71 ( 06-12-2015 20:53:41 змінене Ярематойсамий )

Re: Річне коло

D_i_V_a пише:

Ось що про Миколая пише Воропай -
   Це – веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді, напідпитку

Не набагато й наші відійшли від старовини. Тільки у нас варили самогонку. У нас церква св. Миколая, але оскільки я атеїст, то в ній жодного разу не був. При том РПЦ, яка мене за бидло вважає, для мене такий самий звук, як і Пугачиха. Щоб хтось щось комусь дарував - не пам'ятаю.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: tremolga1

Share

72

Re: Річне коло

AppS пише:

якось пиво не в'яжеться з різдвяним постом

До 1990-х рр. не бачив жодної старої баби, щоб постилася. Коли пішли "духовньія скрепьі", почалося "істінноє православіє".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

73

Re: Річне коло

Старий Омелько був дуже богомiльний, ходив до церкви щонедiлi не тiльки на службу, а навiть на вечерню, говiв два рази на рiк, горнувся до духовенства, любив молитись i постити; вiн понедiлкував i постив дванадцять п'ятниць на рiк, перед декотрими празниками.

Share

74

Re: Річне коло

AppS пише:

якось пиво не в'яжеться з різдвяним постом

О-о-о, то пане Епсе, помиляєтесь... Тому що в нас церкву з монатирями ще у 1930-х роках винищили, то пам'ять про піст та пиво нажаль зникла. Пиво пісне, та було віками для монахів гарним постачальником калорій та як не дивно вітамінів та мінералів. Пивоварінням часто густо займалися монахи.

У Фастові ще на початку 20-го століття була чудова знаменита пивоварня. Вона начеб то була приватна, але щось мені підказує, що вона від тамошніх монахів із старих часів пішла...

Share

75

Re: Річне коло

AppS пише:

Старий Омелько був дуже богомiльний

Поки рогатого на свиняці побачив, та нечисту силу косив та й у ставку втопився.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: tremolga1

Share

76 ( 07-12-2015 12:55:10 змінене D_i_V_a )

Re: Річне коло

Про піст

Нещодавно дивилась трисерійний історичний фільм про їжу. Як воно було від кам'яного віку, риму та до наших днів. Дізналась про багато цікавинок.
Серед іншого про те, що помідорі увійшли у моду та стали "популярними" лише у 20-му столітті, та спочатку були жовтого кольору, що начебто відображено у їх назві.
Що Колумб не тільки привіз з америки екзотичні рослини до нашого європейського столу, а що відбулася еміграція рослин у зворотньому напрямку - до американського столу потрапило багато європейських.
Також було сказано, що строге дотримання посту було скасоване 1917-го. Я тоді подумала, що мабуть це було пов'язано з 1-шою світовою війною та великим зубожінням народів. Або можливо з індустріальним розвитком, поряд  з яким дуже важко жити релігії.

Share

77

Re: Річне коло

D_i_V_a пише:

...Також було сказано, що строге дотримання посту було скасоване 1917-го. ...

Пивоваріння не тільки для монахів було постачанням калорій - як бачимо, населення всюди варило пиво та розважалося у цей час. Ще треба додати, що у європі пиво не таке міцне, як то воно у нас. Більш популярними є легкі пива. Може так воно було раніше й на україні?
Тому читаємо пана Воропая уважніше, та сприймаємо стосовно цих знань. Бо він свої книги писав вже півля 2-ї світової війни, коли старі традиції вже були не такі строгі.

Варити пиво на «Миколи» – звичай  дуже старий. В одній колядці це пивоварення представляється як один з тих сакральних звичаїв, яким «держиться світ»:
«Чому так нема, як було давно,
Як було давно, а з первовіку:
Святим Миколам пива не варять...»
   Далі в колядці говориться, що все лихо, яке є тепер поміж людьми, постало тому, що «Святим Миколам пива не варять...» Мабуть з «пивом» на цей день в’язались колись і музики. В одному народньому голосінні з Буковини, дочка, звертаючись до померлої матері, каже:
                                                     Мамко моя, голубко моя,
                                                     Коли ж вас ся надіяти,
                                                     Чи на Різдво з колядками,
                                                     Чи на Великдень з писанками,
                                                     Чи на Николая з скрипниками?
(М. Грушевський. «Історія укр. літ.», ч.І., Київ-Львів, 1923. Стор.124)

Share

78

Re: Річне коло

D_i_V_a пише:


Серед іншого про те, що помідорі увійшли у моду та стали "популярними" лише у 20-му столітті, та спочатку були жовтого кольору, що начебто відображено у їх назві.

Думав, що я інтернетові вже про це всі мозги проклепав. От зараз відбувається десь століття, як наші предки стали активно вживати помадори у борщі та й у харчуванні взагалі. До поч. 20 ст. борщ закрашували й закисляли квашеними буряками та капустою. До сер. 20 ст. помадори називали переважно баклажанами. Через це плутанина у перевиданнях старих кулінарниих книг. Так, дикі томати - жовті. В Європі їх довго боялися їсти, бо думали, що вони отруйні.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

79

Re: Річне коло

Українські традиції на Миколая

Свято Миколая носить здебільшого церковний характер, однак декілька століть тому господарі влаштовували веселощі на знак початку різдвяно-новорічного циклу свят і традиційних вечорниць, коли вміло жартували, співали та ходили на сватання. Пообіддя Св. Миколая називали братчинами. Це своєрідний обряд примирення ворогів і прощення всіх образ. Основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. Також, зазвичай у цей день після обіду запрягали найкращі коні у вози і з радісними піснями їздили навколо села, щоб перевірити «чи слизький сніг цього року випав!»

Господарі Поділля першими мали встати з самого ранку, щоб перейти подвір’я і нагодувати худобу, примовляючи такі слова: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!» Крім того, у цей той, хто першим зайде у хату, вважатиметься «полазником». Щоб господарі були щасливими і багатими протягом року першим мав зайти хлопець або чоловік з доброю вісткою.

На Київщині господарі повинні були після церкви освятити свяченою водою свою господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!»

Харківщина мала своє унікальне святкування. Здебільшого селяни варили кутю та узвар, що мали б забезпечити багатий врожай жита та плодів у наступному році.

Закарпаття мало свої особливості святкування дня Св. Миколая. В основному парубки взяли приклад зі своїх сусідів, угорців, які напередодні 19 грудня перевдягалися у Миколая, обходили двори села та дарували дітям подарунки: цукерки, фрукти, горіхи та інші ласощі; для неслухняних були палиці, як знак того, що потрібно змінюватися і робити лишень добрі справи. Інколи через такого Миколая кохані могли обмінюватися подарунками.

В сучасні часи у день Св. Миколая велику увагу приділяють сиротам та дітям, які потребують додаткової соціальної, дарують їм подарунки та проводять театралізовані дійства.

Здавна українських дітей виховують на прикладі Святого Миколая, який є взірцем наполегливої праці, скромності, доброчесності та надзвичайного милосердя.

Джерело: Folk Ukraine - міжнародний етнокультурний проект
("Пращур" на ФБ)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

80 ( 17-12-2015 00:18:58 змінене Ярематойсамий )

Re: Річне коло

D_i_V_a пише:

Про піст

Також було сказано, що строге дотримання посту було скасоване 1917-го. Я тоді подумала, що мабуть це було пов'язано з 1-шою світовою війною та великим зубожінням народів. Або можливо з індустріальним розвитком, поряд  з яким дуже важко жити релігії.

Чий фільм? Де було скасовано дотримання посту? Хто скасовував? Кому скасовував? А що є піст - коли хтось купує у магазині кістки для бульйону і при цьому якась бабця теж їх купує, але при цьому тричі каже, що то для собаки, потім варить на тому бульйоні якусь лемішку і запиває ту "скором'ятину" дешевим чаєм або компотом чи коли хтось інший купує взимку свіжі помідори, манго, апельсини, мюслі, п'ять сортів горіхів, справжню прованську олію, цвітну капусту й робить з того салатики, шарлотки, тістечка?... Боюся повторитися, але скільки чув, то перші не дотримувалися постів розумні люди, в т.ч. священники, ті, хто працював фізично. Постилися найбільше жінки та бабці, що лежали по півдня на печі. Чоловік рідної сестри моєї бабуні Іван Мушенко молодим працював у місцевого батюшки. Коли побачив, що той у піст їсть м'ясо, то почув на своє здивування:"Сідай та їж мовчки! Гріх - це те, шо з роту вилітає, а шо в рот попадає - не гріх. Ми люди сільські, нам нада робить, а для цього треба добре їсти, шоб не охлянуть. Хай постяться ті, хто нічого не робе! А як почнемо ми з тобою поститься та з старими бабами на призьбі боки на сонці гріть та на печі вилежуваться, отоді точно багато хто і не в піст поститиметься!" Десь 1920-24 рр. Впевнений, що у цій справі 1917 рік не був переламним.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

81

Re: Річне коло

Дати й час зимового сонцестояння за UTS:
2015 рік - 22 грудня о 4 год.  48 хв.
2016 рік - 21 грудня о 10 год. 44 хв.
2017 рік - 21 грудня о 16 год. 28 хв.
2018 рік - 21 грудня о 22 год. 23 хв.
2019 рік - 22 грудня о 4 год. 19 хв.
2020 рік - 21 грудня о 10 год. 02 хв.
...................................................
Т.В. У тому витягові, що Ви вище подали, говориться, що "древні слов'яни" готували на Святки коливо або сочиво з медом та ізюмом. Як по-Вашому, де вони брали той ізюм? Від себе скажу, що ізюм або ж кишмиш у нас стали кидати у кутю при моїй пам'яті. Щоб це робилося масово раніше, ніде досі не чув і не читав. І при чому тут Коляда, якісь Святки (у язичників, до Різдва?) і Новий Рік? Хто там міг вважати "як зустрінеш Новий рік, так його й проживеш", якщо у "древні" часи новий рік не від зимового сонцестояння й довго навіть не від Різдва счислювався? І хто ж це дізнався, що ізби прикрашали опудалами Велеса? І що за хвора фантазія, що Велес - прообраз Дєд-Мороза?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

82

Re: Річне коло

Ярематойсамий пише:

де вони брали той ізюм?

"...выбить крымского хана с Изюмского шляха"-говорил Иван Васильевич меняя профессию big_smile
може з Криму привозили

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

83

Re: Річне коло

Якщо звідкись і багато пізніше описаної древності й привозили родзинки, то вживало й знало їх не більше 5 % населення. Простий нарід ізюму не знав.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share

84

Re: Річне коло

Правда про Новий Рік: Дід Мороз – це уособлення зимового бога Смерті,а Снігуронька – замерзла дівчина, яку приносили в жертву

23 грудня 2015 17:50 (сайт "Рідна Дніпропетровщина")


Свята різдвяно-новорічного циклу несуть у собі потужне язичницьке коріння. Наші предки жили у гармонії із природою і були частиною цієї природи. В минулому, коли люди перебували в безпосередньому контакті із природою, зміна пір року і цикл місяця справляли величезний вплив на релігійні церемонії. Народні свята були своєрідними календарними сторінками річного циклу, який базувався залежно від сонцевороту та сонячної сили. В Україні побутова релігія народу являла і являє собою складну суміш християнських ідей з язичницькими віруваннями та уявленнями.

Нині Новий рік не можливо уявити без традиційних атрибутів: веселощів, Снігуроньки, Діда Мороза, ялинки, багатого столу тощо. Однак для давніх людей зима була періодом смерті, голоду та холоду. Древніх богів потрібно було задобрювати. Як вважають дослідники, в містеріях друїдів був присутній жрець і приносив жертву богам. В жертву приносилася невинна дівчина, яку прив’язували на морозі до дерева, де вона і замерзала. Якщо жертва виживала, то це свідчило про те, що богам не до вподоби така жертва, після чого до дерева прив’язувалася інша юнка. Так і з’явилася відома нам усім Снігуронька. 

Дід Мороз – це не позитивний персонаж. Насправді це уособлення бога Смерті, який приходить взимку. Зі свого великого мішка він не дістає подарунки, а навпаки, ховає туди людей. Із Новим роком і Дідом Морозом пов’язаний і Сатурн, точніше, його символ – коса. Остання пізніше трансформується у незмінний атрибут смерті. Насправді ж це символ жнив, підведення підсумку, кінця одного періоду і початку наступного. Жнець підкошує людей у період голодного і холодного періоду року, який виявлявся смертельним у випадку поганого врожаю і ховає людей у свій мішок. 

Наступний компонент святкового дійства – ялинка. До найдавніших архетипів, які простежуються із часів палеоліту, відноситься структурування світу у вигляді Світового дерева. Звідси походить культ пошанування дерев, який можна знайти в найрізноманітніших культурах. 

У ряді європейських народів для ритуалів, які пов’язані із зимовим сонцестоянням, здавна використовується велике поліно або пеньок, який запалювався в день сонцестояння і потроху згоряв протягом дванадцяти днів. У південних слов’ян таке поліно називається Бадняка, є свої назви у скандинавів і французів. У віккан, про яких вже згадувалося, також є йольське поліно, спалення якого символізує відродження Бога-Сонця в священному полум’ї Матері-Богині. 

При цьому будь-яких вказівок на дерево як символ святкування Різдва Христового в Новому Заповіті немає. Хоча, приміром, у Німеччині до наших днів збереглася легенда, пов’язана з іменем Святого Боніфація. Щоб показати германським язичникам безсилля їх богів, він нібито зрубав священний дуб Одіна (скандинавського бога), і після цього на пеньку виросла молода ялиця, наче за його пророцтвом про те, що “ялиця християнства виросте на коріннях зрубаного дуба язичництва”. Епізод із зрубаним дубом дійсно описаний в життєписі святого, проте історія про ялицю і пророцтво є усною легендою, яка ілюструє пізніші спроби християнізації язичницької традиції. 

Повернімося до ялинки. Наприклад, ялинка у ранніх кельтів (і не лише у них) шанувалася як дерево, яке має магічне значення, тим паче, що це дерево було ще й вічнозеленим. Саме в такого дерева (або його мешканців) слід було просити допомоги і добра у наступному році. Як уже йшлося вище, “підлизуватися” до богів в давнину вміли лише одним способом – через принесення жертв. Спочатку це, звісно, були людські жертвоприношення. Пізніше вони трансформувалися у жертвоприношення тварин. Їхні нутрощі розвішували на гілочках ялинки, а власне дерево, – вимазувалося кров’ю. 

Такими і були перші ялинкові “прикраси”, прототипи нинішніх ялинкових гірлянд. Із розвитком суспільства зазнали змін і жертвоприношення – приносити у дар богам почали хліб та фрукти, наприклад, яблука. На ялинці з’явилися і елементи уявлення давніх людей про свят – сонце, місяць, зірки, хатинки, тварини, які жили поруч із людьми, колоски пшениці, що натякали на прохання до богів мати хороший врожай тощо. 

Із плином часу святкування і свята переходили із природи у будинки. Разом із ними – і ялинка. Щоправда, ще довго вона залишалася справді вічнозеленою, бо живою. Рубати її почали значно пізніше
Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

85

Re: Річне коло

ближче від пасторально-ідеалістичного минулого до реального сьогодення:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid … mp;theater

Спробую, начитавшись Чепіноги, про село писати на суржику. Так буде органічнєє. Бо в слобожанському селі шо руський язик, шо чиста українська мова звучать однаково дико.

Ви знаєте, напрімєр, як в селі празнують новий год? Якшо знаєте, я вам напомню. От мені вчора пощасливилось попасти на традіціонне празнованіє 2-го января. Це коли вже пішли родичі другого-третього порядка. Родичі першого порядка празнували в себе дома, а потом 1-го ходили до кумів і в баню. Так от, іти в гості треба не пізно, десь в обід. Це тіко городські житєлі в шесть вечора думають, куди б його чухнуть. А настоящий сєльський житєль в шесть вже йде додому, бо треба курей закрить, подивиться вечерній сєріал чи концерт і спать лягати. Бо в 5 треба вставать. Не каждий сєльский житель об’яснить, зачем вставать в 5. Ну ладно якшо корови й свині. А якшо просто кури, один кіт і цуцик нещасний? Всьо равно треба вставать в п’ять. Бо так положено. Ну то мабуть уже гєнетіческоє.

Так от. Ідеш ти в гості до родичів. Треба подумати, шо їм подарить. То єсть шо там їм пригодиться в хазяйстві. Може відро пластмасове, чи тазік, чи сокира може. Нєкоторі естети можуть купити книжку, чи даже картіну якусь або даже статуетку в відє гіпсового ангела. Но ви так сильно ріскуєте, бо подарок ваш може со врємєнєм оказаться десь не в тому місці, на яке ви розщитуєте.

Ну то таке, вєчне-матєріальне. Треба ж шось до стола. Тут канєшно можно взять з свого погріба шось – кавунів напримєр квашених або баночку грибочків. Ну і треба зайти в магазін купить водки або коньячку, чи вина женщинам, або даже лікьор, шоб випендриться. А дітям канфєти з мандарінами, то святоє. Нічо, шо канфєти з мандарінами і остатки од них вже тонким слоєм покривають всі повєрхності в хаті. Ти ж не жадіна, купи канфєти з мандаринами, так положено.

Ну а потом всі прийшли. Як обично, вішать одєжду нікуди, всі сапоги і ботінки не поміщаються, в красівій хазяйській прихожій зразу появляються калюжі і грязь. Всі кричать і обнімаються, діти бігають, як скажені. Ніхто й не подумає, шо хазяйка тут весь день прибирала. Мужчини йдуть зразу за стіл бєсєдувать про політіку, хазяйство і новості села, а женщини ідуть помогать хазяйці на кухню. Всі по цепочці передають тарілки з чимось димящимся, ухою, напримєр, і їх треба втулити серед ста тисяч тарілок с шубою, олів’є, холодцем, жареною рибою, бутербродами, сєльодкою, солоними огірками, грибами, котлєтами і т.д. Це тіпа закуски. Основні блюда, то єсть картошка і шашлик – попозже.

Потом всі сідають. Не дай Бог нема солі чи перця чи комусь не хватило вилки. Бідна хазяйка буде ше сто разів бігати на кухню.
Ну, началось. Всі їдять, хвалять, кажуть тости, наливають. Женщини зразу питають рецепти у хазяйки. Хазяйка страшно довольна, якшо в неї питають рецепти.

Потом начинаються разговори. Ну за політіку, то понятно, то тєма опасна, може дойти і до мордобоя. Харашо, якшо про шось нейтральне. Напримєр, про Алку і Соньку (ну то єсть про Ротару і Пугачову). Якраз їх наканунє по тєлєвізору показали. Виясняється, шо Алка стара, товста й страшна, хай їй грець, чого його в тєлєвізор лізти. А Сонька – нічого так, держиться, худенька, хоть і в паріку. Давай всі споминать, скільки їм годів. «Ну канєшно, Сонька ж з 48-го году, як я, так шо їй ше семидесяти нема», уточняє хтось значітєльну подробность.

Потом після шашлика і картошки ближче к вечору должен буть тортік і чай-кохве. Дєтки к тому врємєні вже перевернули догори ногами пів-хати, і як раз тортіком їм можно ненадовго заткнути пельки.

Все ближче 18.00, більше мислєй про курей і рідну хату, більше глубоко опьяньонних гостєй, не способних донести свою основну мисль. І тут всі начинають по очереді прощаться. Гості в селі обично дуже саоорганізовані. Хтось когось поніс, хтось когось повів, когось повезли, хтось сам поїхав на вєлосіпєді. Самі дальні визивають таксі, ізо всєх сил всматріваясь в кнопки на тєлєфоні самсунг, подареному дочкою 8 годів назад. Таксісти приїжджають бистро, бо всі вони живуть в сусідніх хатах.

Хазяйка з хазяїном провожають гостей, вислухують благодарності, покорно зносять на кухню гору посуди, виносять з хати лавки, столи й пусті бутилки, і падають без ніг на діван. Одпразнували. «А шо завтра?», - пита хазяїн. «Завтра йдем в гості до кумів, бо треба оддихнуть», - каже хазяйка і думає, шо завтра достать с погріба кумам на гостинець: капусти «пелюстки» чи помідори, квашені по новому рецепту, з аспірином.

Share

86

Re: Річне коло

Ху, єлі поняв, шо таке "тіпа закуски". А хто такий (така) Чепінога?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

87

Re: Річне коло

Все ближче 18.00, більше мислєй про курей і рідну хату, більше глубоко опьяньонних гостєй, не способних донести свою основну мисль. І тут всі начинають по очереді прощаться. Гості в селі обично дуже саоорганізовані. Хтось когось поніс, хтось когось повів, когось повезли, хтось сам поїхав на вєлосіпєді. Самі дальні визивають таксі, ізо всєх сил всматріваясь в кнопки на тєлєфоні самсунг, подареному дочкою 8 годів назад. Таксісти приїжджають бистро, бо всі вони живуть в сусідніх хатах



Ось як по-нашому: "Все блишще шестий час вечера, білше в голову лізуть курі й рідна хата, білше п'яненькіх да дурненькіх, шо вже починають варнякать, шо вже неспособні слова докучи звязать. Тут всі починають прощаться та розходиться, слава богу! Хтось кого-то поніс, хто-то когось повів під руку, хтось поїхав на машині. Ті, шо далеченько живуть та без машини, визивають таксі, з усіх сил витріщаючись у зашморганий тіліхвон Самсун, подарений дочкою, бо вона його хотіла викинуть, а тоді спомнила про батька й матір та подарила їм. Таксісти приїжжяють бистро, бо хоч вони й дєлають від, шо заказів багато, та то все брехня й випендрьож."

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

88

Re: Річне коло

AppS, Ярематойсамий, огромное спасибо!!! smile
Просто шедевр!!! smile

Share

89

Re: Річне коло

Ярематойсамий

А хто такий (така) Чепінога?

мабуть repka.club/

Share

90

Re: Річне коло

Дуже влучно, це й в місті відрізняється не набагато, хіба що о п'ятій ніхто не встає та о шостій не йде додому, а все суттєве - "тіпа закуски", діти, розмови, рецепти - все те саме...  smile smile smile

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

91

Re: Річне коло

AppS пише:

Ярематойсамий

А хто такий (така) Чепінога?

мабуть repka.club/

О, то шось страшне даже з точки зрєнія такого кубанского перевертня, як Ярема. Даже в Богодухові балакали лучче. То, мабуть, десь на краю Харькова, на Холодной Горі або в Пісочині така рєпка пройзростає. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

92

Re: Річне коло

У цей, Святий Вечір, у нас носять вечерю (кутю) хрещеним батькам, своїм батькам (коли нарізно живуть), іншим родичам. Коли приходять, кажуть:"Прислали мене батько й мати до вас з вечерьою!" Хазяї обдаровували за це. Згадую, як одна бабця розказувала, що старша сестра сама боялася й соромилася носити вечерю через всю станицю (десь 4 км) своєму хрещеному батькові, місцевому батюшці. Ця раз сходила, а на другий рік закомизилася:"Неси сама! Несемо удвох, собак я більше дрючком одганяю, а тобі тоді три п'ятака дають, а міні одного!" - "Так вони ж мій папаша хрещений!" - "А раз твій, то  сама й неси!" smile Ст-ця Старотитарівська на Тамані (кол. Титарівський курінь), 1920-ті.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

93

Re: Річне коло

Накануне...    Проверим?  wink

Post's attachments

228.jpg
228.jpg 77.8 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Алена1

Share

94

Re: Річне коло

У нас не было ни того, ни другого... Посмотрим

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

95 ( 14-01-2016 17:35:31 змінене Ярематойсамий )

Re: Річне коло

Всі оті прикмети - брехня, сам запам'ятовував і замічав. Є така цікава книжка поч. 20 ст. Єрмолов. Народная агрономия. Так він там пише, що німці кажуть одне, а французи протилежне. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

96

Re: Річне коло

Ярематойсамий пише:

Всі оті прикмети - брехня, сам запам'ятовував і замічав. Є така цікава книжка поч. 20 ст. Єрмолов. Народная агрономия. Так він там пише, що німці кажуть одне, а французи протилежне. smile

Всі не всі, але прикмети діють. І не можуть бути однакові прикмети у німців і французів - вони проживають в різних природніх умовах.
Закинув би сюди свій прогноз погоди  на 2016 рік, але немає на форумі нікого з близьких до мене місць. А прогноз найкраще справджується в межах 100-150 км.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37
Thanks: kbg_dnepr1

Share

97

Re: Річне коло

Дуже дякую, пане Балимбо - це саме те питання, що мене вже давно хвилює. Я читаю в нашій міській газеті такі прикмети, і завжди питаю себе - де так говорять? Якщо "в межах 100-150 км", то це одна справа, а якщо в Тулі чи Києві, чи Львові - то це зовсім інша річ.

Навіть коли я дивлюся на кліматичну карту своєї області, то добре видно, що навіть на цій території є різні "кліматичні зони", а що вже казати про сусідні області!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

98

Re: Річне коло

Єдине, що мона прогнозувати на більші території - це стихії у вигляді опадів і супутні з ними: зливи, снігопади, повені. Такі явища, як правило прогнозуються дуже чітко, з точністю до 1-2 днів і поширюються на більші території.
Можу лише сказати, що моїм прогнозом таких катастроф на 2016 рік не прогнозується.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

99

Re: Річне коло

Ой, дякую, пане Балимбо!!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

100 ( 14-01-2016 18:01:59 змінене Ярематойсамий )

Re: Річне коло

Balymba пише:

Всі не всі, але прикмети діють. І не можуть бути однакові прикмети у німців і французів - вони проживають в різних природніх умовах.
Закинув би сюди свій прогноз погоди  на 2016 рік, але немає на форумі нікого з близьких до мене місць. А прогноз найкраще справджується в межах 100-150 км.

Все так, я теж спочатку про те подумав, але він каже, що у всіх німців є прикмета, що врожай жолудів на добрий врожай зерна на наступний рік, а всі французи вважають навпаки - і ті, що живуть в Ельзасі, і ті, що в Бордо. Ці прикмети - скоріше, мовно-етнічне явище. У нас кажуть, що яке Стрітення, така буде й весна. Замічав - неправда. Або - тепла зима, буде гниле й холодне літо. Теж неправда. Більш правдиві місцеві "мікроприкмети" - висохли вікна - буде тепло (взимку), прилетіли в станицю з лісу снігурці (синички), хвостянки (чорні дрозди) - буде погана погода, сніг. Таке збувається. А то ще пам'ятаю, старі баби боялися, щоб лошата за гусят весною перші не народилися, бо тоді гусята погано лупляться й ростуть. Теж брехня - в інкубаторі все добре лупиться. smile Можливо тому, що тепер лошат майже й не видно.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr, Balakyn2

Share

101

Re: Річне коло

Більшість давніх прикмет нам вже не зрозуміти - змінився клімат, способи ведення господарки і т.д. Посилився вплив на природу людського фактору.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

102

Re: Річне коло

"Знов прийшли до нас три празники в гості"

Володимир Олійник
18 грудня 2015

Серед барвистого розмаїття світських і релігійних свят чи не найулюбленішими є різдвяно-новорічні. Їх можна вважати справжньою окрасою всього календарно-обрядового циклу нашого народу. Різдвяні свята органічно об'єднали цілий комплекс релігійно-побутових заходів, в якому рівноправно співіснують, доповнюючи і збагачуючи одне одне, музичні, театральні й карнавальні дійства, а також заклинання, ворожіння, приспівки, молитви, ритуальні страви...

Кульмінаційними точками дванадцятиденного різдвяного циклу (святок) є надвечір'я Різдва Христового — свят-вечір від першої зорі на небі 24 грудня (тут і далі дати подаються за григоріанським календарем) і Водохреща (6 січня — свято Благовіщення).

Останній день старого і перший день нового року відзначається як свято Меланки і Василя. А ще вечір 31 грудня називається щедрим, або власне Новим роком. На відміну від Різдва і Водохреща ці дні не мають важливого значення в релігійному календарі. Однак їх святкування гармонійно переплітається з різдвяними обрядами та традиціями.

Вважається, що сучасне свято Нового року в Російській імперії запровадив Петро І 1700 року. Утім, в Україні під впливом Литви і Польщі, які захопили в ХІV–ХV ст. більшу частину її території, традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще з кінця ХІV ст.

У давнину в Києві за новими європейськими обрядами з ялинкою, привітаннями і подарунками Новий рік зустрічали хіба що іноземці та заїжджі новомодні чиновники. Сучасні новорічні традиції в міському побуті почали впроваджуватися лише наприкінці 1840-х рр.

Новий рік зазвичай вважався домашнім і переважно дитячим святом. Однак уже в 1850-х рр. новорічну ялинку почали влаштовувати в гімназіях, пансіонах, училищах, сиротинцях тощо. Пізніше дитячі новорічні заходи набули благодійного характеру, що стало для Києва традицією. Після закінчення різдвяних свят у Києві відкривався знаменитий Хрещенський ярмарок — так звані Київські контракти.

А що ж писали газети "Киевлянинъ" та "Жизнь и искусство" наприкінці XIX ст. саме під різдвяний цикл?

gazeta.dt.ua/history/znov-priysh … sti-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

103 ( 15-02-2016 15:09:24 змінене kbg_dnepr )

Re: Річне коло

Сьогодні одно з великих свят - Стрітення Господнє.
Воно відзначається на 40-й день після Різдва - колись єврейських хлопчиків в цей день приносили до Храму, тому інша назва "Принесення до Храму".
Саме при цьому Симеон Богоприэмець сказав "Нині отпущаєши раба твого..."

А ще це зустріч зими з весною!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

104 ( 15-02-2016 15:14:20 змінене Balymba )

Re: Річне коло

kbg_dnepr пише:

Сьогодні одно з великих свят - Стрітення Господнє.
Воно відзначається на 40-й день після Різдва - колись єврейських хлопчиків в цей день приносили до Храму, тому інша назва "Принесення до Храму".
Саме при цьому Симеон Богоприэмець сказав "Нині отпущаєши раба твого..."

А ще це зустріч зими з весною!

Схоже весна взялася за роботу: + 14, на пасіці - масовий обліт, почали носити пилок.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

105

Re: Річне коло

Вранці було +15, вдень + 22, зараз +14. За народним прогностиком весна буде рання (вона вже є), а літо сухим і спекотливим. Бджоли давно обліталися, тягають пилок та нектару трохи. Матки давно сіють.  Перець на вікні сходить, баклажани теж.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share