1

Тема: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Русский некрополь за границей. Выпуски 1-3.mirknig.com/knigi/history/118132 … i-1-3.html
Описаны могилы российских подданных на кладбищах:
ч.1.Франция - Ницца, кладбища:Caucade, Chateau, St-Pierre d'Arene, Ментона, Монако, Канны, Болье.Италия - Сан-Ремо.Швейцария - Сен-Мартен, Ла-Тур де Пелис, Кларенс, Террите, Вейто.
Ч.2.Швейцария, Берлин.
Ч.3.Не вошедшие в предыдущие издания захоронения Французской Ривьеры и Швейцарии.


Петербургский некрополь в 4 томах. Т.1-4. mirknig.com/knigi/history/118132 … -t1-4.html
Справочный указатель лиц живших в СПБ в 18-19 веках, упокоившихся на кладбищах, могилы которых сохранились на момент издания в 1912 году. В первую очередь рассматривались дворянские захоронения, однако попадаются сведения о купцах и других людях простого звания, в том числе на мусульманских, лютеранских, еврейских и старообрядческих кладбищах.


Московский некрополь в трёх томах. Т.1-3. mirknig.com/knigi/history/118132 … -t1-3.html
Справочный указатель лиц живших в Москве в 14-19 веках, упокоившихся на кладбищах Москвы, могилы которых сохранились на момент издания в 1911 годах. В первую очередь рассматривались дворянские захоронения, однако попадаются сведения о купцах и других людях простого звания.


Виленский православный некрополь mirknig.com/knigi/history/118132 … ropol.html
Описание православных кладбищ Вильно (Вильнюса) конца позапрошлого века со списками похороненных.


Русский провинциальный некрополь mirknig.com/2010/08/29/russkiy-p … ropol.html
Описаны губернии Архангельская, Владимирская, Вологодская, Костромская, Московская, Новгородская, Олонецкая, Псковская, Санкт-Петербургская, Тверская, Ярославская и Выборгская, монастыри Коневский, Валаамский.


Река времен. Русский Провинциальный некрополь rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4460097
По существу книга четвертая издания "Река времен" содержит материалы второго (южного) тома "Русского Провинциального некрополя" и в небольшой части - материалы третьего тома, изданные на основе картотеки Н.П. Чулкова. Материалы издания печатались в 1996 году впервые, без изъятий, в сопровождении вступительных статей и комментария. Публикация материалов о южных и западных губерниях России непосредственно продолжают 1-й том "Русского Провинциального некрополя", который увидел свет в 1914 году.

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна2

Поделиться

2

Re: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Французский проект сохранения кладбищ хотя бы в виде фото - приложение для смартфонов www.geneanet.org/blog/index.php/ … bdo-a15s11

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

3 (12-07-2015 16:58:04 отредактировано Vlad S.)

Re: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Намогильні Хрести Запорозьких козаків І том. Одеса, 1998. 219 стор. Наклад - 500 примір.

Досить великий і цікавий матеріал по дослідженню козацьких поховань 17-18 ст. Серед іншого - достідження Яворницького, Скальковського, Вертильяка, Телегіна, передруки по темі з "Кіевськой Старины", іменний і географічний покажчики.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

4 (25-01-2016 17:49:03 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Коли немає часу на мертвих — виходить, немає діла і до живих

Павло Подобєд
22 січня 2016

+ открыть текст

Новітня російсько-українська війна — наче сіль на рану. Вона різко й боляче виявила численні вади нашої держави. Навіть ті з проблем, які суспільству здавалися другорядними або й геть не вартими уваги, раптом нагадали про себе.

Безпека кордонів, армія і флот, розвідка і контррозвідка, соціальне забезпечення ветеранів, підтримка військових інвалідів — ці та багато інших питань війна поставила перед Україною просто руба. Хоч куди кинь — практично всюди ситуація критична, а отже, потрібні фахівці і значні кошти. 

Народ без героїв — держава без захисників

Чимало сторінок списано, а ще більше сказано самими військовими про проблеми наших Збройних сил: цілеспрямоване і тривале їх знищення, брак фінансування, "видавлювання" у відставку й на пенсію цінних фахівців, галопуючий розпродаж і повсюдне розкрадання матеріально-технічної бази тощо. Як наслідок — умисне приниження гідності людини в однострої. 

Однак в особистому спілкуванні самі бійці найчастіше говорять про обов'язок держави не перед армією, а перед загиблими побратимами. Якось один з українських добровольців сказав: "Коли немає часу на мертвих — виходить, уже немає діла і до живих". Цими простими словами і дотепер керуються США, Велика Британія, Німеччина, Туреччина, Польща, Франція… Безперечно, їхня безпекова політика далека від досконалості, однак повчитися в них є чого. Згадайте, як Анкара видавала росіянам тіло загиблого пілота Су-26. Це не удаване шоу для світових ЗМІ. Це ставлення нації воїнів до загиблих бійців — і на такому ставленні до людини в однострої виховується турецька молодь.

Молода людина починає своє знайомство з армією не з моменту вручення повістки до війська і не зі вступу на військову кафедру, а, як і всі ми, дізнається про історію боротьби за свободу і незалежність зі шкільних підручників, з розповідей учителів, з кінофільмів і книжок. Та навіть у мирний час почуте в школі, побачене у фільмах і прочитане в книжках різко контрастувало з реальним ставленням до тих, хто власним життям прокладав шлях до незалежної України. З часу падіння більшовицької імперії українська держава наче соромилася своїх борців і героїв. У кращому разі влада воліла не знати і не пам'ятати полеглих воїнів Армії УНР, УГА, Карпатської січі й УПА. В дні пам'яті Крут і Базару, на Покрову і 22 січня, в річниці боїв та військових звитяг українці несли квіти до… Тараса Шевченка. Адже в уявному українському пантеоні лише йому (і то тільки в образі старого діда в кожусі) Москва дозволила постати в граніті й бронзі. Цей фольклорний образ стражденного мислителя, санкціонований іще митрополією, чиновники вже незалежної України дбайливо берегли й охороняли. А щоб належно втілити образ сучасної самодостатньої держави, готової захищати свою незалежність від будь-кого, хоч би й від Росії, — про це офіційний Київ боявся навіть думати. Вже й після відновлення Україною незалежності ані Петлюра, ані Бандера з Шухевичем не стали в нашій державі важливими символами національної пам'яті. Прикладом і взірцем тут був образ хитрого хохла-пристосуванця, з дулею в кишені, готового дертися по українських головах до владного корита — "главное, чтобы человек был хороший". Саме цей образ протягом років вбивали в голови громадян. У цій "концепції національного буття" не могло бути місця ані для самодостатньої внутрішньої і зовнішньої політики, ані для сучасного війська. Адже держава, яка не має власних інтересів, не потребує і власної армії для їх захисту. Особливо ситуація погіршилася в роки правління Януковича. Військовий істеблішмент був на утриманні Кремля, чимало високопосадовців МО України виявилися банальними зрадниками…

Алея Героїв чи Національний пантеон?

Ситуація різко змінилася після Революції Гідності і з початком Російсько-української війни. Суспільство усвідомило потребу в сильній і боєздатній армії. Людина в однострої почала асоціюватися з захистом батьківщини. Жертви, понесені в боях у Донбасі, ятрять нашу пам'ять, і ми просто зобов'язані вшанувати всіх тих, хто власне творив Україну і в усі часи ставав на її захист. 

Ідею українського національного пантеону актуалізувало саме життя. В січні 2015 р. Верховна Рада ухвалила постанову №97-VIII "Про увіковічення пам'яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України". Документом передбачено "створення у центральній частині столиці України місті-герої Києві Українського національного пантеону (Меморіального комплексу)". Вже у серпні Петро Порошенко видав указ №508/2015 "Про заходи щодо створення меморіалу українських героїв", яким Кабміну доручено розробити і затвердити конкретні заходи зі створення в столиці України меморіалу українських героїв. І, нарешті, 25 листопада 2015 р. парламент ухвалив постанову №831-VІІІ "Про відзначення 125-річчя від дня народження Євгена Олексійовича Коновальця (16 червня 2016 року)", якою, серед іншого, передбачено перепоховання на території України останків лідера Організації українських націоналістів, який загинув від руки агента НКВД Павла Судоплатова у Роттердамі 1938 р.

Отже, і парламент, і президент розуміють необхідність появи в Україні сакрального місця пам'яті. Однак який вигляд воно матиме і яким змістом буде наповнене?

Ідея спорудження в Києві національного пантеону не нова і має щонайменше десятилітню історію, але досі не була реалізована за браком політичної волі перших осіб держави. Ухвалення цілої низки нормативно-правових актів, які стосуються вшанування пам'яті загиблих захисників України, дає надію на те, що пантеон буде споруджено вже найближчим часом. Надзвичайно важливо, щоб, з одного боку, заявлений намір не залишився "прожектом на папері", а з іншого — не був би зведений до політичної піар-акції: встановлення пам'ятного знака у Парку Слави або окремого перепоховання в центрі столиці. 

Місця пам'яті: світовий досвід

Практично всі сучасні європейські держави створили власні національні пантеони, які не лише відіграють роль усипальниці видатних державників, а й слугують одним з незримих чинників національної інтеграції і державного самоствердження. 

Польща. В країні є дві усипальниці видатних поляків — у Кракові й Варшаві. Краківський пантеон започатковано похованням 1173 р. князя Болеслава Кучерявого в Кафедрі на пагорбі Вавель. Тут спочивають представники польських королівських династій, державні діячі й діячі культури (зокрема обидва начальні вожді Польщі Тадеуш Костюшко і Юзеф Пілсудський, поет Адам Міцкевич) і багато інших. У квітні 2010 р. тут урочисто поховали президента Польщі Леха Качинського і його дружину Марію Качинську, які загинули у Смоленській авіакатастрофі. Могила Невідомого солдата у Варшаві

У Варшаві Пантеон великих поляків влаштовано у крипті (нижній частині) Храму Божого Провидіння і призначено для поховання "найвидатніших польських патріотів, а також людей культури і науки". Серед похованих тут — менш знані, порівняно з Вавелем, особистості, такі як Ришард Качоровський (останній президент Польщі в екзилі), Кшиштоф Скубишевський (міністр закордонних справ Польщі у 1989–1993 рр.), Зофія Корбонська (громадська діячка), Здзислав Круль, Здзислав Пешковський і Юзеф Йонєц (католицькі священики).

Крім цих двох пантеонів, у Польщі є ще одне сакральне для поляків місце — варшавська могила Невідомого солдата. Призначення могили-пам'ятника — бути місцем ушанування на державному рівні всіх тих, хто віддав життя в боротьбі за незалежну Польщу. Ідея цього символічного місця своєрідна й неповторна. Прах невідомого солдата, перенесений до Варшави, було обрано жеребкуванням. Сама могила, в якій перепоховали невідомого воїна, розташована не на алеї чи площі, а в колонаді Саксонського палацу, точніше — в основі трьох середніх аркад колонади. На надгробку викарбувано: "Тут лежить польський вояк, полеглий за Вітчизну". В голові поховання — чаша Вічного вогню. З усіх сторін колони обрамлено вісімнадцятьма щитами з назвами найвідоміших битв Війська Польського. Покладання квітів до могили Невідомого солдата — невід'ємна частина дипломатичного протоколу. Всі іноземні делегації обов'язково відвідують це сакральне для поляків місце.

Франція. Усипальниця видатних французів — у Парижі, в Соборі святої Женев'єви. Ця помпезна пам'ятка класицизму, збудована у XVIII ст., кілька разів змінювала своє призначення. Спершу вона слугувала місцем вічного спочинку святих і королів. Потім, у часи Великої французької революції, культову будівлю перетворили на громадське місце, позбавлене релігійного змісту, і центральними постатями пантеону стали видатні діячі революції Вольтер, Руссо і Марат. За правління Наполеона пантеон знову став храмом, у крипті якого імператор розпорядився ховати видатних воїнів і державних мужів. 1830 року, після чергової революції, пантеон уже вдруге перестає бути храмом і до сьогодні залишається місцем спочинку видатних французів і одним з головних туристичних об'єктів французької столиці. Крім згаданих вище діячів революції, тут поховані полководці періоду наполеонівських війн (Жан Лан і Лазар Карно), вчені (П'єр і Марія Кюрі, Жозеф-Луї Лагранж і Поль Ланжевен), письменники (Віктор Гюго й Еміль Золя), президент Французької Республіки Саді Карно, винахідник шрифту для сліпих Луї Брайль. Французький пантеон, як і польський Вавель, функціонує і дотепер. Так, 2002 року до пантеону було перепоховано видатного письменника Олександра Дюма-старшого.

Велика Британія. Одним з головних місць пам'яті для британців стало Вестмінстерське абатство, споруджене майже тисячу років тому. Тут, у крипті храму, спочивають ті, хто прославив британську корону: письменник Чарлз Діккенс, учитель Ньютона Ісаак Барроу, поет і драматург Роберт Браунінг, а на території абатства поховано королів Едуарда ІІІ і Річарда II та багатьох інших. Крім реальних поховань, на території абатства розташовано чимало кенотафів (символічних поховань). Тут проводжають в останню путь найвидатніших британців. «Куточок поетів» у Вестмінстерському абатстві, де традиційно ховають видатних англійських письменників Пантеони у храмових криптах — досить поширені і в європейських, і латиноамериканських державах. Наприклад, усипальницями видатних громадян Португалії, Парагваю, Венесуели та інших також стали римо-католицькі собори.

Яким буде український пантеон?

Безперечно, давня традиція європейських усипальниць дуже далека від реалій нашого сьогодення. Україна потребує сакрального місця пам'яті, що символізуватиме прагнення нації до свободи і незалежності. Національний пантеон мав би стати не просто військовим меморіалом, не полем почесних поховань і не кладовищем у центрі міста, а символом державності, місцем ушанування тих, хто присвятив життя Україні, хто уславив її в мистецтві і науці, віддав за неї життя у бою. Пантеон повинен відображати тяглість нашої історії: від княжої Русі і до сьогодення. Осердям цього сакрального місця може бути могила українського воїна, загиблого в російсько-українській війні (2014–2016 рр.). Тут мали би постати як кенотафи найвидатніших українців, так і реальні поховання, перенесені до пантеону. 

Пантеон — це не алея почесних поховань, як на Байковому кладовищі, не місце вічного спочинку депутатів та урядовців. Це не цвинтар. Головне призначення пантеону — об'єднати живих, стати місцем, де пересічна людина відчуватиме гордість за свою країну, причетність до історії великого народу. 

Значення такого місця для національної консолідації та утвердження ідей державності і соборності важко переоцінити. Пантеон стане важливим і дієвим інструментом виховання української молоді, місцем найважливіших церемоній та урочистостей: вручення високих державних нагород, складання присяги військовими, відзначення Дня незалежності, Дня Конституції, Дня Державного прапора тощо. Біля могили Невідомого солдата цілодобово нестимуть почесну варту бійці Окремого полку президента України, а зміна почесної варти стане одним з ритуалів столиці, споглядати який приходитимуть і кияни, і туристи. 

На часі

Чи потрібен українцям власний національний пантеон, чи потрібно увічнювати пам'ять захисників України як з минулих часів, так і з близького сьогодення? Практично будь-який задум, що потребує клопіткої праці і волі до реалізації, часто наражається на українське "не на часі". Чимало задумів, реформ і важливих для держави починань так і не реалізовуються зовсім не через брак коштів чи суспільного консенсусу, а через відсутність бажання і волі до змін: "не на часі" триває роками... 

Саме тепер, коли точиться збройна боротьба за суверенітет нашої держави і недоторканність її кордонів, коли ми переосмислюємо історію наших визвольних змагань, як ніколи на часі вшанувати національних героїв — поставити їх за приклад тим, для кого головним моральним мірилом завжди була любов до України і свого народу.

gazeta.dt.ua/history/koli-nemaye … vih-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

5

Re: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Ірина Коваль-Фучило

Бібліографія української похоронної традиції mdalekseevsky.narod.ru/biblio-prichit-ukr.html

(Вторая версия, исправленная и дополненная. 2012 г.)

+ открыть текст

1.    Андрушків Б., Сорока П. По той бік безодні або мертві про вартість життя не розкажуть... – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.– 160 с.
2.    Аничков Е.В. Язычество и Древняя Русь.– СПб.: 1914.– 397 с.
3.    Антонович В.Б. Колдовство.– СПб.: 1877.
4.    Анучин Д.Н. Сани, ладья и кони как принадлежности похоронного обряда // «Древности», изд. Имп. Археол. О-вом. Т. XIV.– Москва, 1890.
5.    Артемівка: Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. Б.К.Мигаль; Упор. Л.М.Момот, Т.В.Чернявська; Худож.-оформлювач Б.В.Чертков. – Харків: Каравела, 1999.– 112 с.– («Краю мій, Слобожанщино»).
6.    Артюх Л. Поминальні страви на Поліссі: (Народний етикет) // Полісся України.– Львів, 1997.– Вип. 1.– С. 313–318.
7.    Астахова О.В., Крупа Т.М., Сушко В.А. Свята та побут Слобожанщини. – Харків: Колорит, 2008. – 143 с.
8.    Астахова О.В., Крупа Т.М., Сушко В.А. Свята та побут Слобожанщини: Альбом / О.В.Астахова, Т.М.Крупа, В.А.Сушко.– Харків: Колорит, 2004.– 125 с.: іл.– (Серія «Українська колекція»).
9.    Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре: структурно-семантический анализ восточнославянской обрядности.– СПб, Наука, 1993.– 240 с.
10.                       Балушок В. Міжнародна наукова конференція, присвячена поховальній обрядовості [Люблін, 1995] // Народна творчість та етнографія.– 1996.– № 1.– С. 92-93.
11.                       Барвинский В.А. К вопросу об упырях // Вестник Харьковского историко-филологического общества.– Вып. 5.– Харьков, Типография «Печатное дело», 1914.– С. 14–18.
12.                       Бенько Н. Особливості народного трактування образів християнської традиції в українських псальмах (з поетики українських народних псальм: система персонажів та своєріднсть їх народної інтерпретації) // Матеріали до української етнології: збірник наукових праць. В. (5).– К., 2002.– С. 349–353.
13.                       Беньковський И. Оплакивание умерших. Причитание и голошение над покойниками // КС. – 1896. – № 9. – С. 250-261
14.                       Бердута М.З., Солошенко О.М. Особливості обрядів та звичаїв Слобожанщини (XVIII – XIX ст.) // Сборник научных трудов Харьковского института социального прогресса.– Х.: ХИСП, 2001.– Вып. 6.– С. 92–99.
15.                       Бернштам Т.А. Орнитоморфная символика у восточных славян // Советская этнография.– 1982.– № 1.– С. 22–34.
16.                       Бернштам Т.А. Плач в его отношении к жизни и смерти (восточнославянская традиция и балтские параллели) // Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд / Тезисы докладов. – М., АН СССР, Ин-т славяноведения и балканистики, 1985.– С. 12–14.
17.                       Бернштам Т.А. Предки-опекуны или участники переходного обряда (К генезису коллективного обхода дворов у восточных славян) // Годичная научная сессия Института этнографии АН СССР: Краткое содержание докладов. 1983.– Л., 1985.– С. 40–41.
18.                       Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація // Матеріали до етнології й антропології. Т. XXI-XXII – Ч. 1. [Впорядкував Ф.Колесса].– Львів, 1929.– С. 43–109.
19.                       Білий В. До звичаю кидати гілки на могили «заложних» мерців // Етнографічний вісник.– 1926.– Кн. 3.– С. 86–94.
20.                       Білий В. Оповідання українських завмиральників // Етнографічний вісник. – 1930.– Кн. 9.– С. 53–95.
21.                       Біляшівський М. «Сани в похоронном обряде» // Киевская Старина.– 1893.– Т. 41.– С. 147– 152 (з малюнком).
22.                       Бобрицкий К. Рождаемость, брачность и смертность Харьковского населения // Харьковский сборник  / Под ред. члена-секретаря Комитета В.В.Иванова.– Х., 1892. – Отд. II.– С. 1–48.
23.                       Бойко О., Семенова М.О. Селянські сни // Кроковеє коло. Матеріали VII обласної учнівської науково-практичної народознавчої конференції (4 березня 2000 р.) / За ред. М.Красикова та М.Семенової.– Х.: Фоліо, 2001 р.– С. 21–22.
24.                       Бондаренко Г. «Добре вам спочивати і нас дожидати» // Людина і світ.– 1994.– № 3–4.– С. 36–42.
25.                       Бондаренко Г. «Що на цим світі заробиш...»: Традиційні уявлення українців про загробне життя // Людина і світ.– 1994.– № 8.– С. 21–23.
26.                       Бондаренко Г. Берегиня, перегеня чи доля? // Вісник.– 1999.– № 1 (3).– С. 76–79.
27.                       Борейко Ю.Г. Язичницький культ предків у давньоруському побутовому християнстві // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки.– 2002.– № 6.– С. 107–110.
28.                       Борисенко В. Культ предків в обрядах українців // Родовід.– 1992.– № 2.– С. 14–16.
29.                       Борисенко В.К. Поховальні звичаї та обряди // Поділля: історико-етнографічне дослідження.– К.: Наукова думка, 1994.– С. 228–233.
30.                       Борисенко В.К. Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців.– К.: Унісерв, 2000.– 191 с.
31.                       Борисенко В.Поховання // Наука і суспільство.– 1991.– № 6.– С. 30–31.
32.                       Боровський О. І ніхто не підкаже, де могилка його… / Україна молода.– 2006 р.– № 143 (2930).– 8 серпня.– С. 12.
33.                       Боровський Я.Є. Світогляд давніх киян.– К.: Наукова думка, 1992.– 173 с.
34.                       Боряк Е.А. Баба-повитуха в традиционном украинском обществе: легко ли быть «знающей»?// Мифология и религия в системе культуры этноса: Материалы Вторых Санкт-Петербургских этнограф. чтений. – СПб, 2003.– С. 70–72.
35.                       Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ – початок ХХ ст.).– К.: б. вид., 1997.– 196 с.
36.                       Босик З. О. Поховально-поминальна обрядовість: на польових матеріалах Сарненського і Дубровицького районів Рівненської області // Сучасний стан та перспективи розвитку народознавчої науки в Україні. – К., 2008.
37.                       Брайловский С. Малорусская похоронная причеть и мифическое ее значение // КС.–1885.– Т.9.– С.73–84.
38.                       Брайловский С. Похоронные причитания Южного края // Русский филологический вестник. – 1884. – Т. 12. – С. 179-187.
39.                       Брайловский С. Похоронные причитания Южного края // РФВ.– 1884.– Т.12.– С.179-187.
40.                       Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космогонічні українські народні погляди та вірування. – К.: Довіра, 1992.– 416 с.
41.                       Бушкевич С.П., Страхов А.Б. Восточнославянский «красный траур» по данным фольклора и погребальной обрядности // Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд / Тезисы докладов.– М., 1985.– С. 19–21.
42.                       Васильєв М. К. К малорусским похоронным обрядам // КС. – 1890. – № 8. – С. 322 (голосіння).
43.                       Велецкая Н.Н. Рудименты язычества в похоронных играх карпатских горцев // Карпатский сборник. Труды международной комиссии по изучению народной культуры Карпат и прилегающих к ним областей. – М.: Наука, 1976.
44.                       Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. – М.: Наука, 1978. – 240 с.
45.                       Верхній Салтів: ГЕНІЙ МІСЦЯ. Похоронна обрядовість. (А.Бражник, Н.Бражник, С.Бражник, Т.Громова. – Харків: Вид-во «Гімназія Модем», 2005. – 14 с.; іл.
46.                       Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. – К.: “Мистецтво”, 1995.– 336с.
47.                       Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології.– К.: Мистецтво, 1995.– 336 с.: іл.
48.                       Волицька І. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ — початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 1992.– 139с.
49.                       Волошинський І. Похоронні звичаї і голосіння в Городенщині // МУЕ. – 1919. – Т. 19-20. – С. 194-214.
50.                       Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис.– К.: Оберіг, 1993.– 592 с.
51.                       Гаврилюк Е. Хаос, Танатос і Ерос у символіці обрядів переходу // Студії з інтегральної культурології. І. Thanatos.– Львів: Ін-т народознавства АН України, 1996. – С.63-70.
52.                       Гаврилюк Н. Кожен край має свій звичай: Поминання померлих // Демократична Україна.– 1997.– 9 вересня.
53.                       Гаврилюк Н.К. Похоронно-поминальные обряды и обычаи: Поверья и обряды, связанные с наступлением смерти и подготовкой к похоронам // Украинцы.– М.: Наука, 2001.– С. 321–324.
54.                       Гаврилюк Н.К. Традиционная погребальная обрядность Полесья в сравнении с Карпато-Буковинской зоной // Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд / Тезисы докладов.– М, 1985.– С. 28–30.
55.                       Гайдай М. Народні голосіння // Етнографічний вісник. – 1928. – Кн. 7. – С. 1-14, нотний додаток до статті «Народні голосіння» (с. 67-72).
56.                       Гайдай М. Народні голосіння // Етнографічний вісник. – Кн.7.– К., 1928.– С.67-72.
57.                       Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: звичаї, вірування та повір’я, пов’язані зі світоглядними уявленнями про смерть і померлих // Міфологія і фольклор. – 2010. – № 3-4 (7). – С. 27-49.
58.                       Гнатюк В. Знадоби до української демонології. – Т. ІІ. – Вип. І. // Етнографічний збірник.– Львів, 1912.– Т. ХХХІІІ.– XLII. – 237 с.
59.                       Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди // Етнографічний збірник. – Т. 32.– Львів, 1912.– С. 203–426.
60.                       Гнедич П. А. Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд. Вып. І. Песни обрядовые. – Полтава, 1915 (є голосіння).
61.                       Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. В 4 ч.– Москва, 1878.
62.                       Голосіння / Упоряд. І. Коваль-Фучило. Київ, 2012. – 792 с.
63.                       Голосіння, тужіння, плачі / Упоряд., передмова М. К. Дмитренка. – К., 2007.
64.                       Грабовецький В. Вивчення історії та вшанування могил українських гетьманів // Народна творчість та етнографія.– 2004.– № 4.– С. 58–70.
65.                       Грица С. Музичний фольклор у записах Ф. Колеси та К. Мошинського // Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського.– К.: Музична Україна, 1995.– С.3-24.
66.                       Грушевський М. Історія української літератури. В 6 томах.– Т.1.– К.: “Либідь”, 1993.– С. 227-318.
67.                       Грушевський М.С. Початки громадянства (генетична соціологія). – Відень, 1921. – 328 с.
68.                       Грябан В.В. Роль вогню в поховальній обрядовості слов’ян // Буковина – мій рідний край: Третя історико-краєзнавча конф. молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці, 17 травня 1998 року. Матеріали / [Відп. ред. О.Масан].– Чернівці, 2000.– С. 10–11.
69.                       Гузій Р. Б. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів, 2007.
70.                       Гузій Р. Б. Похоронні звичаї та обряди українців Карпат (ХІХ – ХХ ст.): Дис. канд. іст. наук. – Львів, 2002. – 242с.
71.                       Гузій Р. Етнографічне вивчення похоронної звичаєвості українців Карпат: Основні напрямки і результати досліджень // Народознавчі зошити. – 2003. – № 3–4. – С. 436–445.
72.                       Гузій Р. Народні засоби полегшення процесу помирання (карпатська традиція) // Народознавчі зошити.– 1998.– № 3.– С. 330–334.
73.                       Гузій Р. Традиційні способи перепровадження померлого на кладовище в похоронній звичаєвості українців Карпат // Народознавчі зошити.– 2001.– № 3.– С. 528–531.
74.                       Гузій Р. Традиційні способи повідомлення про смерть у похоронній звичаєвості українців Карпат // Народознавчі зошити.– 1998.– № 6.– С. 693–696.
75.                       Гузій Р. Уявлення та вірування українців Карпат про персоніфіковану смерть // Народознавчі зошити.– 1995.– № 6.– С. 362–366.
76.                       Гузій Р.Б. Похоронні звичаї та обряди українців Карпат (ХІХ - ХХ ст.): Дис. канд. іст. наук. - Львів, 2002. – 242с.
77.                       Гурин І. “Голосіння”. Замітка до друку. 1933р. // Архів ІМФЕ, Ф.1, Од.зб. 305.
78.                       Данилов В. Древнейшее малорусское причитание // К.Ст., 1904.– Т.88.– С.148-153.
79.                       Данилов В. Из народной жизни в Малороссии // Ж.Ст.– 1909.– Вып.1.– С.34-39.
80.                       Данилов В. Красный траур в малорусском погребальном обряде // Живая старина.– 1909.– Вып. IV.
81.                       Данилов В. Носители похоронних причитаний в Малороссии // КС. – 1905. – Т. LXXXIX, апрель.
82.                       Данилов В. Обращение к читателям о собирании украинских похоронных причитаний // Україна. – 1907. – Т. VII. – С. 224-231.
83.                       Данилов В. Одна глава об украинских похоронных причитаниях // Киевская Старина, 1905.– С.198-209.
84.                       Данилов В. Символика птиц и растений в украинских похоронных причитаниях // Киевская старина. – Т. XCIV. – 1906. – Ноябрь-декабрь. – С. 611–628.
85.                       Данилов В. Анекдоты о плакальщицах // Живая Старина. – 1910. – Вып. І-ІІ. – С. 20.
86.                       Данилюк А.Г. Українська хата.– К.: Наук. думка, 1991.– 112 c.
87.                       Данковська Р. Санки в обряді «вечері» (На основі колекцій Харківського Музею Слобідської Україні іс. Сковороди) // Матеріали до етнології й антропології / Етнографічна комісія НТШ у Львові. Т. XXI-XXII – Частина 1. Збірник праць, присвячений пам’яті В.Гнатюка. [Впорядкував Ф.Колесса]. – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка, 1929. – С. 289–295.
88.                       Дарманський П. Віддаючи останню шану: [Поховальна обрядовість] // Людина і світ. – 1986.– № 8.– С. 47–53.
89.                       Дарманський П. Обряд у житті людини.– К.: Видавництво політичної літератури України, 1974. – 200 с.
90.                       Двораковський С. Поминальні дні на Північному Підляшші // Берегиня. –2000.– № 1.– С. 42–52.
91.                       Долинский Стефан, свящ. Этнографические сведения, собранные в м. Загниткове Ольгопольского уезда // Подольские епархиальные ведомости. – 1887. – 24 октября. – № 43.
92.                       Етнокультурна Волинського Полісся і чорнобильська трагедія. Вип. IІІ (Зарічненський р-н Рівненської обл.) / Упоряд. В. П. Ковальчука. – Рівне, 1998. – С. 298-302 (голосіння).
93.                       Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Вип. ІV / Упоряд. В. П. Ковальчука. – Рівне: «Перспектива», 2003. – С. 226-227 (голосіння).
94.                       Жемчужников Л. М. Воспоминание о Шевченке; его смерть и погребение // Основа. – 1861. – С. 17-18.
95.                       Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Старобельский уезд. Очерки по этнографии края / Под ред. В. В. Иванова. Т. I.– Харьков: Изд. губ. стат. комитета, 1898.– 1012 с. (є голосіння).
96.                       Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. І. Thanatos.– Львів: Ін-т народознавства АН
97.                       Жуйкова М. Східно-слов’янська лексика неправедної смерті // Народознавчі зошити.– 2000.– № 4.– С. 577–595.
98.                       Залюбовський Г. Пісні малоросійські. Рукопис зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського ф. 1, од. зб. 1379, 1381 (є голосіння).
99.                       Заславський І. Уявлення про потойбічний світ і формування поняття чистилища в українській середньовічній культурі // Записки НТШ. – Т. 228. – Львів, 1994. – С. 343-356.
100.                  Захарченко Г. Уявлення про душу, смерть та потойбічний світ в світогляді слов’ян (за матеріалами експедицій на Одещині) // Етн. історія народів Європи: Традиційна етн. культура слов’ян.– К., 1999.– С. 40–44.
101.                  Захарченко Г.М. Табу в поховальній обрядовості: (на матеріалах слов’янського населення Одещини) // Археологія та етнологія Східної Європи: Матеріали і дослідження.– Одеса: Друк, 2002.– Т. 3.– С. 302–303.
102.                  Захарченко Г.М. Традиційна поховальна обрядовість українців: за матеріалами експедицій на Одещині // Етнічність в історії та культурі.– Одеса, 1998.– С. 129–132.
103.                  Зварич І. Язичницька архаїка та її семантика в похоронному обряді і голосіннях гуцулів // Питання літературознавства. – Вип. 3(60).– Чернівці, 1996.– С.111-124.
104.                  Зварич С. Смерть у системі народного світогляду // Родовід.– 1993.– № 5.– С. 42–45.
105.                  Земський Ю. Народні уявлення про життя та смерть у дослідженнях подільських краєзнавців кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Берегиня.– 1998.– Ч. 3/4.– С. 123–130.
106.                  Золотухін С. Світоглядні засади давньої слав’янсько-української сімейної обрядовості // Питання стародавньої історії, археології й етнології.– Чернівці, 2000.– С. 207–217.
107.                  Зубрицька М. Онтологізація смерті у творчості Василя Стефаника // Студії з інтегральної культурології. І. Thanatos.– Львів: Ін-т народознавства АН
108.                  Зяблюк Н. Мак у віруваннях, обрядах і звичаях українців // Українська родина. Родинний і громадський побут.– К.:УНИВЕРС, 2000.– С. 355–369.
109.                  Иванов П. Вовкулаки (Материалы для характеристики мировоззрения крестьян-малоруссов) // Юбилейный сборник в честь В. Ф. Миллера.– М., 1900.
110.                  Иванов П.В. Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии // Сборник Харьковского историко-филологического общества. –1907.– С. 74–109.
111.                  Иванов П.В. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате // Харьковский сборник.– Харьков, 1889.– Вып. 3.– С. 35–66.
112.                  Иванов П.В. Очерк воззрений крестьянского населения Купянского уезда на душу и на загробную жизнь // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – 1909. – Т. 18. – С. 244–255.
113.                  Иванова А.В., Марусов П. Материалы для этнографического изучения Харьковской губ. Слобода Кабанье // Харьковский сборник.– Х., 1893.– С. 413–460.
114.                  Іваннікова Л. Образ Єрусалима в українському фольклорі // Матеріали до української етнології: збірник наукових праць. В. (5).– К., 2002.– С. 401–404.
115.                  Ізворін Ад. Похоронний звичай у подкарпатських русинов (Загальний опис).– Унгвар, Видання Підкарпатського товариства наук, 1942.– 20 с.
116.                  Іларіон, митр. Дохристиянські вірування українського народу: Іст. реліг. моногр.– К.: АТ «Обереги», 1991.– 424 с.
117.                  Кагаров Е.Е. Свящ. Соболев. Загробный мир по древне-русским представлениям // Записки Императорского Харьковского Универститета.– Харьков, Типография и Литография М.Зильберберг и сыновья, 1913.– С. 20–27.
118.                  Кагаров Є.Г. Нотатки з порівняльного фольклору // Етнографічний вісник.– 1930.– Кн. 9.– С. 31–36.
119.                  Каминский Вячеслав. Этнографическое изучение Волыни. – Варшава, 1912 (є голосіння).
120.                  Кісь Р. Коваріації уявлень про смерть як індикатор культури (спроба крос-культурного бачення) // Народознавчі зошити. Спеціальний випуск № 1. Студії з інтегральної культурології «Танатос».– [1996].– С. 9–20.
121.                  Кміт Ю. Похоронні звичаї і вірування у бойків // ЗНТШ. – 1915. – Т. СХХІІ.
122.                  Кобальчинська Р. «Хто померлого не шанує, тому Господь віку не дарує...» // Вечірній Київ.– 1999.– 17 квітня.– 8 с.
123.                  Коваль-Фучило И. М. Архаика и современный быт жителей украинского села (на материале экспедиции 2008 г. в Закарпатье) // Славянская традиционная культура и современный мир. Вып. 14. – 2011. – С. 296-306.
124.                  Коваль-Фучило И. М. Восточнославянские причитания: особенности передачи (взгляд изнутри традиции) // Заjедничко у словенском фолклору. Зборник радова. Урядник Л. Раденкович – Београд, 2012. – С. 321-334.
125.                  Коваль-Фучило И. М. Персонажный код погребального обряда: гробовщик // Славянская традиционная культура и современный мир. Вып. 15. – Москва, 2012. – С. 216-225.
126.                  Коваль-Фучило И. М. Украинские похоронные причитания: современное восприятие и трансформация бытования (на материале экспедиции 2008 г. в Закарпатье) // Материалы Второго Всероссийского конгресса фольклористов. Сборник докладов. Т. 4. – М.: Государственный республиканский центр русского фольклора, 2012. – С. 120-134.
127.                  Коваль-Фучило І. Голосіння в контексті похоронного ритуалу // НТЕ. – №1. – 2000. – С. 33-45.
128.                  Коваль-Фучило І. Голосіння у змісті похоронного ритуалу (проба структурного аналізу) // Критерії естетичної вартості художнього тексту: Тези доповідей. – Львів, 1996. – С.92-96.
129.                  Коваль-Фучило І. Екзистенціал мовчання в етнології та культурі // Вісник Львівського ун-ту. Сер. філол.– Вип. 27.– Львів: Вид-во Львівського держ. ун-ту, 1999.– С.32–40.
130.                  Коваль-Фучило І. Жанрове розмаїття фольклору на Сумщині: сучасне побутування // Народознавчі зошити. – 2011. – № 3. – С. 413-418; Те ж: Київська старовина. – 2011. – № 5. – С. 144-151.
131.                  Коваль-Фучило І. М. Голосіння в контексті похоронного ритуалу // НТЕ. – 2000. – № 1. – С.33-45.
132.                  Коваль-Фучило І. М. Голосіння у змісті похоронного ритуалу (проба структурного аналізу) // Критерії естетичної вартості художнього тексту: Тези доповідей. – Львів, 1996.
133.                  Коваль-Фучило І. М. Екзистенціал мовчання в етнології та культурі // Вісник Львів. ун-ту. Сер. філологічна. – Вип. 27. – Львів: Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1999.
134.                  Коваль-Фучило І. М. Історія дослідження українських похоронних голосінь у періодичних та монографічних виданнях // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 8.
135.           Коваль-Фучило І. М. Похоронний ритуал: проблема функціонування і сприйняття // Берегиня. – 2000.-№1.
136.           Коваль-Фучило І. М. Похоронні голосіння в українській традиції: проблема жанру // Молода нація. -К.: Смолоскип, 1999. – №13.
137.                  Коваль-Фучило І. М. Традиція голосіння в похоронному ритуалі слов'ян // Етнічна історія народів Європи. – К.: Стилос, 1999.
138.           Коваль-Фучило І. М. Українські похоронні голосіння: до проблеми дослідження тексту // Українська філологія: школи, постаті, проблеми / 36. наук, праць міжнар. конфер., присвяченої 150-річчю заснування кафедри української словесності у Львівському університеті.— Львів: Світ, 1999. – Ч.2. – С.527-532.
139.       Коваль-Фучило І. М. Українські похоронні голосіння: проблема композиції // Народознавчі зошити. – 2000. – № 3. – С.525-531.
140.                  Коваль-Фучило І. М. Фольклорна модель похорону у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" // Молода нація. – К.: Смолоскип, 1996.- №5.
141.                  Коваль-Фучило І. Поетика і прагматика південнослов’янських плачів // НТЕ. – 2011. – № 4. – С. 120-122.
142.                  Коваль-Фучило І. Поминальні голосіння в селі Сварицевичі: основні мотиви і специфіка виконання // НТЕ. – 2012. – № 3. – С. 68-71.
143.                  Коваль-Фучило І. Поховати і пом’янути: Етнолінгвістика в Україні (Конобродська В. Поліський поховальний і поминальні обряди. – Т. 1. – Етнолінгвістичні студії. – Житомир: “Полісся”, 2007. – 356 с.) // Слово Просвіти. – 14-20 лютого 2008.
144.                  Коваль-Фучило І. Поховати і пом’янути: Етнолінгвістика в Україні // Слово Просвіти. – 14-20 лютого 2008.
145.                  Коваль-Фучило І. Похоронні голосіння в українській традиції: проблема жанру // Молода нація. – К.: Смолоскип, 1999. – №13.– С.120–132.
146.                  Коваль-Фучило І. Регіональний аспект вивчення голосінь // Тези Міжнародної наукової конференції «Міжнародний діалог слов’янських спільнот Центральної і Східної Європи». – Ч. ІІ. – К., 2012 – С. 203.
147.                  Коваль-Фучило І. Сучасний стан побутування фольклорної традиції на Сумщині // Тези доповідей VII Міжнародної наукової конференції “Українська культура в історичному розвитку та державотворенні)”, присвяченої 170-річчю від дня народження Павла Чубинського. – К., 2009. – С. 42-43.
148.                  Коваль-Фучило І. Традиція голосіння в похоронному ритуалі слов’ян // Етнічна історія народів Європи. – К.: Стилос, 1999. – С. 65–68.
149.                  Коваль-Фучило І. Традиція та імпровізація в українських похоронних голосіннях // IV Міжнародний конгрес україністів. Одеса, 1999. Етнологія, фольклористика. Кн. 1.– Одеса–Київ, Видавництво Асоціації етнологів, 2001.– С. 337–349.
150.                  Коваль-Фучило І. Українські голосіння з-над Байкалу // Традиційна культура діаспори. Зб. наук. праць. – Одеса, 2012. – С. 179-184.
151.                  Коваль-Фучило І. Українські похоронні голосіння: ґенеза і поетика. Дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2000. – 223 с.
152.                  Коваль-Фучило І. Українські похоронні голосіння: до проблеми дослідження тексту // Українська філологія: школи, постаті, проблеми / Зб. наук. праць міжнар. конфер., присвяченої 150-річчю заснування кафедри української словесності у Львівському університеті.– Львів: Світ, 1999. – Ч. 2.– С. 527–532.
153.                  Коваль-Фучило І. Українські похоронні голосіння: проблема композиції // Народознавчі зошити. – №1-2.– 2000. – С.
154.                  Коваль-Фучило І. Українські похоронні голосіння: сучасне сприйняття і трансформація в побутуванні (на матеріалі експедиції 2008 року на Закарпаття) // Міфологія і фольклор. – 2011. – № 1 (8). – С. 5-17.
155.                  Коваль-Фучило І. Фольклорна модель похорону у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" // Молода нація. – К.: Смолоскип, 1996. – № 5. – С.120-126.
156.                  Коваль-Фучило І. Часопросторова картина світу в українських похоронних голосіннях // Вісник Львів. ун-ту. Сер. філологічна. – 2006. – Вип. 37. – С. 167-176.
157.                  Коваль-Фучило І., Іваннікова Л. Шалак О. «Дзєди» і «Проводи русалок» у с. Гавронщина Макарівського р-ну Київ. обл. (святкують чорнобильські переселенці із с. Речиця) // Діалектологічні студії. 4. – Львів, 2004. – С. 503-522.
158.                  Коваль-Фучило І.М. Українські похоронні голосіння: генеза і поетика. / Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня к. філол. н.– Львів, Львівський національний університет ім. І.Франка, 2000.– 24 с.
159.                  Ковальчук В. Народна музика Рівненського Полісся: Обрядові пісні / Ред. Ю.П.Рибак. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – С.141-144 (голосіння).
160.                  Kowal-Fuczyło Iryna. Zamowiena ludowe z okolic Lwowa // Etnolingwistyka. 13. – Lublin, 2001. – S. 267-277.
161.                  Kowal-Fuczyło І. Zatrzymac sie w zaczarowanym miejscu. Wspolne elementy w litewskiej, polskiej і ukrainskiej basin ludowej // Tworczosc ludowa. – 2003. – 3 (55). – S. 21-22.
162.                  Ковальчук В. Народна музика Рівненського Полісся: Обрядові пісні / Ред. Ю.П.Рибак. - Рівне: Волинські обереги, 2008. - С.141-144 (голосіння).
163.                  Ковальчук Т. Образ смерті в українському вертепі // Матеріали до української етнології: збірник наукових праць. В. (5).– К., 2002.– С. 407–411.
164.                  «Козака несуть і коня ведуть...»: Звичаї // Демократична Україна. – 1997. – 30 вересня.
165.                  Козлов М.М. Структура поминальної обрядовості східних слов’ян – язичників раннього середньовіччя // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П.Могили.– 2003.– Т. 26, вип. 13.– С. 12–17.
166.                  Козлов М.М. Уявлення давніх слов’ян про потойбічний світ // Український історичний журнал.– 2000.– № 3.– С. 61–73.
167.                  Козяр Св. Українська родинна обрядовість. Віхи людської долі: весілля, похорон.– Хмельницький, 2000.– 72 с.
168.                  Колесса Ф. Вірування про душу й загробне життя в українській похоронній і поминальній обрядності // ЗНТШ. – Т. ССХLII. Праці Секції етнографії та фольклористики. – Львів, 2001. – С. 7-82.
169.                  Колесса Ф. Вірування про душу й загробне життя в українській похоронній і поминальній обрядності // ЗНТШ. — Т. ССХLII. Праці Секції етнографії та фольклористики. — Львів, 2001. — С. 7-82.
170.                  Колесса Ф. Народна музика на Поліссі // Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського.– К.: Музична Україна, 1995.– С.25-57.
171.                  Колесса Ф. Речитативні форми в українській народній поезії // Колесса Ф. Музикознавчі праці. – К.: Наукова думка, 1970.– С.287-311.
172.                  Колесса Ф. Українська усна словесність. – Львів, 1938 (є голосіння).
173.                  Колесса Ф. Українські народні думи у відношенню до пісень, віршів і похоронних голосінь // ЗНТШ. – 1920–1922.– Т. 130-132.
174.                  Коломиєць О. Гуцульський похорон як обрядова драма // Музика та дія в традиційному фольклорі. – Львів, 2001. – С. 75-86.
175.                  Колотило Т. Народні псальми з-над Збруча // Берегиня. – 1999. – № 1. – С. 21–28.
176.                  Конобродська В. Поліський поховальний і поминальні обряди. – Т. 1. – Етнолінгвістичні студії. – Житомир: “Полісся”, 2007. – 356 с. (є голосіння).
177.                  Конобродська В. Рудименти магії речей померлого у поліському поховальному обряді // Полісся: Мова, культура, історія. – К., 1996.– С. 140–146.
178.                  Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wolyniu: Z materyjalow zebranych przez P. Zofiję Rokossowską we wsi Jurkowszczyznie w pow. Zwiahelskim // Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. – Kraków, 1887. – T. 11 (є голосіння).
179.                  Коршак Т. Свята та обряди Охтирського району.– Суми, 1993.– 30 с.
180.                  Косів Р. Українська похоронна хоругва XVI–XVIII ст.: запозичення чи національний феномен? // Мистецтвознавство’01.– Львів, 2002.– С. 105–120.
181.                  Костомаров М.І. Слов’янська міфологія / Упоряд., приміт. І.П.Бетко, А.М.Полотай; вступна ст. М.Т.Яценка.– К.: Либідь, 1994.– 384 с.
182.                  Котляревский А. О погребальных обычаях языческих славян.– М.: [б. изд.], 1868.– [9], 252, 38 c.
183.                  Кравченко В. Звичаї в с. Забрідді та по деяких інших, недалеких від цього села місцевостях Житомирського повіту на Волині / Етнографічні матеріали, зібрані Кравченком Васильом. – Житомир: Друкарня «Робітник», 1920.– 159 с.
184.                  Кримський А. До історії вивчення російських та українських народних голосінь (Підготовка до друку, вступна замітка і коментарі А. Іоаніді) // НТЕ.– 1973.– №3.– С.67-73.
185.                  Кузеля З. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обряді // Записки НТШ. – Т. CXXI. – Львів, 1914.– С. 201–214; Т. CXXII.– Львів, 1915.– С. 117–127.
186.                  Кузеля З. Українські похоронні звичаї й обряди в етнографічній літературі // Етнографічний збірник. – Львів, 1912.– Т. XXXI–XXXII.– С. 133–202.
187.                  Куліш П. Записки о Южной Руси в двух томах.– К.: Дніпро, 1994.– 719 с.
188.                  Курило О. Матеріяли до української діялектології та фольклористики. – К.: ВУАН, 1928. – С. 7-11, 46 (голосіння).
189.                  Курочкін О. «Не дивуйтеся, дівчата, що я такий вдався...» (До скасування смертної кари в Україні) // Берегиня.– 2001.– № 1.– С. 9–14.
190.                  Курочкін О. Маски тварин у поховальних іграх українців // Родовід.– 1992.– № 4.– С. 32–38.
191.                  Курочкін О. Поховальні забави – релікти дохристиянського світогляду // Берегиня.– 1998.– Ч. 3/4.– С. 106–123.
192.                  Курочкін О. Українські новорічні обряди «коза» і «Маланка». – Опішне: Українське народознавство, 1995. – 392 с.: іл.
193.                  Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків // Полісся України.– Львів, 1997.– Вип. 1.– С. 172–203.
194.                  Лаврентьева Л.С. Соль в обрядах и верованиях восточных славян // Из культурного наследия народов Восточной Европы.– СПб., 1992.– С. 44–55.
195.                  Лапушняк М.Д., Рубанець М.В. Похоронний обряд у селах Стрілецький Кут, Ревне та Бурдей на Кіцманщині (Буковина) // Буковина – мій рідний край: Третя історико-краєзнавча конференція молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці, 17 травня 1998 року. Матеріали / [Відп. ред. О.Масан].– Чернівці, 2000.– С. 92–93.
196.                  Левицкий О.И. Старинные воззрения на самоубийство и отголосок их в народных обычаях Южной Руси.– К.: Типография Г.Т.Корчак-Новицкого, 1892.– 16 с.
197.                  Ленчевский Л. Похоронные обряды и поверья в Староконстант. у., Волынской губ. – К., 1899.– 9 с.– Оттиск из ж. «Киевская старина».
198.                  Ленчевский Л. Похоронные обряды и поверья в Староконстантиновском у. Волынской губ. – К., 1899. – 9с.
199.                  Литвін В.В. Поховання і поховальний обряд культури карпатських курганів на території Північної Буковини // Буковина – мій рідний край. – Чернівці, 2000. – С. 14-17.
200.                  Литвін В.В. Поховання і поховальний обряд культури карпатських курганів на території Північної Буковини // Буковина – мій рідний край. – Чернівці, 2000. – С. 14-17.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: ГіП1

Поделиться

6

Re: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Продовження

+ открыть текст

201.                  Лопушняк М. Д., Рубанець М.В. Похоронний обряд у селах Стрілецький Кут, Ревне та Бурдей на Кіцманщині (Буковина) // Буковина – мій рідний край. – Чернівці, 2000. – С. 92-93.
202.                  Лукеча М. Іду від вас… (Поховальні обряди) // Неопалима купина. – 1995.   № 1-2. – С. 35-37.
203.                  Маєрчик М. Бінарна семантична опозиція «ТУТ» і «ТАМ» у конструюванні візії потойбічного світу (фаза переходу): Карпатський ареал // Родовід.– 1996.– № 1 (13).– С. 3–9.
204.                  Маєрчик М. Орнітоморфні уявлення про душу (проблеми генези та семіозису) // Студії з інтегральної культурології. І. Thanatos.– Львів: Ін-т народознавства АН України, 1996.– С.92-104.
205.                  Маєрчик М.С. Українські обряди родинного циклу крізь призму моделі переходу // Автореф. дис. … канд. іст. н..– К., 2002. – 18 с.
206.                  Малинка А. Н. Малорусские обряды, поверья и заплачки при похоронах // ЭО. – 1898. – № 3. – С. 96-106; 1898. – № 4. – С. 151-152.
207.                  Малинка А.Н. Отпевание без покойников // КС. – 1898. - № 4.
208.                  Малинка А.Н. Погребальные обряды в Ахтырке // ЭО. – 1898. – № 4.
209.                  Маломуж Д. Магічні елементи в похороннму обряді на Звенигородщині в порівняльному освітленні // // ІМФЕ, ф. 1-4, од.зб. 206. – 8 арк.
210.                  Маслов М.О. «Заложные покойники» в античному світі // Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Ч. VII. – Харків, 1927.– С. 123-124.
211.                  Метлинський А. Народные южнорусские песни. – К., 1854 (є голосіння).
212.                  Микитенко О. Нові видання присвячені слов’янським голосінням // НТЕ.– 1990.– №3.– С.84-86.
213.                  Микитенко О. О. Балканослов’янський текст поховального оплакування: прагматика, семантика, етнопоетика. – К., 2010.
214.                  Милорадович В. П. Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888–1895 г. // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – Т. 16. – 1897. – С. 178-222 (голосіння).
215.                  Мишанич М. Народна вокальна творчість Львівщини (на правах рукопису). – Ч. 1. – Кн. 1. Мелодії. / Систематизація та заг. ред. Б. Луканюка. – Львів, 1985. (є голосіння).
216.                  Мишанич С. Українські народні голосіння // Актуальні проблеми української літератури і фольклору.– Донецьк: Кассіопея, 1999.– С.3-51.
217.                  Моздир М. До генези надмогильного знака в Україні // Народознавчі зошити.– 1995.– № 2.– С. 69–79.
218.                  Моздир М. До ізоформи знаку-символу «Дерево життя» в Україні // IV Міжнародний конгрес україністів. Одеса, 1999. Етнологія, фольклористика. Кн. 1.– Одеса–Київ, 2001.– С. 379–384.
219.                  Москалець В.П. Соціально-психологічні основи і функції радянської обрядовості.– К., 1981.– 48 с.
220.                  Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського (Систематизація матеріалу, вступна стаття, пісенні паралелі Ф. Колесси) / Упорядк., вступ. стаття, примітки, переклад з пол. С. Й. Грици. – К.: Муз. Україна, 1995 (є голосіння).
221.                  Муравський шлях–97: Матеріали комплексної фольклорно-етнографічної експедиції / Упор. Красиков М., Олійник Н., Осадча В., Семенова М.– Харків: ХДІК, 1998.– 360 с.
222.                  Народна лірика / Упоряд. М. Плісецький. – К., 1941. – 278 с. (є голосіння).
223.                  Народні пісні сіл Гаї Верхні та Гаї Нижні на Дрогобиччині / сост. Л. Федоронько. Дрогобич: ВО «Котермак-УЕЛФ», 2008.
224.                  Народні пісні сіл Гаї Верхні та Гаї Нижні на Дрогобиччині / Упор. Л. Федоронько. – Дрогобич:, 2008 (є голосіння).
225.                  Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу (Ескіз української міфології).– К.: АТ «Обереги», 1992.– 88 с.
226.                  Обрядові пісні Слобожанщини (Сумський регіон). Фольклорні записи та упорядкування В. В. Дубравіна. – Суми, 2005. – С. 370-434 (є голосіння).
227.                  Орел Л. З поховального обряду в Україні // Українська родина: родинний і громадський побут. – К., 2000. – С. 371-377.
228.                  Паньків М. «Мамко моя, зозуленько моя...» (Похоронно-поминальні звичаї і обряди на Покутті) // Берегиня.– 2002.– № 1.– С. 37–54.
229.                  Паславський І. Уявлення про потойбічний світ і формування поняття чистилища в українській середньовічній культурі // Записки НТШ. - Т. 228. – Львів, 1994.– С. 343–356.
230.                  Пастух Н. Зоологічний код у похоронних голосіннях слов’ян (зозуля) // Етнічна історія народів Європи: Традиц. етн. культура слов’ян.– К.: УНІСЕРВ, 1995.– С. 98–101.
231.                  Пачовський М. Народний похоронний обряд на Русі. – Львів, 1903. – 32 с.
232.                  Пеняк П. Особливості поховального обряду давніх слов’ян Карпатського басейну // Записки НТШ. – Т. 244. – Львів, 2002. – С. 237-246.
233.                  Петров В. Український фольклор: заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклю // Берегиня. – №1-2. –1997. – С.126-143., №3-4.– 1997. – С.113-130.
234.                  Пісенний фольклор Харківщини у записах 1979-1983 рр. / Зібрав, упорядк., транскрибував Олександр Щетинський. – Харків, 2007 (є голосіння).
235.                  Повір’я.– К.: Т-во «Знання» України, 1992.– 48 с.
236.                  Погребения в саду у «горюнов» Сумской области / Публ. С.М. и М.Н.Толстых // Живая старина. – 2003. –  № 2. – С. 10–13.
237.                  Поліссязнавство: польові записи та наукові студії (зошит). – Рівне, 1998. – С. 13-18 (голосіння).
238.                  Пономарев А.П. Похоронно-поминальные обряды и обычаи: Похороны // Украинцы.– М.: Наука, 2001.– С. 324–326.
239.                  Потебня А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий // Слово и миф.– М.: Правда, 1989.– С. 379–443.
240.                  Поховальний обряд давнього населення України. Зб. наук. праць. – К., 1991.
241.                  Поховальний обряд давнього населення України: Збірник наукових праць / Уклад. та відп. за вип. М.М.Бондар.– К.: НМК ВО, 1991.– 187 с.
242.                  Православный обряд погребения.– Дніпропетровськ: Б. вид., 1995.– 39 с.
243.                  Рекомендації до обряду похорон.– К., Комісія по вивченню і впровадженню нових громадянських свят і обрядів УРСР, 1975.– 53 с.
244.                  Рудницька І.О., Чучко М.К. Традиційні уявлення українців Буковини про відьом і опирів та ставлення до них православного духовенства краю наприкінці XVIII - XIX ст. // Буковина – мій рідний край. – Чернівці, 2000. – С. 108-110.
245.                  Савенко Н.А. Надгорбные уникумы поселковых погостов г. Горловки // «З досвіду роботи музеїв Донецької, Харківської, Луганської областей»: матеріали обласного науково-практичного семінару музейних працівників Донецької області.– Донецьк, Донецький обласний краєзнавчий музей, 2003.– С. 127–133.
246.                  Свєнціцький І. [Передмова] Похоронні голосіння // ЕЗ.– Львів, 1912.– Т. 31-32.– С.1-23.
247.                     Свєнціцький І. Похоронне голосіння і церковно-релігійна поезія // ЗНТШ.– 1910.– Т.93.– С.32-53; Т.94.– С.5-39.
248.                  Свєнціцький І. Похоронні голосіння // ЕЗ.– Т.31.– Львів, 1912.– 202с.
249.                  Світельська В. Поліський поховальний обряд (із досвіду картографування) // Древляни:/Зб. ст. і мат. з історії та культури Поліського краю/ Львів.– ІН НАНУ, 1996. В. 1. – С. 201–224.
250.                  Семеног О. «Хто йде, той горе знайде» (поховальні звичаї та обряди сіл Глухівщини, їх минуле й сьогодення) // Берегиня.– 2001.– № 2.– С. 36–42.
251.                  Семеног О., Скляр Т. Поховальні звичаї та обряди Глухівщини: їх минуле і сьогодення // Етнос. Культура. Нація. – Дрогобич, 2001. – Вип. 2. – С. 58-62.
252.                  Сисов В. Голосіння (Структура жанру. Система різновидів) // НТЕ.– 1990.– №5.– С.48-52.
253.                  Сілецький Р. Поминальні мотиви в будівельній обрядовості українців // Народознавчі зошити.– 2001.– № 3.– С. 479–482.
254.                  Скиба І. Українська поховальна традиція в творчій спадщині Володимира Данилова // Сіверянський літопис.– 2005.– № 2–3.– С. 38–42.
255.                  Скуратівський В. Мандрівка до Русалій: похоронні обряди // Берегиня. – 1996. – № 3-4.
256.                  Скуратівський В. Мандрівка до Русалій: Похоронні обряди // Берегиня.– 1996.– № 3–4.– С. 6–35.
257.                  Скуратівський В. Похорон Ярила: Воскресіння свята // Культура і життя.– 1991.– 8 червня.– С. 8.
258.                  Смолинська Є. Пережитки примітивної обрядовости в українському побуті // Берегиня.– 1999.– № 2.– С. 72–85;  № 3.– С. 55–67.
259.                  Старков В. До питання про ігровий елемент української традиційної обрядовості (Внесок Зенона Кузелі у дослідження «ігор та забав при мерці») // Матеріали до української етнології: збірник наукових праць. В. (5). – К., 2002. – С. 279–286.
260.                  Стельмах М. Голосіння // Українська усна народна поетична творчість. – Т.1.– К.: Радянська школа, 1958.– С.301-312.
261.                  Стецюка І.О. Перекази про звичай «сажати на лубок» старих людей в українській фольклорній традиції // Етнічність в історій та культурі. – Одеса, 1998. – 125-126.
262.                  Страхов О. Народна духовна культура та християнство // Родовід.– 1992.– № 4.– С. 41–43.
263.                  Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі (1581) // Дзвін, 1990. - № 1. – С. 101-113.
264.                  Сумцов М.Ф. Слобожане. Історико–етнографічна розвідка / Підготовка тексту й мовна редакція Л. Ушкалова; слово до читача, примітки та післямова В. Фрадкіна.– Х.: Акта, 2002.– 282 с.
265.                  Сумцов М.Ф. Слобожане: історико–етнографічна розвідка.– Харків, Союз, 1918.– 240 с.
266.                  Сумцов Н.Ф. Культурные переживания // Этнографическое обозрение.– 1889.– № 1, 2, 4, 5–6, 7, 8, 9, 10, 11, 12; 1890.–  № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 10.
267.                  Сумцов Н.Ф. Личные обереги от сглаза.– Х.,1896.
268.                  Сумцов Н.Ф. Очерки истории южнорусских апокрифических сказаний и песен.– К.: Тип. Давыденко, 1888.– 161, [2] с.
269.                  Сумцов Н.Ф. Песни и сказки о живом мертвеце.– К., 1894.
270.                  Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов / Избранные труды.– М., Вост. литература, 1996.– 294 с.
271.                  Сумцов Н.Ф. Этнографический очерк Харьковской губернии.– Харьков, 1918.– 24 с.
272.                  Сушко В. А. Поховальна обрядовість українців Слобожанщини ХІХ-ХХІ ст.: дис... канд. іст. наук:. – К., 2006. – 256с.
273.                  Сушко В. А. Життя нескінченне: поховальна обрядовість українців Слобожанщини ХІХ-ХХІ ст. – Х.: СПДФО Бровін О. В., 2012. – 236 с.
274.                  Сушко В.А. Взаємодія народних та догматично-православних вірувань (за матеріалами поховальної обрядовості українців Слобожанщини) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2005. – Т. VI. – С. 310 – 317.
275.                  Сушко В.А. Локальные особенности ритуальной атрибутики украиских похоронно-поминальных обрядов (на основе этнограф. изучения Слободской Украины) // Мифология и религия в системе культуры этноса: Материалы ІІ Санкт-Петербургских этнограф. чтений. – СПб, 2003.– С. 75–77.
276.                  Сушко В.А. Образ Смерті в українському традиційному світогляді // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – Вип. 8. – С. 34 – 40.
277.                  Сушко В.А. Образ Смерті в українському традиційному світогляді // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць.– Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2006.– Вип. 8.– С. 34–40.
278.                  Сушко В.А. Потойбічний світ в українських світоглядних уявленнях // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – Харків, НМЦ “СД”, 2004. – Вип. 7. – С.58 – 65.
279.                  Сушко В.А. Рушники у поховальній обрядовості українців Слобожанщини // Acta Universitatis Palackianae Olomucensis. Faculta Philosophica. Philologica 89–2006: Ucrainica II. – Olomouc, 2006. – С. 533 – 536.
280.                  Сушко В.А. Світоглядні уявлення українців-слобожан поч. ХХІ ст. (за матеріалами польових досліджень Харківської області 2001 р.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – Харків, НМЦ “СД”, 2003. – Вип. 6. – С. 54 – 59.
281.                  Сушко В.А. Семантичні аналогії понять «хата» та «домовина» (за матеріалами поховальної обрядовості Слобожанщини) // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.– Харків: Майдан, 2006.– Вип. 21–22.– С. 15–17.
282.                  Сушко В.А. Українські традиційні вірування про зв’язок між світом живих та мертвих (за матеріалами досліджень Слобожанщини кінця ХІХ – початку ХХ ст.) // Матеріали до української етнології / Збірник наукових праць. Вип. 4 (7).– К., 2004.– С. 144–149.
283.                  Сушко В.А. Характеристика трансформації українських народних вірувань к. ХІХ – поч. ХХ ст. // Вісник ХДАК: Зб. наук. праць. Вип. 4. – Х.: ХДАК, 2001.– С. 91–96.
284.                  Темченко А. «Смерте, чорну руку одведи» («Потойбічний світ» та розуміння смерті у світоглядних уявленнях українців) // Берегиня.– 2004.– № 3.– С. 22–32.
285.                  Терещенкова С. М. Перекази про завмирання // Етнографічний вісник. – 1930 – № 9. – С. 97-109.
286.                  Ткач М. Радуниця // Українська культура.– 1997.– № 4–5.– С. 36–37.
287.                  Ткач Х. Сучасна поховальна обрядовість українців у контексті традиційного етнокультурного комплексу // Сіверянський літопис. – 2005. - № 6. – С. 95-98.
288.                  Толстая С.М. Деды в полесском народном календаре // Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд / Тезисы докладов.– М., 1985.– С. 81–83.
289.                  Топоривская Н.Б. Материалы по традиционным похоронным обрядам украинцев Северной Молдовы // Археологія та етнологія Східної Європи. – Одеса, 2002. - Т. 3. – С. 304-305.
290.                  Традиційна народна культура Дворічанського району Харківської області / Упор. М. Семенова.– Харків: Регіон-інформ, 2001.– 160 с.
291.                  Українська минувшина: Ілюстр. етн. довідник / А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін.– К.:Либідь, 1993.– 256 с.; іл.
292.                  Український обрядовий фольклор західних земель: Музична антологія [Текст] / Упоряд. та вступ. стаття А. І. Іваницького. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – С. 568-586 (є голосіння).
293.                  Українські народні пісні в записах Михайла Гайдая / гол. ред. Г. А. Скрипник; наук. ред. і упоряд. М. М. Гайдай. – К., 2010 (є голосіння).
294.                  Українці: Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Книга 2.– Опішне: Українське народознавство, 1999.– 544 с., іл.
295.                  Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор., прим. та біогр. нариси А.П.Пономарьова, Т.В.Косміної, О.О.Боряк. Вст.ст. А.П.Пономарьова.– 2-ге вид.– К.: Либідь, 1991.– 640 с.: іл.
296.                  Ульяновська С. Магічні елементи поліського поховального ритуалу // Народна творчість та етнографія. – 1992. – №2. – С. 69-75.
297.                  Ульяновська С. Уявлення про духовну сутність людини в контексті поховальної обрядовості // Народна творчість та етнографія. – 1989. – №3. – С. 34-40.
298.                  Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Т. I.– Х.: Издательский дом «Райдер», 2004.– 328 с.
299.                  Фольклорні матеріали з отчого краю. Зібрали В. Сокіл та Г. Сокіл. – Львів, 1998 (є голосіння).
300.                  Харитонова В. О традиции причитания в Полесье // Полесье и этногенез славян. Предварительные материалы и тезисы конференции.– Москва: Наука, 1983.– С.78-81.
301.                  Харитонова В. Полесская традиция причитания в Полесье на восточном фоне // СБФ. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне.– Москва: Наука, 1986.– С.55-64.
302.                  Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю». Издание Харьковского губернского статистического комитета под ред. В. В. Иванова. – Харьков, 1894, 1895, 1897, 1898 (є голосіння).
303.                  Циганюк О. Обрядові ігри в похоронній звичаєвості українців // Народознавчі зошити.– 2001.–  № 3.– С. 646–648.
304.                  Чекан О. Семантичні аспекти поліського “гукання” // НТЕ.– 1993.– №4.– С.31-37.
305.                  Черв’як, Корній. Весілля мерців (спроба соціологічно пояснити обряди ініціації).– Х., 1930.– 140 с.
306.                  Червяк К. Г. До похоронних звичаїв у т.зв. околичної шляхти на Коростенщині (1926) // ІМФЕ, ф. 1-4, од.зб. 249. – 10 арк.
307.                  Червяк К.Г. Весілля мерців (спроба соціологічно пояснити обряди ініціації). – Харків, 1930. – 140с.
308.                  Червяк К.Г. Дослідження похоронного обряду // Етнографічний вісник. Кн. 5. – 1927. – С. 143-178.
309.                  Червяк К.Г. Похоронні звичаї й культ покійників з точки зору весільного ритуалу // Наук. зб. Харків. наук.-дослідної кафедри історії укр. культури. Ч.7. – Харків, 1927. – С. 113-121.
310.                  Чижикова Л.Н. Русско-украинское пограничье: история и судьбы традиционно-бытовой культуры.– М.: Наука, 1988.– 256 с.
311.                  Чубинский П. П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. – СПб., 1877. – Т. 4 (є голосіння).
312.                  Шалак О. «Висип мені, мати, високу могилу... (уявлення про смерть і потойбічний світ, відображені в українському фольклорі) // Берегиня.– 2002.– № 2.– С. 29–34.
313.                  Шухевич В. Гуцульщина. – Ч. ІІІ. – Львів, 1902 (є голосіння).
314.                  Щербак І. Давній український обряд поховання тих, хто помер у «невижитому віці» // Народна творчіть та етнографія.– 1998.– № 5–6.– С. 109–113.
315.                  Ярошевич В. Похоронні звичаї на Самбірщині // Берегиня.– 2001.– № 3.– С. 63–69.
316.                  Ящуржинский Х. Малорусские причитания над умершими // К. Ст., 1888.– Т.20.– С.11-16.
317.                  Ящуржинский Х. О погребельных обрядах // ЭО.– 1888.– Т.ІІІ.– С.93–95.
318.                  Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии // Этнографическое обозрение.– 1893.–  № 11–13

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

7

Re: Література по некрополям, пам'ятникам, могилам

Незабытые могилы : российское зарубежье : некрологи 1917-1997 : в 6 т. / Российская гос. б-ка. Отд. лит. рус. зарубежья ; сост. В. Н. Чуваков

Хоть и на титульном листе и написано "Российская государственная библиотека", но на их сайте книга в неотцифрованном виде. Но т.2 у меня есть, где-то же я его скачал когда своих искал. И кстати нашёл.
"Уникальное собрание некрологов и траурных объявлений, опубликованных в печати русского
зарубежья с 1917 г. по 1997 г., содержит сведения о более чем 50 тысячах лиц, покинувших Россию в
результате революции и гражданской войны, а также значительно позже. Всего предполагается издать
6 томов"

Т.2, тот что у меня, это буквы Г-З.( несколько страниц с глюками), если кому посмотреть - в личку.

Щукины, Брюшковы (купцы, Москва), Кумбарули (мещане, Таганрог),
Тимофеевы (крестьяне, с. Вязовое, Белгородская обл.)
Кондратьевы (купцы, мещане, Рыбинск)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться