван (1839) та дочка Надія (1836).  Відповідно, стають зрозумілі родинні зв'язки, заначені в  записі про народження поета де батьком вказано "купеческий брат" Іван Федорович Кандиба, а восприємником є купець 2 гільдії Василь Федорів Кандиба.  

Ревізія за купцями 1835 року по місту Білопілля деталізує інформацюю про представників роду: дід поета - Федір Павлов Кандиба (1808р.н.), прадід - Павло Васильєв Кандиба (1785р.н.). Прадід до купців переведений з білопільських міщан згідно указу Слобідсько-Української казеної палати №2979 від 18.04.1825


P.S. Існували ще два повні тезки Івана Федоровича Кандиби, міщани 1833 та 1858 р.н., але дослідження їх родоводів та родинних зв'язків не дало повного збігу.

Thanks: marickad1

Share

13

Re: Кандиба / Кандыба

Кандыба Василий Федорович, 1871 г.р., окончил  университет в 1900 г., Лекарь, младший врач 35 пехотного полка, Кременчуг, Полтавская губ.
Кандыба Иван Лукиллиан., 1862 г.р., окончил  университет в 1887 г., Лекарь, земский врач, с. Старые Курасы, Саратовская губ.
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 149.

Share

14

Re: Кандиба / Кандыба

КАНДИБА Іван Гаврилович, 1896 р.н., уродженець і мешканець с.Чорна Кам’янка Маньківського р-ну, українець, б/п. Не працював. 28 грудня 1937 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 6 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Share